ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а/1770/4655/2012
17 грудня 2012 року м. Рівне
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Кравчук Т.О.,при секретарі судового засідання Войтюк Ю.Ю.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача Грімової Г.М.,
свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області
про визнання нечинними наказів, поновлення на роботі, зобов'язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу , -
в с т а н о в и в :
До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Рівненської області про визнання нечинними наказів начальника Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Рівненській області від 08.11.2012 року №1412 про притягнення до дисциплінарної відповідальності -звільнення з органів внутрішніх справ, від 08.11.2012 року №275 о/с про звільнення ОСОБА_1 з публічної служби; поновлення на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в листопаді 2012 року його було звільнено з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, що виявилось у перебуванні під час несення служби з явними ознаками алкогольного сп'яніння у форменому одязі, агресивного та некоректного поводження із громадянами на місці події, висловлювання нецензурною лайкою. ОСОБА_1 зазначив, що службове розслідування відносно нього проведене без участі позивача, а його суть не відповідає зробленому висновку, тому вважає його таким, що прийнято передчасно, упереджено і суперечить вимогам діючого законодавства України, звільнення з органів внутрішніх справ є неправомірним, а тому відповідні накази підлягають скасуванню.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, стверджував, що звільнення позивача з органів внутрішніх справ вчинено обґрунтовано і законно, у задоволенні позову просив відмовити.
Заслухавши позивача, представників позивача та відповідача, свідків суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
ОСОБА_1 у період з 10.08.2009 по 08.11.2011 рік проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді -дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області, спеціальне звання -старший лейтенант міліції.
28 серпня 2012 року старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок, що виявився у перебуванні під час несення служби з явними ознаками алкогольного сп'яніння у форменому одязі, агресивного та некоректного поводження із громадянами на місці події, висловлювання нецензурною лайкою.
Службовою перевіркою, що була проведена відносно ОСОБА_1, встановлено, що 28.08.2012 року о 17:30 год. до чергової частини Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області надійшло телефонне звернення громадянина ОСОБА_10, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 про те, що на вулиці села йому погрожував фізичною розправою громадянин ОСОБА_11, який проживає за цією ж адресою.
На місце події було направлено слідчо-оперативну групу в складі оперуповноваженого ГКМСД райвідділу майора міліції ОСОБА_7, дільничного інспектора міліції СДІМ Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 та міліціонера-водія прапорщика міліції ОСОБА_8
Того ж дня, 28.08.2012 о 18:35 хв. в чергову частину райвідділу надійшло повідомлення громадянки ОСОБА_12, жительки с. Витків Гощанського району, пенсіонерки, про те, що на подвір'ї господарства працівник міліції на її адресу висловлювався нецензурною лайкою. Дане повідомлення зареєстроване в ЖОІ Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області від 28.08.2012, про що повідомлено начальника Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області підполковника міліції Денисюка І.М.
Того ж дня, 28.08.2012 начальник Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області підполковник міліції Денисюк І.М. надав вказівку заступнику начальника кадрового забезпечення Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області майору міліції ОСОБА_4 про перевірку несення служби дільничним інспектором міліції старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1
Отримавши інформацію та вказівку керівника Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області, ОСОБА_4 зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_1 і почула, що він розмовляє нечітко, плутає слова, що свідчило про його нетверезий стан. При цьому, ОСОБА_1 повідомив, що через декілька хвилин буде в райвідділі. Дочекавшись ОСОБА_1, вона побачила в останнього характерні ознаки аклгольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з рота, помітне порушення координації рухів, нечітка мова), при цьому він перебував у форменому одязі.
Цього ж дня, ОСОБА_4 разом з відповідальним від керівництва райвідділу інспектором міліції ОСОБА_5, та міліціонером-водієм прапорщиком міліції ОСОБА_8 ОСОБА_1 був доставлений до Гощанської центральної районної лікарні для проведення медичного обстеження щодо встановлення стану алкогольного сп'яніння. Від медичного обстеження та здачі відповідних проб останній відмовився.
Згідно довідки Гощанської ЦРЛ від 28.08.2012 №458 ОСОБА_1 від обстеження відмовився, але у нього виявлено гіперемія обличчя та запах алкоголю з рота.
