ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Бруховський Є.Ю.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"25" жовтня 2012 р. Справа № 2а-580/11

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Народицького районного суду Житомирської області від "09" листопада 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Народицького районного суду від 09.11.2011 року позов задоволено частково за період з 12.02.2009 року по 30.06.2009 року в розмірі трьох мінімальних заробітних плат щомісяця.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Позивач звернувся до суду із позовом як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2-ї категорії, що працює у зоні безумовного обов'язкового відселення.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні обов'язкового безумовного відселення - три мінімальні заробітні плати.

Водночас сума, з якої здійснювався розрахунок виплати позивачу, передбаченої Законом № 796-XII, визначалася згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону №796-ХІІ, який встановлює розмір доплат як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретний розмір такої доплати в твердій грошовій сумі.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплати застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМУ від 26.07.1996р. за №836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Згідно із п.п.5,6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМ України від 20.09.2005р. №936, соціальні виплати за ст.39 Закону №796-ХІІ проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці, а тому підприємства, установи, організації та фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності виступають в даних правовідносинах як суб'єкти владних повноважень на основі законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Народицького районного суду Житомирської області від "09" листопада 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 с. Селець,Народицький район, Житомирська область,11406

3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області вул.Леніна, 136,смт.Народичі,Народицький район, Житомирська область,11400