Судове рішення #26731976

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02


УХВАЛА

іменем України


"16" серпня 2011 р. Справа № 2а-467/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.1


Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Мацького Є.М.,


розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від "11" липня 2011 р. у справі № 2а-467/11 за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:


У червні 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та в обґрунтування вимог зазначив, що відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на те, що спірні виплати не проводяться у розмірі, встановленому вказаною статтею, позивач просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення.

Постановою Житомирського районного суду Житомисрької області від 11 липня 2011 року визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області щодо не нарахування ОСОБА_3 щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% пенсії за віком, як дитині війни.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області перерахувати та доплатити ОСОБА_3 щомісячну грошову допомогу як дитині війни за період часу з 22.12.2010 року по 11.07.2011 року включно, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком встановленого ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області просить постанову суду скасувати. Вказує, що судом порушені норми процесуального та матеріального права. Зокрема зазначає, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України "Про соціальний захист дітей війни", здійснюється за рахунок Державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статті 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Як встановлено судом, позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. - мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

З матеріалів справи вбачається, що нарахування коштів проводилось у розмірах, встановлених пунктом 8 постанови КМ України від 28.05.2008р. № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

Державні соціальні гарантії дітям війни встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни" та не можуть бути обмежені іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 3 статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що права позивачки порушені та підлягають відновленню.

Доводи апеляційної скарги про те, що Пенсійний фонд не може проводити виплату спірних сум, оскільки такі кошти є бюджетними, та їх не вистачає на фінансування видатків, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, є необґрунтованими.

Відповідно до Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 року, саме на територіальні управління Пенсійного фонду України покладені такі функції і питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору.

Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно зі статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм обрахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає. А відтак, положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування доплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування вище вказаних норм, є безпідставними.

З урахуванням викладеного, постанова суду ухвалена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195,197,200,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-


УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського районного суду Житомирської області від "11" липня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.


Головуючий суддя А.Ю.Бучик


судді: І.Ф.Бондарчук


Є.М. Мацький














































Роздруковано та надіслано простою кор:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області пл.Польова 8,м.Житомир,10009


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація