НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-4439\11
2\0427\1462\2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2012 року
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі
головуючого судді – Городецького Д.І.
секретаря – Кравченко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, третя особа – Новомосковська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
В С Т А Н О В И В:
25.10.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, третя особа – Новомосковська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визначення часток у спільному сумісному майні, визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування своїх вимог, позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що 16 березня 2001 року її батьки: ОСОБА_2, ОСОБА_3, в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», отримали у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 16 березня 2001 року Новомосковським житлово-експлуатаційним об'єднанням.
Позивач зазначила в заяві, що 31 січня 2009 року помер її батько – ОСОБА_2.
Згідно до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2010 року, за нею було визнано право власності на 1\2 частку квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після батька - ОСОБА_2, померлого 31 січня 2009 року.
17 липня 2010 року померла її мати – ОСОБА_3.
Позивач зазначила, що у встановлений законодавством шестимісячний термін вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але, постановою нотаріуса Новомосковської державної нотаріальної контори їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки, спадкове майно є спільною сумісною власністю, а частка спадкодавця не була визначена.
В зв'язку з наведеним, в позовній заяві позивач ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на 1\2 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після матері - ОСОБА_3, померлої 17 липня 2010 року.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, в своїй заяві просила суд розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача – Новомосковської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, в своїй заяві просив суд розглянути справу без його участі.
Новомосковська державна нотаріальна контора, як третя особа, в своєму листі просила суд розглянути справу без участі її представника.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають задоволенню, з наступного.
Судом встановлено, що 16 березня 2001 року батьки позивача: ОСОБА_2 і ОСОБА_3, в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», отримали у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 16 березня 2001 року Новомосковським житлово-експлуатаційним об'єднанням.
Встановлено, що 31 січня 2009 року помер батько позивача – ОСОБА_2, щ підтверджується свідоцтвом про смерть.
На підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2010 року, за позивачем було визнано право власності на 1\2 частку квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після батька - ОСОБА_2, померлого 31 січня 2009 року.
Судом встановлено, що 17 липня 2010 року померла мати позивача – ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Згідно довідки нотаріальної контори, з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_3, померлої 17 липня 2010 року, звернулася дочка – ОСОБА_1.
Постановою нотаріуса від 14.04.2011 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки, спадкове майно є спільною сумісною власністю, а частка спадкодавця не була визначена.
Згідно до ч.2 ст. 370 та ч.2 ст. 372 ЦК України, в разі виділення частки чи поділу майна, що знаходиться в спільній сумісній власності, частки вважаються рівними, якщо інше не встановлене договором.
В судовому засіданні не встановлено наявність іншого договору щодо спірного майна.
Таким чином, суд вважає, що частки осіб, які є власниками квартири на праві спільної сумісної власності, є рівними.
В зв'язку зі смертю ОСОБА_3, її право власності на майно припиняється. Оскільки позивач є єдиним спадкоємцем за законом, інших спадкоємців судом не виявлено, тому, за нею належить визнати право власності на 1\2 частку квартири в порядку спадкування за законом після смерті матері.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215, 224-226 ЦПК України, ч.2 ст.370, ч.2 ст. 372, 1261, 1269 ЦК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після матері - ОСОБА_3, померлої 17 липня 2010 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ Д.І. Городецький