НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 0427\3325\12
2\0427\2711\12
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 червня 2012 року
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді – Городецького Д.І.
секретаря – Кравченко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсного правочину, визнання права власності, зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
20 квітня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсного правочину, визнання права власності, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 08 квітня 1998 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі продажу, згідно до якого він продав, а ОСОБА_2 купив за 13 900 грн. квартиру по вул. В.Ковалівка 4\37 м. Новомосковськ Дніпропетровської області.
Договір купівлі-продажу був оформлений на Товарній біржі «Дніпропетровська міська біржа нерухомості» і нотаріально не був посвідчений.
Позивач в своїй заяві посилався на те, що ОСОБА_2 не сплатив грошові кошти за договором, в самому договорі не міститься даних про розрахунок між сторонами за договором.
В період з 1998 по 2003 рік відповідач ОСОБА_2 обіцяв розрахуватися, посилаючись на відсутність коштів, але, до теперішнього часу кошти не сплатив.
Позивач посилався також на те, що у відповідності до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен укладатися нотаріально. В разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір у відповідності до ст. 220 ЦК України, вважається нікчемним, і на підставі ст. 216 ЦК України, такий договір не створює юридичних наслідків.
Враховуючи наведене, позивач ОСОБА_1 просив суд визнати договір купівлі-продажу квартири по вул. В.Ковалівка 4\37 м. Новомосковськ Дніпропетровської області, укладений 08 квітня 1998 року між ним – ОСОБА_1 і ОСОБА_2 недійсним; застосувати наслідки нікчемного правочину; скасувати державну реєстрацію договору купівлі-продажу спірної квартири; визнати за ним, ОСОБА_1, право власності на спірну квартиру; зобов'язати ОСОБА_2 повернути йому, ОСОБА_1 спірну квартиру.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в своїй заяві просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце, дату і час розгляду справи належним чином повідомлений, в зв'язку з чим, судом проведений заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, з наступного.
Судом встановлено, що 08 квітня 1998 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі продажу, згідно до якого ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купив за 13 900 грн. квартиру по вул. В.Ковалівка 4\37 м. Новомосковськ Дніпропетровської області, що підтверджується договором між сторонами.
Судом встановлено, що договір купівлі-продажу був оформлений на Товарній біржі «Дніпропетровська міська біржа нерухомості» і нотаріально не був посвідчений.
Оскільки правовідносини між сторонами виникли в 1998 році, суд застосовує норми законодавства України, які діяли на зазначений період часу, а саме – Цивільний Кодекс України (в редакції 1963 року).
У відповідності до ст. 41 ЦК України, (в редакції 1963 року), угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
На підставі ст. 224 ЦК України (в редакції 1963 року), за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ст. 227 ЦК України (в редакції 1963 року), договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадяни. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу)
Як зазначалося вище, встановлено, що договір купівлі-продажу квартири нотаріально не був посвідчений.
У відповідності до ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у закону. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною 2 статті 48 цього Кодексу.
На підставі ст.48 ЦК України (в редакції 1963 року) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону… По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що договір купівлі-продажу, який укладений між сторонами, є недійсним, оскільки зазначений договір щодо нерухомого майна не був нотаріально посвідчений, тому, кожна сторона повинна повернути другій стороні одержане за угодою.
В зв'язку з наведеним, суд вважає вимоги позивача про визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно та повернення йому зазначеного майна такими, що підлягають задоволенню.
Суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування державної реєстрації договору купівлі-продажу спірної квартири не підлягають задоволенню, з наступного.
Згідно до додатку № 1 до п.2.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5, до правовстановлюючих документів на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, крім інших, є рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна
Пунктом 3.9. Тимчасового положення передбачено, що у разі переходу права власності на нерухоме майно, яке вже зареєстроване в Реєстрі прав, реєстратор при реєстрації прав на це майно одночасно скасовує попередній запис щодо права власності на це майно.
Оскільки договір купівлі-продажу між сторонами визнаний недійсним, за ОСОБА_1 визнається право власності на нерухоме майно, суд приходить до переконання, що орган реєстрації прав власності на нерухоме майно, при зверненні позивача з заявою про реєстрацію його прав на майно, повинен одночасно скасувати попередній запис щодо права власності на це майно і окремого рішення суду з цього приводе не вимагається, оскільки відносини врегульовані відповідним законодавчим актом і спору, який повинен розглядатися судом, не виникло.
На підставі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
Згідно наданої квитанції, позивач поніс судові витрати у вигляді оплати судового збору в сумі 214,60 грн. і ці витрати повинні бути стягнуті з відповідачки на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 41, 47, 48, 224, 227 ЦК України (в редакції 1963 року), Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 08 квітня 1998 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, відповідно до якого ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купив квартиру по вул. В.Ковалівка 4\37 м. Новомосковськ Дніпропетровської області.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру по вул. В.Ковалівка 4\37 м. Новомосковськ Дніпропетровської області.
Зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 квартиру по вул. В.Ковалівка 4\37 м. Новомосковськ Дніпропетровської області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 214,60 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ Д.І. Городецький
Рішення суду набрало законної сили 18 червня 2012 року
Копія вірна
СУДДЯ Д.І. Городецький