Справа № 22-1542- 2006 p. Категорія 33

Головуючий 1 інстанції Радченко Е.А. Доповідач Бабакова Г.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2006 року                                       Апеляційний суд Донецької області

у складі: головуючого Ювченко Л.П. суддів : Бабакової Г.А., Азевича В.Б. при секретарі ТумаО.В.

розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амвросієвського районного суду від 28 листопада 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про встановлення межі земельних ділянок та про знесення гаражу з участю третіх осіб- Благодатновської сільської ради та Амвросієвський районний відділ земельних ресурсів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач оскаржує в апеляційному порядку рішення Амвросієвського районного суду від 28 листопада 2005 року, яким частково задоволено вказаний позов ОСОБА_1. до ОСОБА_2, встановлено межу між земельними ділянками сторін, у задоволенні позову про знесення гаражу відмовлено.

Апелянт посилається на те, що суд неповно з"ясував обставини справи, не врахував ,що відповідачеві у 1966 році було виділено земельну ділянку площею 3800 кв. метрів, а потім цю ділянку було розділено на дві нерівні частини ,з яких меншою користується він, а більшою відповідач, але правоустановчих документів на це немає. Не врахував суд і те, що гараж відповідач збудував на його земельній ділянці і без відповідного дозволу. Просить рішення суду скасувати та повністю задовольнити його позов.

Під час знаходження даної справи у провадженні апеляційного суду ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_2 помер , у зв"язку з чим ухвалою апеляційного суду від 10 березня 2006 року провадження у справі було зупинено до залучення до участі у справі правонаступника.

Ухвалою апеляційного суду від 13 жовтня 2006 року провадження у справі відновлено, до участі в справі залучено правонаступника померлого відповідача його дружину ОСОБА_3 , якій видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме на будинок АДРЕСА_1.

У засіданні апеляційного суду позивач наполягав на скарзі, правонаступник померлого відповідача ОСОБА_3  просила рішення суду залишити без зміни. Представники третіх осіб у засідання апеляційного суду не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив із того, що сторони є сусідами і користуються суміжними земельними ділянками. Між ними виник спір щодо межі між земельними ділянками. Рішенням Амвросієвської районної ради від 22 червня 1966 року ОСОБА_2  було надано земельну ділянку для забудови площею 38 кв. метрів. Рішенням Благодатновської сільської ради від З серпня 2005 року встановлено межу між земельними ділянками сторін у відповідності до акту комісії сільської ради від 10 липня 2005 року. Суд дійшов висновку про те , що ця межа відповідає генплану земельної ділянки відповідача і про необхідність встановлення межі між земельними ділянками сторін відповідно до вказаного акту комісії сільської ради .

Щодо позовних вимог про знесення гаражу відповідача, суд дійшов висновку, що спірний гараж розташовано на земельній ділянці відповідача і не перешкоджає позивачеві в користуванні його земельною ділянкою.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , а рішення суду скасуванню із закриттям провадження у справі з наступних підстав.

З рішення виконкому Амвросієвської районної ради від 22 червня 1966 року ( а.с. 23) вбачається , що ОСОБА_2 було надано земельну ділянку у АДРЕСА_2   площе. 3800 кв. метрів і згідно акту від 6 липня 1966 року земельна ділянку була відведена в натурі (а.с. 22).

Правоустановчих документів на земельну ділянку, якою користується позивач немає. Як пояснили сторони та представник сільської ради , земельні ділянки, якими користуються сторони , були єдиною земельною ділянкою, яка була надана відповідачу, а пізніше її було розділено. Правоустановчих документів на ці земельні ділянки немає. Спір виник про межу саме між цими земельними ділянками. Рішенням сільської ради від 3 серпня 2005 року розміри земельних ділянок сторін не встановлено, як і не встановлені зовнішні їх межі, а тільки встановлено межу між цими ділянками. При таких обставинах вказане рішення сільської ради не можна вважати правоустановчим рішенням про надання сторонам земельних ділянок і про відвід їх в натурі.

Оскільки земельні ділянки , якими фактично користуються сторони, не надані сторонам у встановленому законом порядку, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про можливість вирішення спору щодо цих ділянок і встановлення межі між ними. Крім того, встановлення межі не є компетенцією суду. Згідно із ст., ст. 12, 116, 119 ЗК України надання земельних ділянок в користування в тому числі і встановлення їх межі є компетенцією сільської ради. З позовної заяви видно, що фактично йдеться про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, але суд не уточнив ці вимоги.

При вказаних обставинах апеляційний суд вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись ст., ст. 307 , 314 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Амвросієвського районного суду від 28 листопада 2005 року скасувати , провадження і справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.