АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 9кв-589/2007 року Головуючий по 1 інстанції
Категорія 3 Бойко В.Б.
Доповідач в апеляційній інстанції Смирнова Т.Б.
Доповідач в касаційній інстанції Качан О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2007 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі головуючого Вініченка Б.Б.
суддів Адаменко Л.В., Ювшина В.І., Магди Л.Ф., Качана О.В.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Черкаси справу за позовом ОСОБА_1 до ДКП "Сумитеплокомуненерго" про стягнення боргу по заробітній платі та моральної шкоди за касаційною скаргою ДКП "Сумитеплокомуненерго" на рішення апеляційного суду Сумської області від 28 січня 2004 року,
встановила:
В лютому 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДКП "Сумитеплокомуненерго" про стягнення боргу по заробітній платі та моральної шкоди мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач не повністю нараховував та виплачував йому заробітну плату.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 10.11.2003 року в позові відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Сумської області від 28.01.2004 року рішення суду першої інстанції скасовано і винесено нове рішення, яким позов задоволено частково - визнано дії відповідача по не нарахуванню надбавок до заробітної плати незаконними, стягнуто з відповідача на користь позивача 2382,15 грн. боргу по заробітній платі, 200 грн. моральної шкоди. В стягненні боргу по заробітній платі за період до 2.08.2001 року відмовлено за пропуском позивачем строку на звернення до суду за захистом свого права. За період з 2.08.2001 року по 25.07.2002 року, по день звільнення з роботи, в зв'язку із зміною законодавства, а саме ст. 233 КЗпП України, стягнуто 2382,15 грн.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду ДКП
2
"Сумитеплокомуненерго" подало касаційну скаргу, на обґрунтування якої посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи із наступного.
Висновки апеляційного суду про порушення прав позивача шляхом не нарахування йому доплати за ведення обліку військовослужбовців обґрунтовані матеріалами справи. Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд вірно вказав на мотиви скасування.
Виносячи рішення по суті спору апеляційний суд обґрунтовано вказав на пропуск позивачем встановленого ст. 233 КЗпП України тримісячного строку на звернення до суду за захистом свого права і відмовив позивачу у задоволенні вимог по стягненню заробітної плати за період з дня прийняття на роботу і до 2.08.2001 року.
З 2.08.2001 року вступила в силу нова редакція ст. 233 КЗпП України і апеляційний суд з цього дня і по день звільнення позов задовольнив, стягнув доплату за ведення обліку військовослужбовців на підприємстві мотивуючи, що з цього дня працівник має право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
З таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.
Належною працівникові заробітною платою вважається така, по якій відсутній спір про її розмір, підстави виплати, заробітна плата нарахована але не виплачена по різним причинам.
Між ОСОБА_1 та ДКП "Сумитеплокомуненерго" виник спір про розміри та підстави виплати йому заробітної плати ще в період перебування у трудових відносинах. На час звільнення 25.07.2002 року спір не вирішено, ДКП "Сумитеплокомуненерго" вважало, що відсутні підстави для донарахування заробітної плати. Отримавши розрахунок при звільненні ОСОБА_1 достовірно знав про не отримання доплати за ведення обліку військовослужбовців і з дня звільнення в нього виникло право на звернення до суду за захистом сбого порушеного права. Звернутися до суду він міг на протязі встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України тримісячного строку, однак звернувся 4 лютого 2003 року, через 6 місяців, поважних причин пропуску строку не вказав.
Таким чином позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду за захистом свого порушеного права і по вказаним мотивам в позові слід відмовити.
Апеляційним судом застосовано закон, який не поширюється на дані правовідносини, в зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню з винесенням нового, яким в позові слід відмовити.
Керуючись Законом України "Про внесення змін ао Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22.02.2007 року, ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області
вирішила:
3
Рішення апеляційного суду Сумської області від 28 січня 2004 року скасувати, в позові ОСОБА_1 до ДКП "Сумитеплокомуненерго" про стягнення боргу по заробітній платі та моральної шкоди - відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.