ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/12400/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЖукової Є.О.
при секретаріБерднику С.О.
за участю:
представника позивача представника відповідача Рогожиної Г.В. Мартинюка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Новомосковської міської ради про зобов'язання виконати вимоги ДФІ в Дніпропетровській області від 11.07.2012р. №04-08-02-13/8177 щодо усунення порушень, виявлених у ході проведення ревізії на загальну суму 130 402,22грн.
ВСТАНОВИВ:
18.10.2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області до Новомосковської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: виконати вимоги Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 11.07.2012 року №04-08-02-13/8177 в частині усунення порушень, виявлених в ході проведення ревізії, на загальну суму 130 402,22грн., а саме: відшкодувати недоотримані бюджетом кошти у сумі 56 796,99грн. шляхом перерахування орендодавцями коштів до міського бюджету, в тому числі шляхом проведення претензійно-правової роботи; відшкодувати до місцевих бюджетів кошти в сумі 73 605,23грн., а саме: до міського бюджету у сумі 55 203,92грн., до обласного бюджету у сумі 18 401,31грн. шляхом укладення договору оренди земельної ділянки з громадянином ОСОБА_5 та перерахування ним коштів в дохід бюджетів, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2012р. провадження по справі було відкрито та справа була призначена до судового розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
Відповідно до п. 1.3.6.1 Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ на II квартал 2012 року, на підставі направлення на проведення ревізії від 07.05.2012р. №599-12, виданого начальником ДФІ Качаном Р.В., головним державним фінансовим інспектором проведено ревізію законності використання земель міста та управління майном, що належить територіальній громаді м.Новомосковська та використання коштів на реалізацію державних та місцевих програм, інших заходів господарської діяльності міста в Новомосковській міській раді за період з 01.01.2010р. по 31.03.2012р.
В ході ревізії встановлені порушення, які відображені в акті ревізії від 22.06.2012р. № 08-21/46.
Всупереч ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", згідно з якою законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються чи перевіряються, станом на 12.10.2012р. відповідачем не виконано вимогу позивача щодо усунення виявлених порушень.
Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити за викладених у позові підстав.
У судове засідання з`явився також представник відповідача, щодо заявленого адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію наступним.
Щодо відшкодування недоотриманих бюджетом коштів у сумі 56 796,99грн. шляхом перерахування орендодавцями коштів до міського бюджету, в тому числі шляхом проведення претензійно-правової роботи відповідач пояснив, що проведення претензійно-правової роботи є правом, а не обов'язком позивача та зазначив, що орендодавцями у даному випадку є комунальні підприємства, що одночасно є і балансоутримувачами орендованого майна, що виключає здійснення повноцінної претензійно-правової роботи в розумінні ст.ст.1, 5, 6 ГПК України, щодо відшкодування до місцевих бюджетів коштів в сумі 73 605,23грн. шляхом укладення договору оренди земельної ділянки з громадянином ОСОБА_5 та перерахування ним коштів в дохід бюджетів, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи представник відповідача пояснив, що дана вимога фактично виконана, оскільки відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2012р. було порушено провадження у справі №2/5005/9553/2012 за позовом Новомосковської міської ради до ТОВ «Лайма» (ОСОБА_5.) про стягнення недоотриманої орендної плати за землю в сумі 73 605,23грн.
Крім того, представник відповідача пояснив, що також на виконання зазначеної вище вимоги Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 11.07.2012р. Новомосковською міською радою було прийняте відповідне рішення від 09.08.2012р. №608 «Про внесення змін до рішення сесії Новомосковської міської ради від 07.06.2007р. №332 «Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста».
З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: копія акту від 22.06.2012р. №08-21/46; копія реєстру недоотриманої орендної плати внаслідок застосування занижених орендних ставок за період з 01.01.2010р. по 31.03.2012р.; копія пояснення від 19.06.2012р.; копія пояснення від 20.06.2012р.; копія висновків на заперечення від 10.07.2012р.; копія листа - вимоги від 11.07.2012р.; копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2012р. у справі №2/5005/9553 (2012); копія відповідача від 31.07.2012р. №1213; копія рішення від 09.08.2012р. №608.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення сторін, судом було встановлено наступне.
