ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" грудня 2012 р. Справа № 5023/3551/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
при секретарі Новійковій Ю.В.
за участю представників:
прокурора -Кабанець В.О., посв. №006810 від 28.09.2012 року
позивача - Ремінний В.І. довіреність № 1952 від 07.06.2012 року
1-го відповідача - Маслій Т.В. довіреність № 522-48-08/3 від 21.05.2012 року
2-го відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу скаргу 1-го відповідача (вх.№ 3218Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 26 вересня 2012 року у справі № 5023/3551/12
за позовом Куп'янського міжрайонного прокурора Харківської області, м. Куп'янськ в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, м. Харків
до 1) Куп'янської міської ради Харківської області, м. Куп'янськ,
2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Куп'янськ
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИЛА:
Куп'янський міжрайонний прокурор Харківської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до 1) Куп'янської міської ради Харківської області, 2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення ХІХ сесії ІV скликання Куп'янської міської ради Харківської області №2/21 від 18.01.2005 р. "Про надання земельної ділянки в короткострокову оренду ПП ОСОБА_3 Крім того прокурор просив визнати договір оренди землі від 12.02.2007 р., який зареєстрований у Куп'янському районному відділі реєстрації земель ХРВ ДП ЦДЗК про що вчинено запис від 12.02.2007 року за №040767400022 недійсним.
Рішенням господарського суду Харківської області від 26 вересня 2012 року у справі № 5023/3551/12 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення ХІХ сесії IV скликання Куп'янської міської ради Харківської області №2/21 від 18.01.2005 року "Про надання земельної ділянки в короткострокову оренду ПП ОСОБА_3." В частині визнання договору оренди землі від 12.02.2007 р., який зареєстрований у Куп'янському районному відділі реєстрації земель ХРФ ДП ЦДЗК про що вчинено запис від 12.02.2007 року за №04767400022 недійсним - у задоволенні позову відмовлено. Стягнено з Куп'янської міської ради Харківської області на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 536,50 грн. Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 536,50 грн.
Перший відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що в частині задоволення позовних вимог рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26 вересня 2012 року у справі № 5023/3551/12 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_3 є в цілому власником нежитлового приміщення кафе (частка 1/1) за адресою : АДРЕСА_1 і право власності на будівлю або споруду або її частку за договором купівлі-продажу №1461/09.09.2003/ до ОСОБА_3 не переходило.
У зв"язку з цим, на думку апелянта, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про спільну часткову власність на споруду ОСОБА_3 та територіальної громади та про необхідність знаходження земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 рішенням ХІХ сесії Куп"янської міської ради Харківської області VІ скликання №2/21 від 18.01.2005 року у спільному користуванні.
Також апелянт вважає, що з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009 року у справі №1-9/2009 позовна вимога прокурора про скасування рішення ХІХ сесії Куп"янської міської ради Харківської області VІ скликання №2/21 від 18.01.2005 року не може бути задоволена, так як вказане рішення вже виконане та вичерпало свою дію.
Крім того, зазначає, що прокурор помилково зазначив Державну інспекцію сільського господарства в Харківській області як позивача.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу першого відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 07.11.2012 року на 10:30 год.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2012 року розгляд справи було відкладено на 28.11.2012 року на 11:30 год. у зв"язку із неявкою в судове засідання представника другого відповідача та необхідністю витребувати додаткові документи по справі.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 року розгляд справи було відкладено на 12.12.2012 року на 11:0 год. у зв"язку із неявкою в судове засідання прокурора та представників першого та другого відповідачів, також необхідністю витребувати додаткові документи по справі.
Представник першого відповідача - Куп'янської міської ради Харківської області в судових засіданнях 07.11.2012 року, 28.11.2012 року та 12.12.2012 року підтримав апеляційну скаргу.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судових засіданнях 07.11.2012 року, 28.11.2012 року та 12.12.2012 року зазначив, що рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2012 року вважає обґрунтованим та законним, а апеляційну скаргу першого відповідача безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає. Просить рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2012 року у справі № 5023/3551/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Другий відповідач - ФОП ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вважає рішення суду таким, яке прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга безпідставна. Просить апеляційну скаргу Куп'янської міської ради задовольнити.
Також другий відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить справу розглядати без участі його представника.
Свою правову позицію обгрунтовує тим, що з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 01.04.2012 року по справі №1-6/2010 вирішення земельних питань органами місцевого самоврядування є реалізацією ними владних повноважень, у зв"язку з чим спір про скасування рішення ХІХ сесії Куп"янської міської ради Харківської області VІ скликання №2/21 від 18.01.2005 року має розглядатися в порядку адміністративного, а не господарського судочинства.
