ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. Справа № 5002-5/3242-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д.- доповідач

суддів:Акулової Н.В.

Владимиренко С.В.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4

на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 25.01.2012р.

у справі№5002-5/3242-2011 господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовомзаступника прокурора м.Ялта в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до1. Виконавчого комітету Ялтинської міської ради 2. Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" 3. Приватного підприємства "Рубіж"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Федерації незалежних профспілок України 2. Тараненко Вікторії Вікторівни 3. Степаненко Бориса Вікторовича

провизнання недійсним рішення

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_6, за довіреністю

від відповідача 1:не з'явився

від відповідача 2:не з'явився

від третіх осіб:Хоменко А.В., за довіреністю (Федерація незалежних профспілок України)

від прокуратури:Суходольський С.М.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду від 08 грудня 2011 року провадження у справі №5002-5/3242-2011 припинено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.01.2012р. у справі №5002-5/3242-2011 (головуючий суддя Котлярова О.Л., судді Антонова І.В., Євдокімова І.В.) апеляційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим задоволено. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2011 року у справі № 5002-5/3242-2011 скасовано. Справу № 5002-5/3242-2011 передано на розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування Постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.01.2012р. у справі №5002-5/3242-2011, оскільки вважає , що її прийнято з неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник просить постанову суду апеляційної інстанції у даній справі скасувати, та залишити в силі ухвалу господарського суду АРК від 08.12.11р. по справі №5002-5/3242-2011. При цьому, заявник стверджує проте, що в даному випадку відсутній предмет спору, оскільки нежитлові приміщення, що є предметом даного розгляду, реконструйовані та переведені у житловий фонд.

В нинішнє судове засідання представники відповідачів та третіх осіб 2,3 не з'явилися, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду касаційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 24 січня 2003 року рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради №12 (15) за закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" зареєстровано право власності на нежитлові приміщення адміністративної будівлі літ. Б, загальною площею 316,5 м.кв,. та адміністративна будівля літ. Г., загальною площею 187,2 м.кв., кустового інформаційно-обчислювального центру дочірнього підприємства „Ялтакурорт" по АДРЕСА_1

03 березня 2003 року між закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" та приватним підприємством „Рубіж" укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого було відчужено спірне майно.

28 березня 2003 року між приватним підприємством „Рубіж" в особі ОСОБА_9 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого підприємство продало нежитлові приміщення адміністративної будівлі літ. Б, загальною площею 316,5 м.кв. та адміністративна будівля літ. Г., загальною площею 187,2 м.кв., кустового інформаційно-обчислювального центру дочірнього підприємства „Ялтакурорт", по АДРЕСА_1

16 грудня 2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі -продажу нежитлових приміщень адміністративної будівлі літ. Б загальною площею 316,5 м.кв. та адміністративна будівля літ. Г. Загальною площею 187,2 м.кв. кустового інформаційно-обчислювального центру дочірнього підприємства „Ялтакурорт" по АДРЕСА_1

Відповідно до довідки Комунального підприємства Ялтинської міської ради Бюро технічної інвентаризації від 28 листопада 2011 року №2737 власником домоволодіння по вул. АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 07 листопада 2011 року. (а.с. 7-12)

Заступник прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Фонду державного майна України" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - Виконавчого комітету Ялтинської міської ради та просив суд визнати недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 15 від 24 січня 2003 року.

Ухвалою господарського суду від 19 вересня 2011 року були прийняті зміни до позовних вимог, у яких прокурор просив суд визнати недійсним рішення виконкому Ялтинської міської ради №12 (15) від 24 січня 2003 року „Про оформлення права власності на нежитлові приміщення адміністративної будівлі літ Б, загальною площею 316,5 кв.м, та адміністративну будівлю літ Г, загальною площею 187,2 кв.м, кустового інформаційно-обчислювального центру дочірнього підприємства „Ялтакурорт", по АДРЕСА_1 за закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"; визнати право власності за державою в особі Фонду державного майна України на об'єкти нерухомого майна нежитлові приміщення адміністративної будівлі літ Б, загальною площею 187,2 кв.м кустового інформаційно-обчислювального центру дочірнього підприємства „Ялтакурорт" по АДРЕСА_1; визнати недійсним договір, укладений між закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та приватним підприємством „Рубіж" від 03 березня 2003 року купівлі-продажу нежитлового приміщення адміністративної будівлі літ Б, загальною площею 316,5 кв.м та адміністративної будівлі літ Г загальною площею 187,2 кв.м кустового інформаційно-обчислювального центру дочірнього підприємства „Ялтакурорт" по АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду від 06 жовтня 2011 року закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" виключено з числа третіх осіб та залучено у якості відповідача у даній справі, а Приватне підприємство «Рубіж»залучено у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим Приватне підприємство „Рубіж" виключено з числа третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, та залучено у якості відповідача у даній справі.

Ухвалою господарського суду від 08 грудня 2011 року провадження у справі №5002-5/3242-2011 припинено.

Ухвала мотивована тим, що позов спрямований на захист права власності на майно, яке знаходиться у володінні фізичної особи, але фізична особа не може бути учасником господарського процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.01.2012р. у справі №5002-5/3242-2011 (головуючий суддя Котлярова О.Л., судді Антонова І.В., Євдокімова І.В.) апеляційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим задоволено. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2011 року у справі № 5002-5/3242-2011 скасовано. Справу № 5002-5/3242-2011 передано на розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що предметом даного спору є правомірність прийняття рішення органом виконавчої влади, законність договору купівлі-продажу нежитлових приміщень адміністративної будівлі між відповідачами та визнання право власності.

Колегія суддів погоджується з висновками та рішенням суду апеляційної інстанції з оглядом на наступне.

Як про це вже було позначено вище, однією з позовних вимог прокурором визначено визнання недійсним рішення виконкому Ялтинської міської ради №12 (15) від 24 січня 2003 року „Про оформлення права власності на нежитлові приміщення адміністративної будівлі літ Б, загальною площею 316,5 кв.м, та адміністративну будівлю літ Г, загальною площею 187,2 кв.м, кустового інформаційно-обчислювального центру дочірнього підприємства „Ялтакурорт", по АДРЕСА_1 за закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документі, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогами чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Таким чином , предметом доказування в даній справі є відповідність рішення виконкому Ялтинської міської ради №12 (15) від 24 січня 2003 року законодавству та наявність порушеного права держави в особі Фонду державного майна України.

Також, заступник прокурора міста Ялта просив визнати недійсним договір, укладений між закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та приватним підприємством „Рубіж" від 03 березня 2003 року купівлі-продажу нежитлового приміщення адміністративної будівлі літ Б, загальною площею 316,5 кв.м та адміністративної будівлі літ Г загальною площею 187,2 кв.м кустового інформаційно-обчислювального центру дочірнього підприємства „Ялтакурорт" по АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому, вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними: відповідність договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору, дієздатність сторін за договором, у чому конкретно полягає порушення вільного волевиявлення та не відповідність його внутрішній волі учасника правочину, не спрямованість сторони на реальне настання правових наслідків правочину та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та вважає, що суд першої інстанції приймаючи ухвалу про припинення провадження у справі фактично ухилився від розгляду заявлених вимог та надання їм належної правової оцінки відповідно до норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків апеляційного суду. Крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції та містять заперечення проти позову, які були предметом дослідження господарськими судами і яким дана належна правова оцінка при постановленні оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 -залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.01.2012р. у справі №5002-5/3242-2011 залишити без змін.

Справу №5002-5/3242-2011 повернути до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду.

Головуючий суддя:М. Запорощенко

Судді: Н. Акулова

С. Владимиренко