Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/3245/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Льон С.М.

Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

Доповідач Єгорова С. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

18.12.2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Єгорової С.М.,

суддів: Полежая В.Д., Чельник О.І.,

при секретареві - Кечкіні А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України»на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 липня 2011 року у справі за позовом ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2007 року відкрите акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Державний експертно-імпортний банк України»(далі: ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»), звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2, в обґрунтування якого зазначало, що 09 червня 2006 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір № 5506С25, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в сумі 124520 грн. на придбання автомобіля зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17 % річних щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08 червня 2012 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ним та відповідачем був укладений договір застави, посвідчений 09 червня 2006 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим номером 2886, згідно якого відповідач передав у заставу автомобіль марки Сitroen модель Веrlingо, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Предмет застави зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

В порушення умов договору та вимог закону відповідач не виконує свої зобов'язання за договором, станом на 16 лютого 2007 року має заборгованість за кредитним договором, а саме по сплаті поточної заборгованості за кредитом в сумі 112417 грн., поточної заборгованості по відсоткам в сумі 1772 грн. 21 коп., простроченої заборгованості за кредитом в сумі 8645 грн., простроченої заборгованості по відсоткам в сумі 8760 грн. 59 коп., пені за кредитом в сумі 372 грн. 30 коп., пені за відсотками в сумі 376 грн. 86 коп., всього на загальну суму 132343 грн. 96 коп.

Посилаючись на наведене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 132343 грн. 96 коп., а також судові витрати у справі.

У вересні 2009 року позивач зменшив позовні вимоги, посилаючись на часткове погашення заборгованості за рахунок коштів від реалізації заставного майна, та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 80 258 грн. 63 коп., що складається з простроченої заборгованості за кредитом 69251 грн. 84 коп., термінових відсотків за кредитом - 66 коп., прострочених відсотків за кредитом 10 грн.88 коп., пені за кредитом 8523 грн.65 коп., пені за відсотками 2471 грн.66 коп.

У квітні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що кредитний договір від 09 червня 2006 року, укладений з банком, не відповідає вимогам ч.5 ст.203 ЦК України, так як не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а також вчинений під впливом обману. Пунктом 2.1. кредитного договору передбачено, що кредит надається позичальнику для оплати за автомобіль Сitroen Веrlingо, 2006 року випуску. Кредит надається шляхом безготівкового переказу суми кредиту на рахунок ТОВ «Гармонія»в АКБ «Трансбанк»м. Київ. Згідно платіжного доручення відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Гармонія»кошти в сумі 124 520 грн., як оплата за купівлю вказаного автомобіля.

Службовими особами ТОВ «Гармонія»- ОСОБА_4 та ОСОБА_5 він був введений в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Шахрайським шляхом вони понудили його вступити в кредитні правовідносини з банком і оформити на себе кредит за умови, що кредит буде погашати ТОВ «Гармонія», а він буде в них працювати.

Вважав, що мало місце фактичне кредитування товариства, а не його особисто, тому був укладений удаваний правочин.

Посилаючись на наведене, просив визнати кредитний договір, укладений 09 червня 2006 року між ним та ВАТ «Укрексімбанк», недійсним.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 квітня 2007 року основні та зустрічні позовні вимоги об'єднано в одне провадження.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 липня 2011 року у задоволенні основного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним кредитний договір №5506С25, укладений 09 червня 2006 року між ОСОБА_2 та відкритим акціонерним товариством «Укрексімбанк», з моменту його укладення. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 04 жовтня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні основного і зустрічного позовів відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 квітня 2012 року рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 04.10.2011 року скасоване в частині відмови у задоволенні первісного позову, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті рішення апеляційної інстанції залишено без змін.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області 6 червня 2012 року скасоване рішення Ленінського районного суду м Кіровограда від 18 липня 2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість у розмірі 80258,63 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 жовтня 2012 року задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_2 Скасоване рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 06.06.2012 року, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України", не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2 на користь банку.

У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, а відповідач та його представник заперечували проти них, посилаючись на те, що банк намагається отримати подвійне стягнення заборгованості за кредитом, як з нього, так і з засуджених за вироком суду осіб, з вини яких заподіяна шкода, розмір якої відповідає неповернутій сумі кредиту.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом установлено, що 09 червня 2006 року між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 5506С25, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит в сумі 124520 грн. з кінцевою датою погашення 08 червня 2012 року для оплати за автомобіль Сitroen Веrlingо, 2006 року випуску, фургон малотоннажний - В, покупною вартістю 146500 грн. згідно з рахунком-фактурою № 2-1/34 від 02 червня 2006 року та договором купівлі-продажу № 12-А1/134 від 08 червня 2006 року., авансовий платіж в сумі 21980 грн. позичальник сплатив за автомобіль за рахунок власних коштів що підтверджено прибутковим касовим ордером № 281 від 09 червня 2006 року. Згідно п. 2.2.1. договору процентна ставка за кредитом 17 % річних.

Кредит надається у безготівковій формі через позичковий рахунок позичальника №2203400013649 у філії ВАТ «Укрексімбанк», м.Кіровоград, шляхом безготівкового переказу суми кредиту, згідно з цим договором, на рахунок №26000301010015 ТОВ «Гармонія»в АКБ «Трансбанк», м. Київ (п.2.3.1, п.2.3.2. договору).

Відповідно до п. 2.4.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний погасити кредит в строк, зазначений в п.2.1 цього договору, погашення кредиту відбувається у валюті кредиту щомісяця рівними частинами починаючи з наступного місяця після одержання кредиту у сумах, визначених графіком погашення кредиту.

