КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3037/11 Головуючий у 1-й інстанції: Новак А.В.

Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" грудня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 07.11.2011 року у справі за її позовом до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач 28.07.2011 року звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до УПФУ в Голосіївському районі м. Києва про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії у відповідності з вимогами ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.11.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішення та постановити нове про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Після призначення пенсії позивач продовжує працювати.

Позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій просив здійснити перерахунок призначеної пенсії по стажу і заробітку із застосуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Відповідач відмовив у такому перерахунку.

Позивач, вважаючи дану відмову такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, звернувся до суду за захистом порушених, на його думку, прав та законних інтересів.

За змістом ч. 1 ст. 40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Частиною 4 ст. 42 Закону встановлено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Підпунктом 10 п. 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року ст. 42 Закону викладено в новій редакції, яким врегульовано питання застосування показника середньої заробітної плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення пп. 10 п. 35 розділу II ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

За ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, … або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст. 42 Закону в їх первинній редакції.

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон), у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніше, як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 ч. 3 ст. 42 Закону доводить що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Тобто, правила ч. 1 ст. 40 Закону при перерахунку пенсії застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

З урахуванням зазначеного, підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 07.11.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.