Відповідно до п. 1.3.6.1 Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ на II квартал 2012 року, на підставі направлення на проведення ревізії від 07.05.2012р. №599-12, виданого начальником ДФІ Качаном Р.В., головним державним фінансовим інспектором проведено ревізію законності використання земель міста та управління майном, що належить територіальній громаді м. Новомосковська та використання коштів на реалізацію державних та місцевих програм, інших заходів господарської діяльності міста в Новомосковській міській раді за період з 01.01.2010р. по 31.03.2012р.
В ході ревізії встановлені порушення, які відображені в акті ревізії від 22.06.2012р. № 08-21/46.
Відповідно до п.7 ст.10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", п.46 Порядку проведення інспектування органами ДКРС, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 № 550, позивач листом від 11.07.2012р. № 04-08-02-13/8177 на адресу відповідача направив вимоги, якими зобов'язав в термін до 01.08.2012р. вжити заходів щодо усунення виявлених ревізією порушень.
Питання дотримання вимог чинного законодавства при наданні комунального майна в оренду було перевірено суцільним способом за весь період, що підлягав ревізії.
У періоді, що підлягав ревізії, визначення розміру орендної плати за надане в оренду комунальне майно, проводилось відповідно до Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду майна, що належить територіальній громаді м. Новомосковська, затвердженої рішенням міської ради від 07.06.2007 № 332.
Розмір орендних ставок визначався у відповідності до мети використання орендарем комунального майна, згідно з вимогами Додатку до Методики від 07.06.2007 № 332.
Міською радою м.Новомосковська не затверджено методику розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності у терміни, визначені прикінцевими положеннями зазначеного Закону.
У ході ревізії було направлено запити до 4 установ та закладів, що фінансуються з міського бюджету (управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради, управління культури і туризму виконавчого комітету Новомосковської міської ради, КНП «Новомосковський МЦ ПМСД», НМЦФЗН «Спорт для всіх») щодо стану нарахування та сплати орендної плати, перерахування частки орендної плати до міського бюджету.
За отриманою інформацією, у період з 01.01.2010р. по 31.03.2012р. до міського бюджету кошти від оренди майна не перераховувались.
Перевірку законності використання земель м.Новомосковська було проведено вибірковим способом за період з 01.01.2011р. по 31.03.2012р.
В структурі органу місцевого самоврядування м.Новомосковська відповідно до рішення міської ради від 06.01.2011р. № 61 «Про затвердження структури та кількісного складу органу місцевого самоврядування м. Новомосковськ на 2011 рік» в складі виконавчого комітету міської ради затверджено відділ земельних відносин. Рішенням міської ради від 15.04.2011 № 159 затверджено Положення про нього.
Згідно з Положенням, відділ підзвітний та підконтрольний міській раді, яка його утворила, підпорядкований виконавчому комітету, міському голові.
Відповідно до розподілу функціональних повноважень керівництва виконавчого комітету міської ради, спрямування, координування та контроль за діяльністю відділу земельних ресурсів, покладено на першого заступника міського голови з питань народногосподарського комплексу міста. Обов'язки першого заступника міського голови у періоді, що підлягав ревізії, виконували: ОСОБА_7 - з 22.01.2010 по 14.01.2011, ОСОБА_8 з 24.01.2011 по 14.03.2011 (за трудовим договором), з 14.03.2011р. та на момент проведення ревізії.
З метою дослідження питання законності використання державних земель, робочою групою, визначеною розпорядженням міського голови від 18.04.2012 № 131-р «Про створення робочої групи з обстеження земельних ділянок», комісією в складі: начальника юридичного управління міськвиконкому - Мартинюка О.В; начальника відділу земельних відносин міськвиконкому - Могилевиць Ж.А.; інженера з якості КП «Новомосковське МБТІ» (за згодою) - Ростопчинової Н.І.; завідувача сектору відділу Держкомзему в м. Новомосковськ (за згодою) - Краськової Л.А., в присутності провідного державного фінансового інспектора Петрушевського О.В. вибірковим методом проведені контрольні обстеження земельних ділянок м. Новомосковська.