Окрім цього, зазначає, що оскільки термін дій спірного договору сплинив, вимога про визнання його недійсним є безпідставною.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, першого відповідача, а також прокурора перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - частковому скасуваню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, Куп'янською міжрайонною прокуратурою в ході проведення перевірки за зверненням гр. ОСОБА_4 щодо недодержання положень Земельного Кодексу України Куп'янською міською радою Харківської області при прийнятті рішення XIX сесією IV скликання №2/21 від 18.01.2005 року "Про надання земельної ділянки в короткострокову оренду ПП ОСОБА_3.".
Під час перевірки встановлено, що на підставі вказаного рішення, між Куп'янською міською радою Харківської області та ПП ОСОБА_3 12.02.2007 р. був укладений договір оренди землі, який зареєстрований у Куп'янському районному відділі реєстрації земель ХРФ ДП ЦДЗК, про що вчинено запис від 12.02.2007 року за №040767400022 зі строком дії на п"ять років починаючи з дати прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду, а саме до 18.02.2010 р.
Рішенням XIX сесії IV скликання №2/21 від 18.01.2005 року "Про надання земельної ділянки в короткострокову оренду ПП ОСОБА_3.", на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди підприємця, ПП ОСОБА_3 було передано в оренду земельну ділянку площею 0,1333 га, для експлуатації та обслуговування нежитлового приміщення по АДРЕСА_1
Відповідно до вказаного рішення п. 2 земельна ділянка площею 0,1333 га, надавалася із земель запасу Куп'янської міської ради Харківської області.
Ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції станом на 14.12.2004 року) передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 Земельного кодексу України.
У відповідності до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції станом на 14.12.2004 року) надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється, на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Земельний кодекс України, в редакції станом на 14.12.2004 року, тобто на час прийняття рішення XIX сесією IV скликання №2/21 від 18.01.2005 року "Про надання земельної ділянки в короткострокову оренду ПП ОСОБА_3.", передбачав надання земельних ділянок виключно за проектами відведення земельних ділянок.
- Згідно договору купівлі-продажу нежилого приміщення (вбудованого приміщення кафе) від 20.09.2003 року громадянин ОСОБА_3 набув право власності на нежиле приміщення (вбудоване приміщення кафе) загальною площею 399,1 кв. м. за адресою АДРЕСА_1.
У відповідності до ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
Договором купівлі-продажу нежилого приміщення (вбудованого приміщення кафе) від 20.09.2003 року не передбачений порядок набуття права на земельну ділянку.
Якщо будівля чи споруда знаходиться у спільній власності двох чи більше осіб, то за загальним правилом ст. 120 Земельного кодексу України, вони набувають у спільну власність і земельну ділянку, на якій розташована зазначена будівля чи споруда, то у такому випадку кожний із співвласників такої будівлі чи споруди стане співвласником і земельної ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що придбане ОСОБА_3. за договором купівлі-продажу ) від 20.09.2003 року нежиле приміщення (вбудоване приміщення кафе) загальною площею 399,1 кв.м., є лише частиною будівлі, при цьому інша частина, в якій розташоване бюро технічної інвентаризації, знаходиться у власності територіальної громади м. Куп'янська Харківської області.
Отже, земельна ділянка, яка надана в оренду громадянину ОСОБА_3 згідно рішення XIX сесії IV скликання №2/21 від 18.01.2005 року "Про надання земельної ділянки в короткострокову оренду ПП ОСОБА_3." та договору оренди землі, який зареєстрований у Куп'янському районному відділі реєстрації земель ХРФ ДП ЦЦЗК, про що вчинено запис від 12.02.2007 року за №040767400022, повинна знаходитися у спільному користуванні всіх власників будівлі за адресою АДРЕСА_1
Проте, ПП ОСОБА_3, на підставі рішення XIX сесії IV скликання №2/21 від 18.01.2005 року "Про надання земельної ділянки в короткострокову оренду ПП ОСОБА_3.", одноособово набув право користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1, що є порушенням ст.ст. 120, 123, 124 Земельного кодексу України (в редакції станом на 14.12.2004 року).
А тому колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанці про те, що рішення ХІХ сесії IV скликання Куп'янської міської ради Харківської області №2/21 від 18.01.2005 року "Про надання земельної ділянки в короткострокову оренду ПП ОСОБА_3." винесено з порушенням закону та підлягає скасуванню.
На думку колегії суддів, рішення господарського суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання незаконним та скасовано рішення ХІХ сесії IV скликання Куп'янської міської ради Харківської області №2/21 від 18.01.2005 року "Про надання земельної ділянки в короткострокову оренду ПП ОСОБА_3." підлягає залишенню беззмін як законне та обгрунтоване.
