ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"17" грудня 2012 р. Справа № 5019/1639/12
За позовом закритого акціонерного товариства "Укратоменергобуд" м. Київ
до державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча кампанія "Енергоатом" в особі Відокремленого Підрозділу "Рівненська АЕС" м. Кузнецовськ Рівненської області
про стягнення 18989грн. 32коп. збитків
Суддя Кочергіна В.О.
Представники сторін: не з'явились
В судовому засіданні, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення приймається 17.12.2012р., оскільки в судовому засіданні 27.11.2012р. та 29.11.2012р. оголошувалась перерва.
Суть спору
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 38 885 грн. 23 коп. збитків, з яких 18989грн. 32коп. - збитків від знецінення грошових коштів, 11467грн. 78коп. - збитків, у зв'язку із застосуванням штрафних санкцій, 8428грн. 13коп. - збитків, у зв'язку із застосуванням пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Ухвалою суду від 23.10.2012р. порушено провадження у справі №5019/1639/12 та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 05.11.2012р.
05.11.2012 року на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 18989грн. 32коп. збитків, понесених у зв'язку із знеціненням грошових коштів. В частині стягнення 19 895 грн. 91коп. збитків, понесених у зв'язку із застосуванням Пенсійним фондом України до позивача фінансових санкцій просить суд позовні вимоги не розглядати.
В судовому засіданні 05.11.2012р. відповідач із заявою про зменшення позовних вимог ознайомлений.
Заява про зменшення позовних вимог судом прийнята.
Згідно зменшених позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 18989 грн. 32 коп. збитків, понесених у зв'язку із знеціненням грошових коштів. В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання рішення господарського суду Рівненської області від 18.06.2009р. по справі №5/97 в частині стягнення 118234грн. 64коп. Зазначає, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме рішенням господарського суду Рівненської області від 18.06.2009 року у справі 5/97, постановою Лвівського апеляційного господарського суду від 22.10.2009р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2010р. Наголошує, що не потребують доказування преюдиційні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. Як правову підставу позовних вимог позивач зазначає ч.3 ст.216, ч.2 ст.224, ст.225, ст.229 Господарського кодексу України.
Відповідач у відзиві на позов повідомив, що проти позовних вимог заперечує. Наголошує, що кошти в розмірі 118234,64 грн., присуджені до стягнення на підставі рішення суду, не є ні грошовим зобов'язанням згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦКУ, ні простроченим грошовим зобов'язанням, оскільки виконання судового рішення зупинено відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" та не залежить від волі ВП "Рівненська АЕС" як боржника. Звертає увагу суду на те, що незважаючи на відсутність посилань у позовній заяві на норми ст. 625 Цивільного кодексу України, розрахунок збитку в розмірі 18989,32 грн. за своєю суттю відповідає саме цій нормі.
12.11.2012р. на адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення. У поясненнях відповідач, посилаючись на відсутність суми основного боргу в межах судової справи №5019/1639/12, вважає безпідставним здійснене позивачем нарахування інфляційних витрат по причині того, що відповідно до ст.625 ЦК України, суми індексу інфляції, а також 3% річних за користування грошовими коштами підлягають відшкодуванню на вимогу кредитора виключно разом із сумою боргу.
Представники сторін в судове засідання 17.12.2012р. не з'явились.
Відповідач на адресу суду направив пояснення (вх.№01-07/13165/12/436 від 17.12.2012р.) з долученням витребуваних судом документів. Також, 17.12.2012р. на адресу суду від відповідача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, зважаючи на закінчення двохмісячного строку вирішення спору, визначеного ст.69 ГПК України, відсутність клопотання сторін про продовження строку вирішення спору, направлення відповідачем на адресу суду витребуваних судом документів, суд вважає можливим розглянути спір за наявними в матеріалах справи доказами, з огляду на що, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Стосовно нез'явлення в судове засідання представника позивача судом враховується, що останній належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про оголошення перерви в судовому засіданні.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Рішенням господарського суду Рівненської області від 18.06.2009р. по справі №5/97 задоволено позов Закритого акціонерного товариства "Укратоменергобуд" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та стягнуто 535810,39 грн. боргу, 62633,10 грн. пені, 40860,31 грн. інфляційних втрат, 7956,13 грн. річних, 6472,60 грн. держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2009р. рішення господарського суду Рівненської області від 18.06.2009р. залишено без змін.
01.12.2009р. господарським судом Рівненської області видано наказ на виконання рішення суду від 18.06.2009р. по справі №5/97.
25.12.2009р. ЗАТ "Укратоменергобуд" звернулось до підрозділу виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Рівненській області з заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду від 01.12.2009р. по справі №5/97 в частині стягнення 62633грн. 10коп. пені, 40860грн. 31коп. -інфляційних втрат, 7956грн. 13коп. -річних, 6472грн. 60коп. -витрат по оплаті державного мита, 312грн. 50коп. -витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. У заяві зазначено, що основний борг в сумі 535810грн. 39коп. відповідачем сплачено в добровільному порядку до пред'явлення наказу до державної виконавчої служби.
