Справа № 0909/5724/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Чернової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Коломийського міськрайонного суду від 10.10.2012 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття,-

В С Т А Н О В И В :

10.10.2012 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області винесено заочне рішення у цивільній справі №0909/4386/2012, яким позов ОСОБА_2 задоволено та стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п'ятсот) гривень щомісячно.

05.11.2012 року відповідач ОСОБА_1 надіслав до суду заяву про перегляд вказаного заочного рішення, мотивуючи тим, що підстав для прийняття рішення в заочному порядку, передбаченому ст.224 ч.1 ЦПК України, не було, оскільки з 01.09.2012 року він виїжджав з місця свого постійного проживання і протягом місяця з того часу з ним не було зв'язку, жодних судових викликів він не отримував, оскільки ні він, ні його батьки не розписувалися про їх отримання.

Відповідач також зазначає, що твердження позивачки щодо наявності в нього доходів від нерегулярних заробітків не відповідають дійсності, оскільки він не працює і не отримує жодних доходів. Крім того, відповідач проживає з батьками-пенсіонерами. Його батько - ОСОБА_4, 1948 року народження, хворіє, переніс інсульт, перелом шийки правового бедра, страждає на хронічний атеросклероз, ішемію та інші хвороби, про що подав підтверджуючі документи. Відповідач вказує, що ціле літо 2012 року він здійснював догляд за лежачим батьком і вони проживають за пенсію матері. Відповідач зазначає, що він намагався працевлаштуватися, однак, знайдена робота пов'язана з виїздами, а він не може залишити своїх старих батьків. Факт того, що відповідач не працює, стверджується записами в його трудовій книжці, копію якої долучив до заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідач вважає, що суд мав би визначити стягувані з нього аліменти в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тому просить заочне рішення від 10.10.2012 року скасувати, справу призначити до розгляду в загальному порядку та стягувати з нього аліменти в мінімальному розмірі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про одержання ним 11.12.2012 року за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання судового виклику (а.с.56), причини своєї неявки суду не повідомив.

Позивачка звернулася до суду із письмовою заявою про розгляд заяви про перегляд заочного рішення у її відсутності, в якій просить не скасовувати заочне рішення.

Тому суд вважає можливим розглянути заяву про перегляд заочного рішення у відсутності сторін, оскільки згідно положень ч.1 ст.231 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінюючи докази, приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважної причини і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У своїй заяві відповідач вказує, що ні він, ні його батьки не отримували судових викликів, однак, вказані обставини спростовуються повідомленням про вручення поштового відправлення (судової повістки (а.с.22))., з якого вбачається, що судовий виклик отримано 05.10.2012 року і в ньому вказано: «отримано особисто Бенч» за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача згідно довідки Каховського РС УДМС в Херсонській області №52 від 10.09.2012 року (а.с.14).

Тому доводи відповідача про неявку в судове засідання з поважних причин, а саме через неотримання ним всупереч вимогам ч.4 ст.74 ЦПК України судового виклику за 3 дні до судового засідання, є надуманими.

Із надісланої відповідачем довідки Каховської центральної районної лікарні Херсонської області №2473 від 12.11.2012 року вбачається, що батько відповідача хворіє на церебральний атеросклероз з гіпертензією, наслідки ГПМК - 2008 рік, лівосторонньою пірамідою симптоматикою, ДНП ІІ-ІІІ в ВББ. Перелом лівого стегна. Ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз СН ІІб ф.кл.-ІІІ ХОЗЛ ІІІ ст. ЛН ІІ-ІІІ ст., а також вказано, що хворий з труднощами пересувається в межах кімнати та частково потребує сторонньої допомоги (а.с.54).

Відповідно до положень ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Ухвалюючи заочне рішення та визначаючи розмір аліментів, суд відповідно до вищевказаних вимог ч.1 ст.182 СК України взяв до уваги, що з поданих копій медичних документів вбачається, що дитина сторін хворіє і потребує регулярного проходження стаціонарного лікування.

Так, із копій долучених позивачкою медичних документів вбачається, що дитина сторін - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, часто хворіє, клінічний діагноз - синдром вегетативних дисфункцій по змішаному типу, пубертатний період, в дитини спостерігається частішання цефалгій в центрально-тім'яній та лобно-скроневій областях, коливання артеріального тиску, головокружіння, загальна слабкість, в зв'язку з чим вона проходила і повинна періодично проходити стаціонарне лікування (а.с.24-33).

За таких обставин суд вважає, що докази, на які посилається відповідач щодо хвороби його батька, не мають істотного значення для правильного вирішення справи, оскільки він сам стверджує, що його батьки є пенсіонерами, а тому вони отримують пенсію, за яку поряд з ними проживав і сам відповідач. Здійснення відповідачем догляду за батьком, якому згідно вищевказаної довідки Каховської центральної районної лікарні Херсонської області №2473 від 12.11.2012 року лише частково потрібна стороння допомога, не перешкоджає відповідачу працювати та сплачувати аліменти.

Дитина ж сторін самостійного заробітку чи доходу не має і потребує систематичного проходження стаціонарного лікування, що суд і врахував, визначаючи аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі саме 500 грн. щомісячно.

Тому оспорюване заочне рішення суд вважає законним і таким, що підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, винесеного 10.10.2012 року в цивільній справі №0909/4386/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення ухвали про залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення.

Суддя: КалинюкО. П.