За результатами обстеження було встановлено наступне. За адресою: АДРЕСА_1 використовується земельна ділянка, площею 0,2288 га ОСОБА_5.
Користування вищевказаною земельною ділянкою здійснювалося на підставі договору оренди від 28.12.99р. № 005, укладеного міською радою з ТОВ «Лайма», термін дії якого закінчився 28.12.2009 році.
Рішенням міської ради від 26.02.2010р. № 881 «Про передачу земельних ділянок у користування» було визначено, що по договору оренди земельної ділянки від 28.12.99р. № 005 - термін дії закінчився, і особою, що набуває права на земельну ділянку є ОСОБА_5 та зазначено про необхідність укласти з ним відповідний договір оренди. Але на момент завершення ревізії вказаний договір не укладений.
Відповідно до інформації, наданої Новомосковською ОДПІ від 23.04.2012р. № 2184/10/15-333, ТОВ «Лайма» самостійно надано податкову декларацію по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності у 2010-2012 роках, щорічна сума якої складає 2 316,76 гривень. Проте, мінімальний розрахунковий розмір орендної плати за вказану земельну ділянку на 2010-2012 роки складає 35 025,84 гривень.
Враховуючи зазначену інформацію Новомосковської ОДПІ ОСОБА_5 було сплачено орендну плату за земельну ділянку в розмірі, меншому ніж трикратний розмір земельного податку, внаслідок чого бюджетами за період з 01.01.2010р. по 31.03.2012р. недоотримано орендної плати за землю на загальну суму 73 605,23грн. (до міського бюджету (75%) -55203,92грн., до обласного бюджету (25%) - 1 401,31грн.), у тому числі 2010 рік -3 719,43грн. (до міського бюджету (75%) - 2539,57грн., до обласного (25%) - 8179,86 грн.), 2011 рік (до міського бюджету (100%) - 32 708,64грн.), січень-березень 2012р. (до міського бюджету (100%) - 8 177,16 грн.
Відповідно до п.7 ст.10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", п.46 Порядку проведення інспектування органами ДКРС, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 № 550, позивач листом від 11.07.2012р. № 04-08-02-13/8177 на адресу відповідача направив вимоги, якими зобов'язав в термін до 01.08.2012р. вжити заходів щодо усунення виявлених ревізією порушень.
31.07.2012 року листом за №1213 відповідач повідомив позивача про наступне.
Матеріали ревізії були опрацьовані на засіданні Виконкому 26.07.2012р. Крім того, під час проведення ревізії, міським головою були видані відповідні розпорядження від 28.05.2012р. №171-р «Про врегулювання орендних відносин майна комунальної власності» від 15.06.2012р. №196-р «Про проведення інвентаризації нерухомого майна, яке перебуває у власності територіальної громади», згідно яких управлінню житлово-комунального господарства та капітального будівництва доручено підготувати на розгляд чергової сесії міської ради, яка відбудеться 09.08.2012р., відповідні проекти рішень. Юридичним управлінням виконкому в порядку господарського-процесуального законодавства підготовлена та направлена претензія директору ТОВ «Лайма» ОСОБА_5 Після спливу строків відповіді на претензію буде підготовлена та направлена позовна заява до суду.
Отримання зазначеного листа з доданими до нього до документами позивачем, направленого відповідачем вчасно, відповідно до строків, визначених в листі від 11.07.2012р. №04-08-02-13/8177 не було спростовано представником позивача в судовому засіданні.