21.01.2010р. державним виконавцем підрозділу виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Рівненської області від 01.12.2009р. по справі №5/97.
22.01.2010р. державним виконавцем підрозділу виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 01.12.2009р. по справі №5/97, у зв'язку з перебуванням ДП НАЕК "Енергоатом" в реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які бере участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2010р. рішення господарського суду Рівненської області від 18.06.2009р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2009р. залишено без змін.
27.01.2011р., у зв'язку з усуненням обставин, що стали підставою для зупинення виконавчого провадження, виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Рівненської області від 01.12.2009р. по справі №5/97 поновлено.
14.02.2011р. державним виконавцем підрозділу виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 01.12.2009р. по справі №5/97, у зв'язку з перебуванням ДП НАЕК "Енергоатом" в реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Позивач, вважаючи, що невиконанням рішення суду по справі №5/97 йому завдано матеріальних втрат (збитків) в сумі 18989грн. 32коп. у вигляді знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів у розумінні приписів ст.225 Господарського кодексу України, які він просить суд стягнути з відповідача.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, судом до уваги приймається:
Предметом позову є стягнення збитків в сумі 18989грн. 32коп., завданих невиконанням рішення господарського суду Рівненської області по справі №5/97.
У позовній заяві заявлену до відшкодування суму позивач обраховує виходячи з інфляційних процесів, які відбувались в Україні за період невиконання рішення суду. При цьому позивач визначає заявлену до стягнення суму як збитки, зокрема, додаткові витрати у розумінні приписів ст.225 Господарського кодексу України у розмірі інфляційних втрат, а не інфляційні втрати на підставі приписів ст.625 Цивільного кодексу України.
В силу ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
У пункті 41 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" роз'яснюється, що згідно з частиною другою статті 22 ЦК України збитками, зокрема, є: витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно з частиною першою статті 225 ГК України збитками є: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За змістом ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому, у відповідності з ч. 2 цієї норми, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
За змістом зазначених норм вбачається, що збитки підлягають відшкодуванню у разі порушення саме господарського зобов'язання.
Згідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається із позовної заяви позивачем визначено до відшкодування збитки, завдані невиконанням рішення господарського суду. У даних правовідносинах сторін, рішення суду не є господарським зобов'язанням в розумінні статті 173 Господарського кодексу України, оскільки судове рішення у даному випадку є правовим актом суду спрямованим на захист порушеного права у вигляді примусового виконання правовідношення, яке виникло між сторонами.
Крім того, заявлена до відшкодування сума не є збитками в розумінні ч. 2 ст. 22 ЦК України, оскільки не є: втратами, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, не є витратами, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); не є доходами, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Судом також враховується, що відповідно до ст. 218 ГК України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т. ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Наявними в матеріалах справи доказами, а саме випискою з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" №545/861 від 03.12.2012р. підтверджується перебування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча кампанія "Енергоатом" в реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Відповідно до абзацу 6 підпункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.
Як вбачається із постанов про зупинення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Рівненської області по справі №5/97 від 01.12.2009р. підставою для зупинення були визначені саме норми Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/215 від 01.04.94 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання рішення суду, господарським судам слід враховувати, що для висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою недостатньо встановити тільки факт невиконання судового рішення та неотримання кредитором присудженого судом. Під час розгляду справи суду необхідно встановити, чи могло бути таке судове рішення фактично виконане в момент пред'явлення його до виконання, зокрема, чи мав боржник майно, достатнє для виконання судового рішення в порядку та у спосіб, зазначений в ньому, чи не було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б виконанню рішення, чи були заявлені в цей час вимоги інших стягувачів на майно боржника тощо.
Зважаючи на те, що Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча кампанія "Енергоатом" перебуває в реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", враховуючи те, що відповідно до ст.3 даного закону на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, суд приходить до висновку, що невиконання рішення господарського суду по справі №5/97 не пов'язане із протиправною поведінкою відповідача.
За приписами ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки позивачем не надано доказів в підтвердження спричинення йому збитків в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України, не доведено протиправності поведінки відповідача, суд вважає, що відсутня також і така умова, необхідна для настання цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між спричиненою шкодою та діяннями відповідача.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, визначені позивачем підстави та предмет позову, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст.49 Господарського кодексу України оплата судових витрат покладається на позивача у зв'язку з відмовою у позові.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
У позові Закритого акціонерного товариства "Укратоменергобуд" м. Київ до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча кампанія "Енергоатом" в особі Відокремленого Підрозділу "Рівненська АЕС" м. Кузнецовськ Рівненської області про стягнення 18989грн. 32коп збитків відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 21.12.2012р.
Суддя Кочергіна В.О.
Віддруковано 4 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, оф 606);
3 - ВП "Рівненська АЕС" рекомендованим (34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ);
4 - ДП НАЕК "Енергоатом" (01032, м. Київ, Шевченківський район, вул. Вєтрова, 3).