09 червня 2006 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений та нотаріально посвідчений договір застави автомобіля, відповідно до якого ОСОБА_2, як заставодавець, передав банку, як заставодержателю, в заставу автотранспортний засіб -автомобіль Сitroen Веrlingо, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 заставною вартістю 131 850 грн., який належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого 9 червня 2006 року Кіровоградським МРЕВ, про що було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційний запис.

Банком було виконано свої зобов»язання в повному обсязі відповідно до умов договору, про що свідчить платіжне доручення про перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника на рахунок ТОВ «Гармонія»(а.с.14 т.1).

30 березня 2007 року між банком та ОСОБА_2 був укладений додатковий договір № 5506С25-1 до кредитного договору від 09 червня 2006 року щодо зміни з 01 березня 2007 року процентної ставки.

Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 квітня 2009 року, який набрав законної сили, у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.4 ст.190, ч.3 ст.209, ч.1 ст.190, ч.3 ст.190 КК України та по обвинуваченню ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.4 ст.190, ч.3 ст.209, ч.3 ст.190 КК України, тобто - фіктивне підприємництво, шахрайство, легалізація (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, встановлено, що кредитний договір від 09 червня 2006 року був підписаний ОСОБА_2, після чого на підставі наданих ОСОБА_4 до Кіровоградської філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»документів, на рахунок ТОВ «Гармонія»банком було перераховано 124520 грн., в якості оплати автомобіля CITROEN Berlingo на придбання якого і був отриманий кредит, оформлений на ОСОБА_2 Із отриманої суми кредиту, 75 000 грн. було перераховано ТОВ «Гармонія»на рахунок автосалону «Автоінвестстрой»м. Миколаїв, в якому було придбано вказаний автомобіль.

На підставі довідки-рахунку придбаний автомобіль був зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 та отриманий ним.

Прагнучи прикрити свої шахрайські дії ОСОБА_4 через ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_2 про те, що за оформлений на нього автомобіль розрахунок вчасно проводиться , однак приховала від нього, що різницю між реальною вартістю автомобіля та сумою кредиту , оформленого на ОСОБА_2 в Банку, тобто 49 520 грн. вона разом з ОСОБА_5 присвоїли та використали на власні потреби (т.2, а.с.2-55).

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З вироку суду та пояснень ОСОБА_2 вбачається, що він видав довіреність на вчинення дій по придбанню та оформленню автомобіля на ім»я директора ТОВ «Гармонія», а стосовно вартості автомобіля та погашення кредиту товариством «Гармонія» був введений в оману ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.42 т.2).

Як вбачається з позовної заяви ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»про відшкодування матеріальних збитків від злочину, що розглядалась у вищевказаній кримінальній справі, звернення з таким позовом пов»язане з відмовою фізичних осіб -позичальників, в тому числі ОСОБА_2, сплачувати заборгованість за кредитними договорами з підстав не отримання автомобілів, на придбання яких були направлені кошти, та зобов»язання представників ТОВ «Гармонія»погашати отримані кредити (а.с.96).

Проте, ні засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які використали частину коштів, отриманих відповідачем в кредит, на власні потреби, ні ТОВ «Гармонія»не є сторонами кредитного договору.

Доводи ОСОБА_2 про те, що внаслідок службової недбалості працівників банку кредитні кошти були перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ «Гармонія», підприємства, яке не було власником проданого йому автомобіля, не мало ліцензії на здійснення діяльності по продажу автомобілів, є безпідставними і такими, що спростовуються умовами договору та платіжним дорученням про перерахунок коштів.

Відмова у задоволенні позову про визнання кредитного договору недійсним, не перешкоджає ОСОБА_6 звернутись за захистом своїх прав з позовом до осіб, які на його думку незаконно заволоділи частиною коштів, отриманих ним в кредит.

Посилання ОСОБА_2 та його представника на те, що вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 квітня 2009 року цивільний позов прокурора Кіровоградської області в інтересах ВАТ «Укрексімбанк»на суму 1508 704 грн. 86 коп., що включає суму боргу за даним кредитним договором -134196,29 грн., задоволено і стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно цю суму на відшкодування шкоди банку, колегія суддів не може прийняти до уваги, як підставу для відмови у задоволенні позову Банку, оскільки у вироку суду вирішено питання про відшкодування шкоди, завданої злочином, а спірні правовідносини між Банком до ОСОБА_2 виникли внаслідок невиконання останнім зобов'язань за кредитним договором.

Крім того, з наданих банком та досліджених в судовому засіданні апеляційного суду довідок вбачається, що стягнута за вироком суду шкода, в тому числі пов"язана з неповерненням заборгованості по даному кредитному договору, не погашена (а.с.230-232 т.2).

Суд першої інстанції ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову Банку про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором з тих підстав, що кредитний договір є недійсним.

Оскільки при ухваленні цього рішення суд прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи та допустив порушення норм матеріального і процесуального права, відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до ст.ст.1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, на адресу ОСОБА_2 24 лютого 2007 року було відправлено повідомлення №55-10/364 від 21 лютого 2007 року про наявність заборгованості за кредитним договором та строк протягом якого він повинен її погасити, а саме 10 календарних днів з дати отримання цього повідомлення, що підтверджується фіскальним чеком (а.с. 187).

Отримання ОСОБА_2 зазначеного повідомлення банку підтверджується його листом від 12 березня 2007 року про відмову виконання умов кредитного договору (а.с.144).

Керуючись ст..ст.88, 303, 307, 309, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м Кіровограда від 18 липня 2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати.

Позов ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість у розмірі 80 258,63 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" судові витрати в розмірі 81 грн.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя

Судді: