ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.02.2008 у справі 20/388а, залишеного без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2008, у задоволенні позовних вимог позивача до відповідача в частині визнання наявним з боку відповідача зловживання монопольним становищем, визнання порушеними з боку відповідача прав позивача, як споживача, стягнення з відповідача на користь збитків у розмірі 12 372,50 грн., визнання нанесення позивачеві відповідачем моральної шкоди та стягнення на її відшкодування 65 135,67 грн., заборони відповідачеві припиняти електропостачання підприємству -магазину "Новий горизонт", розташованому у АДРЕСА_1, без попереднього рішення суду, заборони відповідачеві відвідувати вищезазначений об'єкт частіше ніж один раз шість місяців без попереднього узгодження з позивачем дня та часу такого відвідання -відмовлено; провадження у справі стосовно вимог про визнання недійсним акту № 021585 від 20.06.2006 про порушення Правил користування електричною енергією, акту від 21.06.2006 про припинення електропостачання, рішення відповідача, закріпленого у протоколі № 10 від 31.01.2007, повідомлення відповідача від 06.12.2007 про припинення постачання електричної енергії, акту про недопуск № 0043893 від 06.12.2007 - припинено

Позивач, не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали поданої касаційної скарги, прийшов до висновку про неможливість прийняття їх до провадження, враховуючи наступне.

Колегією суддів встановлено, що до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України.

Так, скаржником оскаржується одна вимога майнового характеру -стягнення збитків та чотири вимоги немайнового характеру: 1) визнання недійсними актів, рішення, повідомлення; 2) визнання наявним зловживання монопольним становищем та порушення прав споживача; 3) заборону вчиняти дії; 4) стягнення суми моральної шкоди.

Згідно із підпунктами "а", "б" та "г" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" в останній редакції від 01.01.2008 із заяв майнового характеру державне мито сплачується у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство державне мито сплачується у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; державне мито із касаційних скарг на рішення та постанови сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

50 відсотків ставки за позовною вимогою майнового характеру становить 61,86 грн.; 50 відсотків ставки за чотирма позовними вимогами немайнового характеру становить 170,00 грн. (= (17 грн. *5)/2)*4); загалом 231,86 грн. Відповідно до платіжного доручення № 51 від 03.06.2008, доданого до касаційної скарги, скаржник перерахував 104,39 грн.

Таким чином, Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 державне мито сплачено не у встановленому розмірі, що є підставою відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111³ ГПК України для неприйняття касаційної скарги до розгляду та поверненню скаржникові.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 111³ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Не приймати до розгляду та повернути Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на рішення господарського суду Донецької області від 27.02.2008 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2008 у справі 20/388а.

Головуючий суддя                                                                                 Н.М. ГУБЕНКО

Судді                                                                                                                 Т.Л. БАРИЦЬКА

                                                                                                                           О.А. ПОДОЛЯК