ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2012 року м. Київ К-27527/10

К-27663/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2010 року

у справі № 2а-26277/09/1270

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод»

до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області,

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську,

Головного управління Державного казначейства України у Луганській області,

за участю Прокуратури Луганської області

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2010 року, позов Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод»(позивач) до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області (відповідач-1), Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (відповідач-2) та Головного управління Державного казначейства України у Луганській області (відповідач-3) задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Стахановської ОДПІ Луганської області щодо ненадання висновку про суми відшкодування податку на додану вартість ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод». Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за січень 2007 року в розмірі 255 238,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод»судові витрати із сплати судового збору в розмірі 1 703,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач-1 та відповідач-2 звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами.

В поданих касаційних скаргах Стахановська ОДПІ Луганської області та СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2010 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційні скарги позивач просить залишити їх без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційні скарги слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем подано до Стахановської ОДПІ Луганської області декларацію з податку на додану вартість за січень 2007 року, в якій визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку в банку, в розмірі 4 936 922,00 грн.

В свою чергу, відповідачем-1 проведено виїзну позапланову перевірку ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2007 року, за результатами якої складено довідку № 162/23-00210890 від 26 березня 2007 року.

Вказаною перевіркою підтверджено заявлену позивачем до відшкодування суму податку на додану вартість за січень 2007 року в розмірі 1 441 581,00 грн.

Разом з тим, з огляду на відсутність результатів зустрічних перевірок з питань підтвердження правових відносин позивача з основними постачальниками товарно-матеріальних цінностей, сума податку на додану вартість в розмірі 3 495 341,00 грн. залишилась непідтвердженою.

При цьому, судами на підставі довідки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську встановлено, що залишок бюджетної заборгованості ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод»за січень 2007 року станом на 03 листопада 2009 року становить 255 238,00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 1.8. статті 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 168/97-ВР) визначено, що бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної перевірки податковим органом не приймалось податкове повідомлення-рішення про зменшення ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод»суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року, а також підтверджено фактичну сплату позивачем сум податку на додану вартість в ціні придбаних у контрагентів товарів (послуг).

При цьому, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не поставлено право платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковим органом зустрічних перевірок по всьому ланцюгу постачання, а проведення таких перевірок, в свою чергу, не може продовжити визначений Законом № 168/97-ВР термін відшкодування з Державного бюджету України сум податку на додану вартість.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2010 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.