09 серпня 2012 року Новомосковською міською радою на ХХІV сесії шостого скликання було прийнято рішення №608 «Про внесення змін до рішення сесії Новомосковської міської ради від 07.06.2007р. №332 «Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної громади міста», відповідно до якого було внесено зміни до пункту 3 рішення сесії Новомосковської міської ради від 07.06.2007р. №332 виклавши його в такій редакції: «Орендна плата за використання комунального нерухомого майна зараховується:
- якщо балансоутримувачем майна є бюджетна установа, заклад, що фінансується з міського бюджету - 50% - до міського бюджету, 50% - на їх спеціальні рахунки;
- якщо балансоутримувачем майна є комунальне підприємство - 70% на їх спеціальні рахунки, 30% - до міського бюджету».
Внести зміни до пункту 15 Додатку №5 до рішення сесії Новомосковської міської ради від 07.06.2007р. №332, виклавши його в такій редакції: «Орендна плата перерахована орендарем за використання комунального нерухомого майна спрямовується:
- якщо балансоутримувачем майна є бюджетна установа, заклад, що фінансується з міського бюджету - 50% - до міського бюджету, 50% - на їх спеціальні рахунки;
- якщо балансоутримувачем майна є комунальне підприємство - 70% на їх спеціальні рахунки, 30% - до міського бюджету».
Відповідальність за виконанням цього рішення покласти на балансоутримувачів майна комунальної власності.
Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.
07 листопада 2012 року господарським судом Дніпропетровської області було винесено ухвалу про порушення провадження у справі №2/5005/9553/2012 за позовом Новомосковської міської ради до ТОВ «Лайма» (директор - Таліч О.В. ) про стягненя недоотриманої орендної плати за землю в сумі 73 605,23грн.
Правовідносини сторін у сфері здійснення органами державної контрольно - ревізійної служби державного фінансового контролю за використанням і
збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших
активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР, Закону України «Про державну контрольно - ревізійну службу в Україні», від 26.01.1993 року №2939 - XII, Земельного Кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. № 280/97-ВР, тощо.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про державну контрольно - ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 року №2939 - XII державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Відповідно до ст.10 зазначеного вище Закону України №2939 - XII до повноважень Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) у районах, містах і районах у містах відносяться: здійснення перевірки у підконтрольних установах грошових та бухгалтерських документів, звітів, кошторисів й інших документів, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проведення перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); безперешкодний доступ при проведенні ревізій на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підконтрольним установам, для їх обстеження і з'ясування питань, пов'язаних з ревізією; призупиняти бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами у випадках, передбачених законом; залучення на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів; вимагати від керівників підконтрольних установ, що ревізуються, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій -звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться ревізія, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України; при проведенні ревізій вилучати у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про зловживання, а на підставі рішення суду - вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної контрольно-ревізійної служби та керівника відповідного підприємства, відповідної установи, організації, та залишенням копій таких документів таким підприємствам, установам,
організаціям; одержувати від Національного банку України та його установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об'єктів, що ревізуються, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавних форм власності - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями, що ревізуються. Одержання від банків інформації, що становить банківську таємницю,
здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України; одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів, що ревізуються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході ревізій; пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства; накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення; звернення до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів; проведення у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою, зустрічні звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97 - ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушеннями.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до ст.5 ГПК України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.
Відповідно до ст.6 ГПК України підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії.
Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.
Відповідно до ст.8 ГК України держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.
Відповідно до ст.23 ГК України органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб'єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією та законами України.
Відносини органів місцевого самоврядування з суб'єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися також на договірних засадах.
Правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, є обов'язковими для виконання усіма учасниками господарських відносин, які розташовані або здійснюють свою діяльність на відповідній території.
Відповідно до ст.26 зазначеного вище Закону України визначається виключна компетенція сільських, селищних, міських рад та встановлюється, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються в тому числі питання щодо: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст.116 Земельного Кодексу України визначаються підстави набуття права на землю та зазначається, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ст.124 Земельного Кодексу України визначається порядок передачі земельних ділянок в оренду та встановлюється, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України, та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про безпідставність та необгрунтованість заявлених позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється у тому числі на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень, встановлених Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому, хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи викладене, необхідною умовою для звернення до адміністративного суду є наявність публічно-правового спору, внаслідок якого порушуються права та законні інтереси особи, що звертається до суду з метою вирішення зазначеного спору та поновлення охоронюваних законом інтересів у сфері публічно-правових відносин.