Після приїзду до райвідділу та незважаючи на неодноразову вимогу залишитись та переодягнутися у цивільний одяг, дати чітке пояснення з приводу вищевказаної події, ОСОБА_1 зазначені вимоги проігнорував та поїхав додому.
Як вбачається з висновків службового розслідування від 10.09.2012 року, в ході проведення службового розслідування були опитані: заступник начальника кадрового забезпечення Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області майор міліції ОСОБА_4, оперуповноважений ГКСМД Гощанського РВ УМВС майор міліції ОСОБА_7, громадянка ОСОБА_12 (заявник про лайку працівника міліції), інспектор з ОГП Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_6 та начальник СДІМ Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_5
На момент закінчення службового розслідування ОСОБА_1 перебував на лікарняному.
З висновків службового розслідування вбачається, що постало вирішення питання на кадровій комісії Управління щодо доцільності перебування дільничного інспектора міліції СДІМ Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ.
08.11.2012 року ОСОБА_1 вийшов з лікарняного на роботу, був повідомлений про кадрову комісію, яка буде розглядати доцільність перебування його служби в органах внутрішніх справ. Цього ж дня позивач ознайомився з висновком службового розслідування , про що свідчить підпис позивача на висновку.
Відповідно до протоколу кадрової комісії від 08.11.2012 року № 30, заслухавши інформацію щодо висновків службового розслідування, вислухавши пояснення ОСОБА_1, члени комісії прийняли рішення клопотати перед начальником Управління про звільнення з органів внутрішніх справ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 за п.64 «є»(за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України
Наказом начальника УМВС України в Рівненській області від 08.11.2012 за порушення службової дисципліни, вимог статті 7 Дисциплінарного статуту внутрішніх справ України, вимог наказу МВС України від 22.02.2012 року №155 «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України», а саме: перебування під час несення служби з явними ознаками алкогольного сп'яніння, у форменому одязі, агресивного та некоректного поводження із громадянами на місці події, висловлювання нецензурною лайкою, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області, звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є»(за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
На виконання вимог статті 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, оскільки дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу, начальником УМВС України в Рівненській області був виданий наказ по особовому складу від 08.11.2012 №275 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.
Не погоджуючись з звільненням з органів внутрішніх справ, позивач звернувся до суду та просив скасувати накази про звільнення та поновити його на посаді.
Під час судового розгляду суд викликав та опитав в якості свідків ОСОБА_4 -заступника начальника Гощанського РВ з кадрового забезпечення УМВС України в Рівненській області, ОСОБА_5 -начальника сектору дільничних інспекторів Гощанського РВ, Гуда Л.О. -відповідальний від керівництва райвідділу інспектор охорони громадського порядку Гощанського РВ, ОСОБА_7 -оперуповноваженого ГКМСД Гощанського РВ, ОСОБА_8 -водія-міліціонера Гощанського РВ.
Як пояснила ОСОБА_4, отримавши вказівку керівника райвідділу одразу зателефонувала ОСОБА_1 В процесі розмови вона почула голос позивача, який створював враження, як розмову людини в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 сказав, що приїде до райвідділу і після розмови по телефону, вона чекала позивача на місці. Та коли приїхали працівники слідчо-оперативної групи, які були на виклику, вона дізналася, що ОСОБА_1 залишив автомобіль по дорозі. Для запобігання негативних ситуацій, які могли статися з працівником міліції в нетверезому стані, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 поїхали шукати ОСОБА_1 Позивач знаходився на вулиці біля дитячої бібліотеки. Як пояснила ОСОБА_4 явні ознаки вказували на те, що він знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, без головного убору, в форменому одязі . На прохання сісти в машину позивач спочатку відмовився, після вмовлянь працівників сів до машини і його було доставлено до центральної районної лікарні для проходження медичного обстеження та здачі відповідних проб на вживання алкоголю. Позивач на запропоноване обстеження відмовився, після чого лікар в присутності медичної сестри зробив запис у довідці про таку відмову, зазначив ознаки гіпермії обличчя та запах алкоголю з рота. Після лікарні позивач разом з працівниками приїхали до райвідділу, де ОСОБА_4 запропонувала йому написати пояснення з приводу обставин справи, які відбулись з ним та приводу алкогольного сп'яніння. Як зазначила свідок, позивач відмовився надавити пояснення, однак написав рапорт про звільнення його з органів внутрішніх справ за власним бажанням (копія додана до матеріалів справи). Після чого, ОСОБА_4 запропонувала позивачу віддати посвідчення та жетон, переодягтись в цивільний одяг та їхати до дому. ОСОБА_1 віддав посвідчення та жетон, однак преодягнутись відмовився та вийшов з райвідділу. Наступного дня 29.08.2012, ОСОБА_1 на роботу не вийшов, як повідомив ОСОБА_4 вже після виходу з лікарняного (07.11.2012) - він погано себе почував та 30.08.2012 знаходився на лікарняному.
