ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
|
"12" серпня 2008 р. |
справа № 5020-13/022 |
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегафуд”
(99040, м. Севастополь, вул. М. Музики, 58-72)
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
(АДРЕСА_2)
про стягнення суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції - 8906,40 грн., неустойки у розмірі 8775,49 грн., оплати послуг юриста -1500 грн.
Суддя Д.О. Сімоходська
Представники сторін:
від позивача - Мартиненко О.В., довіреність № б/н від 15.07.08, ТОВ "Мегафуд";
від відповідача - явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки не повідомив, СПД ОСОБА_1
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Мегафуд” (далі - позивач), звернувся до господарського суду м. Севастополя з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 25 від 03.07.2007 року в сумі 16935,34 грн., з яких: 8835,71 грн. - основний борг, 8099,28 грн. -неустойка.
Ухвалою суду від 03.07.2008 року порушено провадження по справі.
01.07.2008 року позивач подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача задоволенню не підлягає, оскільки позивач не обґрунтував наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, необхідність вжиття таких заходів, наявність підстав вважати, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Ухвалами суду від 22.07.2008 року, 01.08.2008 року розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача.
31.07.2008 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, просить стягнути з відповідача 19469,24 грн. станом на 22.07.2008 року.
05.08.2008 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, просить стягнути з відповідача суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції -8906,40 грн., неустойку у розмірі 4555,80 грн., оплату послуг юриста -1500,00 грн., судові витрати по справі. Заяву від 31.07.2008 року просить вважати недійсною (помилковим).
Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „за закінченням терміну зберігання”, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Крім того, ухвали суду надсилались відповідачеві за адресою, вказаною в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 26-27).
У зв'язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача суд, -
ВСТАНОВИВ:
03.07.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Мегафуд” та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу № 25 (далі - Договір) (а.с.9-10).
Відповідно до пункту 1.1. Договору продавець зобов'язується систематично передавати у власність покупця продукти (далі-товар), в кількості, асортименті та за ціною, вказаною в видаткових накладних, які видаються продавцем покупцю, а покупець зобов'язується приймати вказаний товар та здійснювати оплату за умовами, передбаченими вказаним договором.
Строк дії договору встановлений сторонами до 01.07.2008 року (пункт 7.1. Договору).
На підставі вказаного договору позивачем здійснені поставки товару за наступними накладними:
- № МФ-0000218 від 23.07.2007 р. на суму 4346,38 грн.;
- № МФ-0000260 від 17.08.2007 р. на суму 2660,00 грн.
За вказаними накладними позивачем поставлено товар на загальну суму 7006,38 грн.
Оплата за накладною № МФ-0000260 від 17.08.2007р. відповідачем здійснена частково у розмірі 2000 грн.
Таким чином, заборгованість за вказаними накладними складає 5006,38 грн.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з розділом 3 Договору покупець здійснює оплату за товар за безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів на розрахункових рахунок продавця протягом десяти днів з моменту постачання товару.
Таким чином, строк оплати за накладною № МФ-0000218 від 23.07.2007 р. сплинув 03.08.2007 року., а за накладною № МФ-0000260 від 17.08.2007 р. -28.08.2007р.
Крім того, 30.07.2007 позивачем здійснена передплата відповідачеві у розмірі 4346,38 грн. але товар за накладною № РН-137 від 06.08.2007 року поставлений на суму лише 2362,49 грн.
Докази належного виконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманого товару у розмірі 5006,38 грн., а також докази поставки відповідачем товару на суму 1983,89 грн. в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а заявлена позивачем сума основної заборгованості у розмірі 6990,27 грн. підлягає стягненню.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням збитків від інфляції за несвоєчасну оплату за договором у розмірі 8906,40грн.
Перевіривши розрахунок збитків від інфляції суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до розділу 5 договору у випадку невиконання або неналежного виконання однією з сторін зобов'язань за договором, вона несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України. У випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує продавцю штраф 0,5% від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення.
Позивачем в позові за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором нарахована неустойка у розмірі 4555,80 грн. за наступні періоди:
- за період з 02.08.2007 по 02.02.2008 в сумі 3955,20 грн.;
- за період з 17.08.2007 по 27.02.2008 в сумі 600,60 грн.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З огляду на викладене, вказаним договором за несвоєчасну оплату товару передбачена неустойка у вигляді пені, оскільки вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Однак, відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 4555,80 грн. підлягають частковому задоволенню з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 425,62 грн. за наступним розрахунком:
За накладною № МФ-0000218 від 23.07.2007 р.:
Кількість днів прострочення з 02.08.2007 по 31.12.2007 р. складає 149 днів. Облікова ставка НБУ за період з 01.06.2007 по 31.12.2007 складала 8%. Сума заборгованості -4346,38 грн. Таким чином сума пені за вказаний період складає:
4346,38 * 8% * 2 : 365 * 149 : 100% = 289,60 грн.;
Кількість днів прострочення з 01.01.2008 по 02.02.2008 р. складає 33 днів. Облікова ставка НБУ за період з 01.01.2008 по 29.04.2008 складала 10%. Сума заборгованості -4346,38 грн. Таким чином сума пені за вказаний період складає:
4346,38 * 10% * 2 : 365 * 33 : 100% = 78,36грн.
За накладною МФ-0000260 від 17.08.2007 р.:
Кількість днів прострочення з 27.08.2007 по 31.12.2007 р. складає 124 днів. Облікова ставка НБУ за період з 01.06.2007 по 31.12.2007 складала 8%. Сума заборгованості -660,00 грн. Таким чином сума пені за вказаний період складає:
660,00 * 8% * 2 : 365 * 124 : 100% = 36,74 грн.
Кількість днів прострочення з 01.01.2008 по 27.02.2008 р. складає 58 днів. Облікова ставка НБУ за період з 01.01.2008 по 29.04.2008 складала 10%. Сума заборгованості -660,00 грн. Таким чином сума пені за вказаний період складає:
660,00 * 10% * 2 : 365 * 58: 100% = 20,92 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача вартість правової допомоги в розмірі 1500,00 грн.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до частини 2 пункту 10 роз`яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Враховуючи, що позивачем до матеріалів справи надано договір №8 від 15.07.2008 про надання юридичних послуг (а.с. 60), в якому не вказано, по якій саме справі надавались юридичні послуги, суд дійшов висновку, що витрати на надання юридичних послуг у розмірі 1500,00 грн. не підлягають задоволенню у зв`язку з відсутністю належних доказів того, що послуги надавалися саме по цій справі та повинні бути стягнені з відповідача.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 49, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегафуд” (99040, м.Севастополь, вул. М.Музики, 58-72, р/р 26002301000764 в СВФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 384997, ЕДРПОУ 32398409) заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 8906,40 грн., пеню у розмірі 425,62 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 93,32 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 81,42 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
Суддя Д.О.Сімоходська
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано 18.08.2008
Розсилка:
1. ТОВ „Мегафуд”
(99040, м. Севастополь, вул. М. Музики, 58-72)
2. СПД Леводарової Л.А.
(АДРЕСА_1)
(АДРЕСА_2)
3. Справа
4. Наряд