В судових засіданнях встановлено, матеріалами справи підтверджено наступне.
Як вбачається з тексту листа відповіді відповідача від 31.07.2012р. №1213, направленого позивачу на виконання обов'язкових вимог, викладених в листі від 11.07.2012р. №04-08-02-13/8177, зазначена відповідь була направлена Новомосковською міською радою на адресу ДФІ у Дніпропетровській області вчасно, тобто в строк, зазначений у листі від 11.07.2012р., з детальною інформацією, викладеною у письмовому вигляді про результати розгляду матеріалів ревізії, разом із завіреними копіями документів, що підтверджують усунення виявлених порушень.
Подальші дії відповідача, а саме: прийняття на ХХІV сесії шостого скликання Новомосковською міською радою рішення №608 «Про внесення змін до рішення сесії Новомосковської міської ради від 07.06.2007р. №332 «Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної комунальної власності територіальної громади міста», яким визначено нові пропорції розподілу орендної плати за використання комунального нерухомого майна, а також звернення Новомосковською міською радою до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Лайма» (директор Ткаліч О.В.) про стягнення недоотриманої орендної плати за землю у сумі 73 605,23грн., свідчать про послідовне виконання Новомосковською міською радою обов'язкових вимог ДФІ у Дніпропетровській області, зазначених у листі від 11.07.2012р. відповідно до ст.15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», а також про відсутність публічно-правового спору в розумінні ст.3 КАС України.
При цьому, суд критично ставиться до тверджень позивача щодо неналежного виконання з боку відповідача зазначених вище обов'язкових вимог, викладених у листі від 11.07.2012р., та посилань на те, що зазначена у вимозі сума коштів не відшкодована до відповідного бюджету, в тому числі і не стягнута з осіб, якими здійснювався контроль за справлянням орендної плати за землю, шкода в порядку та розмірі, встановленому законодавством.
Щодо відшкодування зазначеної у вимозі суми суд зазначає, що, незважаючи на неодноразові вимоги суду позивачем не було надано жодних пояснень з посиланням на норми чинного законодавства щодо обов'язку відповідача стягувати зазначену суму позасудовим шляхом, а також обов'язку щодо здійснення претензійно-позовної роботи, здійснення якої, враховуючи вище норми чинного законодавства України є правом, а не обов'язком будь-якої особи.
Крім того, суд зазначає, що рішення Новомосковської міської ради від 09.08.2012р. №608, яким проведено у відповідність до чинного законодавства України, пропорції розподілу орендної плати є чинним саме з моменту його прийняття на сесії Новомосковської міської ради, та не має зворотної сили відповідно до ст.58 Конституції України, що виключає його застосування до орендних правовідносин, що виникли до його прийняття, як на суму наполягає позивач.
Як наголосив в судовому засіданні представник відповідача, та що не було спростовано з боку позивача, з прийняттям зазначеного вище рішення вирішилися всі проблемні питання розподілу та визначення пропорції орендної плати за оренду нерухомого майна, як того вимагалися у листі з обов'язковими вимогами від 11.07.2012р.
Щодо стягнення з ТОВ «Лайма» недоотриманої орендної плати за землю у сумі 73 605,23грн., в тому числі і шляхом проведення претензійно-позовної роботи, суд приходить до висновку, враховуючи викладені вище обставини, що відповідачем з поданням зазначеного вище позову до господарського суду Дніпропетровської області та після відкриття провадження у вказаній справі, були виконані обов'язкові вимоги ДФІ у Дніпропетровській області з зазначеного приводу.
Що ж до вимог про стягнення з осіб, якими здійснювався контроль за справлянням орендної плати за землю, шкоди в порядку та розмірі, встановленому законодавством, суд зазначає наступне.
По-перше, зазначена вимога була заявлена позивачем як альтернативна, тобто така, що підлягає задоволенню у випадку невиконання відповідачем інших вимог, детальне виконання яких відповідачем зазначене вище.
