донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

 

11.08.2008 р.                                                                         справа №2-925/08

 

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

 

суддів

 

 

за участю представників сторін:

 

від позивача:

Ботман О.О представник за довір. № 047-76 від 09.04.2008 р. -Маріупольська міська рада, м. Маріуполь Донецької області,

 

від відповідачів:     від третьої особи:

Яїцьков А.В. представник за довір. № б/н від 03.06.2008р. - СПД ОСОБА_1., м. Маріуполь Донецької області; Лисенко Л.М. представник за посвідченням № 41 від 21.05.2008 р. - РВ ФДМ України по Донецькій області, м.Донецьк; СПД ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області - не з'явився,

 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області

 

 

на рішення господарського суду

Донецької області

 

 

від	26.05.2008 року

 

 

по справі

№ 2-925/08

 

 

за позовом

Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області

 

до   за участю третьої особи

1) Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області 2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області

 

про	визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.04.2005 № 3043

 

 

В С Т А Н О В И В:

 

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.05.2008 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Маріупольською міською радою, м. Маріуполь подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового акту з мотивів неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Суб'єкт підприємницької діяльності  ОСОБА_1, м. Маріуполь та Регіональне відділення Фонду державного майна України, м. Донецьк вважають апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення -законним.

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Маріуполь належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи. Проте, в судовому засіданні вона не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення справи розглядом не заявляла. Враховуючи викладене, апеляційна інстанція вважає за можливе розглянути справу за відсутністю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Маріупольська міська рада звернулась до господарського суду Донецької області з позовом про визнання недійсним, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 27.04.2005 р. № 3043.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на день підписання спірного договору не існувало предмету угоди - об'єкта незавершеного будівництва, що підтверджується висновком № 805 від 11.12.2006 р. Маріупольського міського управління земельних ресурсів, згідно до якого земельна ділянка є вільною від забудови. Позивач також посилається на те, що право власності на відчужений об'єкт не зареєстровано, а земельна ділянка рішенням Маріупольської міської ради від 20.02.2007 р. № 5/9-1403 надана в користування приватному підприємцю ОСОБА_2.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів наявність тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочину.

Апеляційна інстанція погоджується з таким висновком суду, враховуючи наступне.

У відповідності до частини 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності  правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог законодавства. Зокрема, правочин може бути визнано недійним у разі, якщо його зміст суперечить актам цивільного законодавства, а так же моральним засадам суспільства, особа, яка вчинила правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності та з інших підстав, передбачених частинами 1, 3, 5, 6, ст. 203 Цивільного кодексу України. У відповідності до ст. 33 ГПК України та враховуючи пункт 2 постанови Пленума Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” (з подальшими змінами і доповненнями) позивач повинен був довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною. Між тим, таких доказів суду не надано.

Як вбачається із матеріалів справ, зміст спірного договору законодавству не суперечить. Договір укладено в порядку, передбаченому Законом України „Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва”, доказів його порушення позивач не надав. Не має підстав вважати, що особи, які підписали договір не мали на це повноважень або діяли з перевищенням наданих їм повноважень. У відповідності до ст. ст. 208, 209 Цивільного кодексу України правочин вчинено у письмовій  формі і нотаріально посвідчено.

Таким чином, спірний договір укладено з додержанням вимог законодавства, що регулює укладання договорів даного виду.

Позиція позивача ґрунтується на тому, що спірний договір не має предмету через відсутність самого об'єкту незавершеного будівництва. Втім,  ці твердження не відповідають дійсності. Так, із оглянутої в судовому засіданні приватизаційної справи вбачається, що згідно до наказу Фонду державного майна України № 319 від 17.02.2000 р. житловий будинок № 2, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який знаходиться на балансі Орендного підприємства „Азовського морського пароплавства” (предмет спору), включений до переліку об'єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації. Фізичне існування предмета договору підтверджене також іншими об'єктивними доказами, зокрема, рішенням виконкому Маріупольської міської ради від 07.12.1989 № 398/7 про відведення землі під забудову, актом обстеження будівельного майданчику від 27.06.2000 р., актом огляду від 22.11.1994 р., звітом про грошову оцінку від 24.12.2004 року. Відомості, які містяться у перелічених документах позивачем не спростовані, тому апеляційна інстанція вважає їх достовірними. Водночас, у апеляційної інстанції не має підстав брати до уваги висновок Маріупольського міського  управління земельних ресурсів, на який посилається позивач, оскільки він суперечить офіційній інформації, яка міститься у приватизаційній справі та іншим доказам.

Суд першої інстанції дав вірну правову оцінку доводам позивача щодо відсутності державної реєстрації об'єкту незавершеного будівництва та невиконання особою, яка його придбала, необхідного обсягу будівельних робіт. З цього приводу, апеляційна інстанція також зазначає, що наведені обставини жодним чином не впливають на юридичну оцінку оспореної позивачем угоди, оскільки не мають відношення до визначених законом підстав недійсності правочину.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, не доводять порушення законодавства під час укладання спірної угоди, а тому до уваги не приймаються.

За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 43, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,  суд, -    

 

                                П О С Т А Н О В И В :

 

Рішення господарського суду Донецької області від 26.05.2008 р.  по справі № 2-925/08 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

 

Головуючий         

 

Судді:         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Надруковано: 6 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачам

          1. третій особі

          1 у справу

          1 ДАГС