УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В. А.,
суддів Беркій О.Ю., Матківського Р.Й,,
секретаря Логажевської М.Б.,
з участю: апелянта ОСОБА_1 та його адвоката
ОСОБА_2; відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 18 липня 2006 року,
встановила:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 липня 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої джерелом небезпеки. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування завданих в автоаварії матеріальних збитків задоволено частково: в користь ОСОБА_3 стягнуто 3679грн. за відновлення пошкодженого транспортного засобу; судові витрати 565грн. 75коп. У стягненні моральної шкоди йому відмовлено за недоведеністю.
Місцевий суд дійшов до висновку про те, що зіткнення автомашин 15.07.2003 року на перехресті вулиць Б.Лепкого та А.Гнатюка у м. Івано-Франківську відбулось з вини з вини ОСОБА_1, який допустив порушення Правил дорожнього руху в Україні. Тому саме він повинен сплатити ОСОБА_3 витрати на ремонт належної йому автомашини „Мазда-323".
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що місцевий суд безпідставно визнав його винним у скоєнні аварії 15.07.2003 року і спричиненні відповідачу шкоди. Апелянт зазначив, що матеріалами справи доведено наявність порушення „Правил дорожнього руху в Україні" в діях ОСОБА_3, який виконував поворот на вул. Лепкого з другорядної дороги. Крім того, на думку ОСОБА_1, суд І-інстанції в порушення вимог цивільного процесуального законодаства не провів заміну його, як неналежну сторону, на власника автомашини ВАЗ-2103". У зв"язку із викладеним ОСОБА_1 просив оскаржене рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
В засідання апеляційного суду ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу з наведених мотивів підтримав.
ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги заперечив, пояснивши, що вина ОСОБА_1 у спричиненні йому матеріальної шкоди при автоаварії доведена матеріалами справи. Тому вважає рішення по даній справі від 18.07.2006 року законним і обгрунтованим.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, думку адвоката, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляціна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Справа № 22-ц-1271/2006р. Головуючий у 1 інстанції Шалаута Г.І.
Категорія 23 Доповідач Девляшевський В.А.
Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України 2004 року (ст.450 ЦК України 1963 року) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди тощо) володіє транспортним засобом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 15.07.2003 року керував належною ОСОБА_4 автомашиною „ВАЗ-2103" без відповідної довіреності, але за згодою власника.
Отже, належною стороною, яка може нести матеріальну відповідальність або вимагати відшкодування спричинених пошкодженням автомашштатю'винна бути власник - ОСОБА_4 Однак, в порушення вимог ст.130 ч.б; 33 ЦПК України місцевий суд неправильно вирішив питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, а розпочавши розгляд справи, не замінив первісного відповідача - ОСОБА_1 належним відповідачем. Вирішення питання про відсутність підстав для відшкодування вартості ремонту автомашини „ВАЗ-2103" без участі в справі її власника згідно ч.І ст.ЗП ЦПК України є істотним порушенням процесуального законодавства, яке тягне скасування рішення і передачу справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду згідно ст.ЗЗ ЦПК України необхідно притягнути до участі в справі власника автомашини „ВАЗ- 2103" ОСОБА_4; всебічно, повно і об"єктивно дослідити всі наявні в справі докази для з"ясування питання з вини якого водія відбулось зіткнення автомашин 15.07.2003 року.
Керуючись ст. ст. 307 ч.І; 311; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 18 липня 2006 року по даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий: Судді:
В.А. Девляшевський О.Ю. Беркій Р.Й. Матківський