Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/13645/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хохленкова О. В.

при секретарі Проніні Д. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,

за участю

представника позивача: Пащенко Г.В.

представника відповідача: Мироненко А.В., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі по тексту - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач зазначив, що Закон України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 набув чинності 01 січня 2004 року. Оскільки, на його думку, до цього часу законодавством не було передбачено обов'язку підприємств відшкодовувати ПФУ витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, то витрати на виплату таких пенсій, призначених до 01 січня 2004 року, позивачем не підлягають.

Позивач, до позовних вимог додав Перелік № 1 - № 4 осіб яким призначено пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 до 01.01.2004 року ( за травень - серпень 2012 року) та розрахунки на загальну суму 585 976,06 яку відповідачем включено до суми відшкодування позивачем за період травень - серпень 2012 року, та яка на думку позивача не підлягає відшкодуванню.

Також, позивач вважає, що відповідачем до суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій були невірно визначено частку плати, виходячи зі стажу роботи на підприємстві позивача деяким працівникам на загальну суму 5622,07 грн.

До початку судового засідання, 29.10.2012 року позивачем до суду була подана заява про доповнення позовної заяви про визнання протиправними дій відповідача пов'язаних із включенням до розрахунку з відшкодування пільгових пенсій осіб, які не працювали в ДП «ВК «Краснолиманська», а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та скасувати розрахунок витрат на відшкодування виплат та доставку пільгових пенсій цим особам в розмірі 559,02 грн. та 585,30 відповідно за серпень 2012 року.

В судовому засіданні 18.12.2012 року, представник позивача надав заяву в якої відмовився від позовних вимог в частині невірно визначеній частки плати, виходячи зі стажу роботи на підприємстві позивача деяким працівникам на загальну суму 5622,07 грн. а також про визнання протиправними дій відповідача пов'язаних із включенням до розрахунку з відшкодування пільгових пенсій осіб, які не працювали в ДП «ВК «Краснолиманська», а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та скасувати розрахунок витрат на відшкодування виплат та доставку пільгових пенсій цим особам в розмірі 559,02 грн. та 585,30 відповідно за серпень 2012 року, в загальній сумі 1144,32 грн.

Таким чином, суд розглядає позовну вимогу щодо неправомірних дії відповідача, пов'язаних з відшкодуванням витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, яким призначено пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 до 01.01.2004 року ( за травень - серпень 2012 року) та розрахунки на загальну суму 585 976,06 яку відповідачем включено до суми відшкодування позивачем за період травень - серпень 2012 року, та яки на думку позивача не підлягає відшкодуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Дав пояснення, згідно з якими він вважає що до набрання чинності Законом № 1058 підприємство не повинно було відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій, тому що раніше діючим законодавством це не було передбачено.

Відповідач в судове засідання з'явився. Надав суду письмові заперечення проти позову, в яких він зазначив, що при прийнятті спірних рішень діяв у відповідності до норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, висловлені під час судового розгляду справи, дослідивши всі обставини справи і перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач, Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська, зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України код ЄДРПОУ 31599557.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов"язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Таким чином, позивачем за даним позовом є саме Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська», яке є юридичною особою.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року №121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області діє на підставі Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

До позовної заяви позивач надав Перелік № 1 - № 4 осіб яким призначено пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 до 01.01.2004 року ( за травень - серпень 2012 року).

Відповідач проти того що всім цим особам було призначено пільгові пенсії до 01 січня 2004 року, не заперечував та ця обставина підтверджена дослідженням пенсійних справ цих осіб.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.

Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом № 1058, питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400.

Відповідно до п.1 ст.1 цього Закону № 400, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу третього пункту 1 статті 4 Закону № 400 встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Таким чином, до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій особам, що працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, призначеними відповідно до ст..13 Закону № 1788, підприємствами відшкодовувалися відповідно до норм Закону № 400.

Згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

З аналізу наведених норм та положень законів дає суду підстави вважати, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів «а», «б» - «з» частини першої ст..13 Закону № 1788 за Списком № 1 та Списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Цей обов'язок підприємства - позивача з відшкодування цих витрат, понесених управлінням Пенсійного фонду України в м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області, не пов'язаний із датою призначення пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу - до чи після набуття чинності Законом № 1058.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог позовної заяви в цієї частині.

Такою є також практика Верховного Суду України (див. постанову від 25.09.2012 року по справі № 21-251а12).

Щодо строків звернення до суду.

Позивачем повні розрахунки з відшкодування витрат пов'язаними з виплатою та доставкою пільгових пенсій були отримані 18.09.2012 року з матеріалами справи 2а/0570/11911/2012.

Таким чином, з 18.09.2012 року у позивача виникло право на звернення до суду із позовною заявою про відновлення його порушених прав.

Позовна заява датована 08.10.2012 року, до суду надійшла 09.10.2012 року.

Отже строк, встановлений ч.5 ст.99 КАС України позивачем не порушений.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пункти 1 та 9 абзацу 3 статті 2 КАС України передбачають, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, добросовісно, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що у позовній вимозі позивача щодо неправомірних дії відповідача, пов'язаних з відшкодуванням витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, яким призначено пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 до 01.01.2004 року ( за травень - серпень 2012 року) та розрахунки на загальну суму 585 976,06 яку відповідачем включено до суми відшкодування позивачем за період травень - серпень 2012 року, слід відмовити.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору не підлягають стягненню на його користь.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 11, 14, 17, 18, 71, 86, 91, 94, 128, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, відмовити повністю.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті та її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні в присутності представників сторін 18 грудня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складений 20 грудня 2012 року.

Суддя Хохленков О.В.