По-друге, жодною нормою чинного законодавства України не передбачений обов'язок будь-яких осіб відшкодувати шкоду, за відсутності встановлення вини зазначених осіб у спричиненні такої шкоди.
При цьому, суд зазначає, що позивачем не було надано жодного належного доказу в розумінні ст.70 КАС України щодо встановлення факту винних дій будь-яких відповідальних осіб, що здійснюють контроль за справлянням орендної плати за землю, порушення будь-яких осіб з приводу неналежного виконання останніми своїх посадових обов'язків, встановлення факту службової недбалості тощо.
Як вбачається з викладеного вище, предметом цього судового розгляду є, у тому числі і вимоги суб'єкта владних повноважень щодо зобов'язання виконавчого органу місцевого самоврядування укласти договір оренди земельної ділянки з гр.ОСОБА_5 згідно з переліком, зазначеним у вимозі Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 11.07.2012 року №04-08-02-13/8177 на підставі вчинення усіх юридично значимих дій, необхідних для набуття права оренди за відсутністю рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду відповідних земельних ділянок.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
При цьому статтею 19 Основного Закону встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 12 Земельного Кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
За частиною першою статті 124 ЗК передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Отже зазначеними нормами матеріального права встановлено, що набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності та передача в оренду таких земельних ділянок здійснюються на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. При цьому виключається можливість передачі в оренду земельної ділянки шляхом зобов'язання органу місцевого самоврядування укласти договір оренди за відсутності рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду.
Враховуючи викладене вище, а також здійснивши системний аналіз ч.1 ст.116, ч.1 ст.124 ЗК України, п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд приходить до висновку про неможливість задоволення зазначених позовних вимог внаслідок відсутності правових підстав для зобов'язання органу місцевого самоврядування укласти договори оренди земельних ділянок за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок в оренду.
Зазначена правова позиція кореспондує правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 22.10.2010 року у справі №11/198/08.
Таким чином, з урахуванням наведеного вище аналізу норм чинного законодавства України, враховуючи наведені вище обставини справи, підтверджені відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого адміністративного позову та спростування з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень в порядку ч.1 ст.71 КАС України доводів позивача, викладених в даному адміністративному позові, що має прямим наслідком відмову в задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, згідно зі ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. При цьому ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області до Новомосковської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: виконати вимоги Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 11.07.2012 року №04-08-02-13/8177 в частині усунення порушень, виявлених в ході проведення ревізії, на загальну суму 130 402,22грн., а саме: відшкодувати недоотримані бюджетом кошти у сумі 56 796,99грн. шляхом перерахування орендодавцями коштів до міського бюджету, в тому числі шляхом проведення претензійно-правової роботи; відшкодувати до місцевих бюджетів кошти в сумі 73 605,23грн., а саме: до міського бюджету у сумі 55 203,92грн., до обласного бюджету у сумі 18 401,31грн. шляхом укладення договору оренди земельної ділянки з громадянином ОСОБА_5 та перерахування ним коштів в дохід бюджетів, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи є необґрунтованим, а відтак таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області до Новомосковської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: виконати вимоги Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 11.07.2012 року №04-08-02-13/8177 в частині усунення порушень, виявлених в ході проведення ревізії, на загальну суму 130 402,22грн., а саме: відшкодувати недоотримані бюджетом кошти у сумі 56 796,99грн. шляхом перерахування орендодавцями коштів до міського бюджету, в тому числі шляхом проведення претензійно-правової роботи; відшкодувати до місцевих бюджетів кошти в сумі 73 605,23грн., а саме: до міського бюджету у сумі 55 203,92грн., до обласного бюджету у сумі 18 401,31грн. шляхом укладення договору оренди земельної ділянки з громадянином ОСОБА_5 та перерахування ним коштів в дохід бюджетів, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи - відмовити повністю.
Повний текст постанови складено 16 листопада 2012 року
Суддя Є.О. Жукова