На думку колегії суддів, є безпідставними посилання апелянта на те, що прокурор помилково зазначив Державну інспекцію сільського господарства в Харківській області як позивача.
Так, частиною 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.
За рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 року під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" слід розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано в тому числі повноваження органу виконавчої влади (органи місцевого самоврядування).
Крім того, у вказаному рішенні визначено зміст поняття "інтереси держави" та зазначено, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Правовідносини, які стосуються предмету даного спору, регулюються Конституцією України та, насамперед, Земельним законодавством України.
Так, відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
А тому, оскільки Державна інспекція сільського господарства в Харківській області здійснює контроль за використанням та охороною земель, воно є виконавчим органом, який втілює політику держави щодо охорони землі як національного богатства, а тому прокурор вірно зазначив вказану особу як позивача у справі.
Посилання другого відповідач у відзиві на апеляційну скаргу про те , що спір про скасування рішення ХІХ сесії Куп"янської міської ради Харківської області VІ скликання №2/21 від 18.01.2005 року має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, на думку колегії суддів, є безпідставним, зважаючи на таке.
Як зазначено в пунктах 1.4, 1.5 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року №04-06/15 "Про практику застосування судами земельного законодавства" у вирішенні питань щодо підвідомчості спору, що виник із земельних відносин, слід аналізувати не лише предмет та склад сторін спору, але і його підставу, яка розкриває характер спірних правовідносин між сторонами і вказує на рівність або адміністративне підпорядкування сторін спору.
Спір, що виник внаслідок порушення права суб"єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право і підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд, відмовляючи в позові про визнання недійсним спірного договору недійсним, вказував на те, що оскільки вказаний договір договір припинив свою дію 18 січня 2010 року, то відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.
Однак, колегія суддів не може погодитись із таким висновком, оскільки відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
При цьому, вказана норма є імперативною, оскільки не містить застережень про інший спосіб визначення моменту недійсності правочину в залежності від умов договору або його правової природи.
Як зазначено у пункті 2.29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою.
Тобто, визнання договору недійсним означає припинення цього договору на майбутнє, та неможливість в подальшому двосторонньої рестииуції, а не означає визнання цього договору недійсним на майбутнє.
При цьому, слід зазначити, що хоча і двостороння реституція за визнаним недійсним договором оренди землі не передбачена, визнання недійсним договору оренди землі може тягнути за собою наслідки у вигляді повернення орендованої за таким договором земельної ділянки у тому стані, в якому вона передавалася, про що зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 29.06.2006 року № 21/18-01/17. Тобто, визнання недійсним договору оренди землі, строк якого сплинув, є способом захисту, який спрямований на реальний захист порушеного права орендодавця.
Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову про визнання спірного договору недійсним.
Рішенням Куп"янської міської ради від 18.11.2005р.( а.с.42) земельна ділянка надана у користування підприємцю ОСОБА_3 із земель запасу Куп"янськї міської ради.
Згідно п.3 ст. 124 ЗК України - передача в оренду земельих ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку встановленому ст.ст.118; 123 ЗК України.
Враховуючи, що спірний договір протирічитьч.3 ст. 124; а також ст. 120ЗК України, він має бути визнаний недійсним.
За таких обставин апеляційна скарга першого відповідача підлягає задоволенню частково , пункт „3" оскаржуваного рішення підлягає скасуванню . В цій частині судова колегія приймає нове рішення про задоволення позовних вимог прокурора щодо визнання ндійсним договору оренди землі від 12.02.2007 р., в іншій частині рішеннясуду першої інстанції має бути залишене без змін.
Першим відповідачем в суді першої інстанції було заявлено про застосування наслідків пропуску строку позовної давності( ст. 267 ЦК України).
Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При цьому судова колегія погоджується із доводами, наданими прокурором в судовому засіданні 12.12.2012 року, про те, що оскільки йому та позивачу про допущені порушення стало відомо тільки з часу проведення перевірки, то строк позовної давності на даний час не сплинув.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 26 вересня 2012 року у справі № 5023/3551/12 скасувати в частині відмови в задоволенні позову в частині визнання договору оренди землі від 12.02.2007 р., який зареєстрований у Куп'янському районному відділі реєстрації земель ХРВ ДП ЦДЗК, про що вчинено запис від 12.02.2007 року за №040767400022, недійсним.
Прийняти в цій частині нове рішення.
Визнати договір оренди землі від 12.02.2007 р., який зареєстрований у Куп'янському районному відділі реєстрації земель ХРВ ДП ЦДЗК, про що вчинено запис від 12.02.2007 року за №040767400022, недійсним.
В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 26 вересня 2012 року у справі № 5023/3551/12 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 13.12.2012 року.
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Терещенко О.І.
Суддя Медуниця О.Є.