НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-2302\11
2\0427\507\2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2012 року
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Городецького Д.І.
секретаря Кравченко О.О.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
18.02.2012 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_5 посилалася на те. що 15 січня 2011 року близько 23-00 години вона та її знайомі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 поверталися додому йшли по узбіччі автодороги по вул.. Спаська м. Новомосковськ Дніпропетровської області.
Зі сторони с. Спаське Новомосковського району в напрямку центру м. Новомосковськ рухався автомобіль НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_6
Відповідач керував автомобілем, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в салоні автомобіля знаходилася собака.
Під час руху транспортного засобу, ОСОБА_6 не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, відволікся від керування автомобілем, в результаті чого, скоїв наїзд на неї та на ОСОБА_11
Позивач ОСОБА_5 посилалася на те. що в результаті ДТП вона отримала тілесні ушкодження у вигляді забоїв тіла та струсу головного мозку.
Була зіпсована та стала неприродною для використання її куртка, в яку вона була одягнена, вартістю 1200 грн.
Відразу після ДТП вона була госпіталізована в хірургічне відділення КП «Новомосковська міська лікарня» де проходила стаціонарне лікування з 15 по 28 січня 2011 року, в подальшому, проходила амбулаторне лікування.
На придбання ліків в період лікування, на проведення обстежень, нею витрачено 2 592,36 грн.
Також, нею витрачено 123 грн. на транспорт на поїздки до різних медичних закладів.
Для встановлення ступеню тяжкості завданих тілесних ушкоджень, вона була оглянута судово-медичним експертом, за проведення обстеження нею оплачено 22,68 грн.
У відповідності до висновку судово-медичного експерта від 11 лютого 2011 року, в результаті ДТП вона отримала тілесні ушкодження у вигляді саден в області лівого плеча та лівого стегна, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Позивач зазначає, що на виготовлення копій документів в різні інстанції, копії позовної заяви та додатків до неї, вона витратила 45 грн.
За фактом ДТП Новомосковським РВ УМВС України в Дніпропетровській області була проведена перевірка, 22 січня 2011 року органом дізнання була винесена постанова про відмову в порушення кримінальної справи за ч.1 ст. 286 КК України відносно ОСОБА_6, в зв'язку з відсутністю його діях складу злочину, відносно нього був складений протокол про скоєння адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.
Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.02.2011 року відповідач ОСОБА_6 був визнаний винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік.
Позивач також зазначила, що в зв'язку з поганим самопочуттям, вона надала довіреність адвокату та своїй матері ОСОБА_2 на право представництва її інтересів. За оформлення довіреностей та виготовлення їх копій нею витрачено 400 грн.
Таким чином, загальна сума матеріально шкоди, яка завдана відповідачем ОСОБА_6 складає 4 384,04 грн.
Позивач також зазначила в заяві, що діями відповідача їй була також, завдана і моральна шкода, яка полягає в тому, що з вини відповідача були суттєво змінені її життєві плани, вона вимушена була проходити стаціонарне та амбулаторне лікування, проходити больові процедури, відчувала біль в місцях ушкоджень. Після ДТП в неї з'явилися головні болі, знизився зір. Моральну шкоду вона оцінює в 25 000 грн.
В зв'язку з наведеним, в позовній заяві позивач ОСОБА_5 просила суд стягнути на її користь з відповідача ОСОБА_6 завдану матеріальну шкоду в сумі 4 384,04 грн., в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди – 25 000 грн., судові витрати.
06.05.2011 року позивач звернулася до суду з уточненим позовом, в якому посилалася на те, що крім зазначеного в позовній заяві, нею додатково витрачено на амбулаторне лікування 127, 99 грн., тому, просила суд стягнути на її користь з відповідача ОСОБА_6 завдану матеріальну шкоду в сумі 4 512,03 грн., в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди – 25 000 грн., судові витрати.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_5 та її представники підтримали позовні вимоги в повному обсязі, посилалися на підстави звернення до суду, викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позов.
Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позов визнала частково, посилалася на те, що у відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, №6 від 27.03.1992 року, розмір витрат на ліки та лікування визначається на підставі виданих лікарями рецептів, які відсутні в матеріалах справи, що ставить під сумнів товарні чеки, які надані позивачкою. Моральну шкоду відповідач визнає на суму 1000 грн.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню, з наступного.
Судом встановлено, що постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.02.2011 року відповідач ОСОБА_6 був визнаний винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік.
ОСОБА_6 був визнаний винним в тому, що 15 січня 2011 року близько 23-00 години, ОСОБА_6 керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул. Спаська м. Новомосковськ Дніпропетровської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, відволікся від керування автомобілем, в результаті чого, скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_5 і ОСОБА_11, які отримали тілесні ушкодження.
У відповідності до висновку судово-медичного експерта від 11 лютого 2011 року, в результаті ДТП вона отримала тілесні ушкодження у вигляді саден в області лівого плеча та лівого стегна, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
В зв'язку з тим, що ОСОБА_6 керував и володів транспортним засобом на відповідній правовій підставі, він повинен відповідати за шкоду, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки.
Судом оглянута в судовому засідання куртка позивача, встановлено, що внаслідок ДТП куртка була зіпсована, не пригодна для використання. Вартість куртки складає 1200 грн., що підтверджується відповідним чеком.
Крім того, позивач понесла витрати на лікування, придбання медикаментів та транспортні витрати на суму 2 204, 37 грн., що підтверджується відповідними чеками, квитанціями, призначеннями лікарів.
Таким чином, позивачці завдана матеріальна шкода на загальну суму 3 404,37 грн., і зазначена сума повинна бути стягнута з відповідача.
Суд не приймає як доказ завданої шкоди квитанції та чеки на (а.с. 69), оскільки ліки були придбані для лікування очей, а відповідно до довідки лікарні, об'єктивних доказів та прямого зв'язку між патологією органу зору позивача та отриманою черепно-мозковою травмою не виявлено.
Суд не приймає як доказ завданої шкоди квитанцію на оплату інформаційних послуг в сумі 400 грн. (а.с.81), оскільки позивачем не надано доказів, які саме послуги оплачені і як вони пов'язані з ДТП.
Суд приходить до переконання, що витрати позивача на оформленні довіреностей (а.с.31,32) не підлягають відшкодуванню, оскільки довіреності надавалися для представництва в різних інстанціях, в органах УМВД, і не є судовими витратами в зазначеній цивільній справі.
Судом не приймається як доказ судових витрат квитанції на а.с.24, про оплату за витратні матеріали, проїзд, оскільки позивачем не надані докази, які саме витратні матеріали оплачувалися, як пов'язані із розглядом справи.
Також не підлягають відшкодуванню витрати на послуги ксерокопіювання (а.с.32), оскільки позивачкою не наданий розрахунок, скільки аркушів документів необхідно було для подання до суду, вартість виготовлення одної копії документу.
Суд не враховує як судові витрати квитанції адвоката на суму 300 грн., та 800 грн. (а.с.34,35), оскільки, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави», витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні на користь якої ухвалене судове рішення, не повинні перевищувати суму, яка обчислюється з розрахунку 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Позивачем не надано жодних даних, скільки годин затрачено адвокатом при підготовці позову до суду.
На підставі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
Згідно наданих квитанцій, позивач понесла судові витрати: оплата ІТЗ – 120 грн., судовий збір – 51 грн., поштові витрати 7,70 грн., витрати на правову допомогу в суді - 500 грн., а всього на суму 678,70 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215, ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави», суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_5 завдану матеріальну шкоду в сумі 3 404,37 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди – 2 000 грн., судові витрати в сумі 678,70 грн., а всього 6 083,07 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_5 – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір 163,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ Д.І. Городецький