З пояснень свідка ОСОБА_5, суд встановив, що 28.08.2012 року до нього в кабінет зайшла ОСОБА_4 та повідомила про стан алкогольного сп'яніння позивача. Разом з ОСОБА_4 та водієм ОСОБА_8 він поїхав шукати ОСОБА_1 Позивач знаходився біля дитячої бібліотеки, явні ознаки зовнішнього вигляду вказували на стан алкогольного сп'яніння, був без головного убору в форменому одязі. На пропозицію сісти в машину відмовлявся, однак потім сів. Після чого разом всі поїхали до ЦРЛ для обстеження позивача на стан алкогольного сп'яніння. В лікарні ОСОБА_1 відмовився від проходження обстеження, про що лікар зробив запис в довідці. Після цього всі разом приїхали до райвідділу, де ОСОБА_1 відмовився переодягатись в цивільний одяг та залишив райвідділ. Крім того, як зазначив ОСОБА_5, він є керівником дільничних інспекторів і неодноразово проводить інструктажі та бесіди з підлеглими для попередження непристойної поведінки працівниками при спілкуванні з громадянами та недопущення вживання алкоголю на робочому місці під час несення служби. Ранку того ж дня (28.08.2012), з позивачем також була проведена бесіда ОСОБА_5, тому як за ОСОБА_1 були замічені відхилення в поведінці гідної працівнику міліції під час несення служби.
Як пояснила свідок ОСОБА_6, ОСОБА_1 перебуваючи у райвідділі, на її погляд мав ознаки алкогольного сп'яніння. В присутності її, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_1 відмовився давати пояснення, переодягатися в цивільний одяг.
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що 28.08.2012 він знаходився у складі слідчо-оперативної групи і виїжджаючи на місце виклику повідомив про це позивача по телефону. В подальшому ОСОБА_1 забрали по дорозі. Як зазначив на початку своїх пояснень ОСОБА_7, він не відчув ознак алкогольного сп'яніння у позивача, так як ОСОБА_1 сів в машину біля вікна і не розмовляв з ОСОБА_7 В подальшому, приїхавши на місце виклику, нікого на місці не виявилось крім бабусі на дворі, і як пояснив свідок, ОСОБА_1 обурений цим фактом почав збуджено себе поводити, його поведінка була агресивною і не відповідала вимогам поведінки працівника міліції. На запитання - чи були ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 під час такої поведінки, свідок відповів -були.
З пояснень свідка ОСОБА_8, суду відомо, що він знаходився за кермом автомобіля, який виїжджав з оперативно-слідчою групою. По дорозі на виклик вони забрали ОСОБА_1, він сів в автомобіль біля вікна та мовчав, а тому його стан виглядав як нормальний. Висадивши працівників за адресою виклику, ОСОБА_8 чекав їх у машині. Після того, як працівники повернулися з двору, стан позивача був збуджений та обурений, ОСОБА_5 намагався його заспокоїти. По дорозі ОСОБА_1 попросив зупинити автомобіль і вийшов біля дитячої бібліотеки.
В судовому засіданні ОСОБА_1 стверджував, що всі свідчення, які надали свідки під час розгляду справи про візуальні ознаки алкогольного сп'яніння, відчутий запах алкоголю від ОСОБА_1, неправдиві. Позивач зазначив, що був тверезим, ніякої лайки, нецензурних образ до громадян не відбувалось, а всі дії працівників райвідділу, які проводили службове розслідування та були в судовому засіданні в якості свідків, свідчать про упереджене ставлення до його особи.
Однак, позивач не заперечував, що службове посвідчення та жетон він віддав добровільно працівниці ОСОБА_4, фізичного або іншого впливу до нього не застосовувалось. Пояснити добровільну причину здачі службового посвідчення та жетону без існуючих на те нібито підстав не зміг. На запитання чому відмовився від проходження медичного обстеження відповіді не надав, але представник позивача пояснила, що позивач знаходився в форменому одязі і тим самим захищав «гідність мундиру»від образливої пропозиції проходження обстеження на алкогольне сп'яніння.
Крім того позивач в позовній заяві та на початку засідання стверджував, що підстави звільнення йому взагалі невідомі тому, що з наказом про звільнення він не ознайомлений. Однак, як свідчать матеріали справи та встановлено в судовому засіданні, позивач був повідомлений про заслуховування його на кадровій комісії 08.11.2012 року та повідомлений про інформацію, яка розглядалась членами комісієї. Як пояснив ОСОБА_1, члени комісії його заслуховували, однак не взяли до уваги його твердження, що він був тверезим, а всі пояснення та свідчення надумані і не відповідають дійсності.
До того ж, судом встановлено, що рапортів, звернень або будь-яких письмових повідомлень про вплив та упереджене ставлення з боку працівників райвідділу, керівництва райвідділу, що слугувало подальшому звільненню ОСОБА_1, до вищестоящого керівництва позивач не подавав. Не намагався і спростувати твердження лікаря, який зробив запис у довідку про ознаки запаху алкоголю з рота. Звернень до головного лікаря лікарні на можливі неправомірні дії лікаря, або його незаконні висновки, що зазначені у довідці не подавав.
Надаючи правової оцінки спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.
Відносини з проходження служби в органах внутрішніх справ, дисциплінарна відповідальність службовця, є предметом адміністративного права, а не трудового, тому спір має вирішуватись на підставі спеціальних законодавчих актів, що регулюють відносини з проходження служби в органах внутрішніх справ, а трудове законодавство у даному випадку може застосовуватися лише субсидіарно.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначаються Законом України «Про міліцію», Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна -це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Дисциплінарний проступок, згідно із статтею 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
В силу статті 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
Відповідно до пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік), зокрема, за порушення дисципліни (підпункт «є»).
Частиною третьою статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що в разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.
Заслухавши позивача, його представника та відповідача, розглянувши подані письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, що обумовили звільнення ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ, об'єктивно оцінивши всі наявні докази, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 порушення службової дисципліни, що виявилось у перебуванні під час несення служби з явними ознаками алкогольного сп'яніння у форменому одязі, агресивного та некоректного поводження із громадянами на місці події, висловлювання нецензурною лайкою, відповідачем встановлено і йому надано правильну юридичну оцінку. Вимоги законодавства відносно проведення службового розслідування та застосування дисциплінарно стягнення відповідачем дотримано. Щодо твердження представника позивача щодо неотримання від позивача пояснення саме в ході проведення службового розслідування, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до акту від 28.08.2012 року складеному в присутності заступника начальника, начальника СДІМ, інспектора ОГП райвідділу позивач відмовився від дачі пояснень. Як зазначив представник відповідача, на неодноразові пропозиції по телефону ОСОБА_1 з'явитись для написання пояснень він відмовлявся. Крім того, до прийняття остаточного рішення про звільнення позивача, його було заслухано на кадровій комісії в присутності тринадцяти членів комісії, де він мав достатньої можливості спростувати факти встановлені службовим розслідуванням або довести факти, які можуть змінити вид накладення дисциплінарного стягнення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, та вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат, тому такі витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Рівненської області про визнання нечинними наказів, поновлення на роботі, зобов'язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кравчук Т.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 20 грудня 2012 р.