справа № 2119/2596/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2012 року Скадовський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого, судді Кустова О.Ю.,
при секретарі Кручиненко А.С., Пенза Н.І., за участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Скадовська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по аліментах та пені, зміну розміру аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2012 року позивачка звернулась до відповідача з зазначеним позовом, посилаючись на те, що сторони є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. 20.10.2005 року судовим наказом Скадовського районного суду Херсонської області на її користь з відповідача стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 200 грн., щомісяця, до досягнення дитиною повноліття. Вважає, що встановлений розмір аліментів не є достатнім для належного забезпечення матеріального утримання дитини, яка часто хворіє, потребує додаткових витрат на купівлю медикаментів, одягу, продуктів харчування, оплату учбового матеріалу. Відповідач офіційно не працює, проте має стабільний дохід, а тому має можливість надавати більшу матеріальну допомогу на утримання дитини. Просить суд змінити розмір аліментів, які стягуються з відповідача за судовоим наказом Скадовського районного суду Херсонської області від 20.10.2005 року у розмірі 200 грн., щомісяця, до досягнення дитиною повноліття на 600 грн., щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 22.08.2012 року; стягнути заборгованість по аліментах в розмірі 10600 грн.; неустойку (пеню) за заборгованість по аліментах в розмірі 4732 грн.; 400 грн. витрат повязаних з правовою допомогою.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позові. Просила позов задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали, пояснили, що позивачка не має права на збільшення розміру аліментів оскільки аліменти були стягнуті з нього у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку. Заборгованість по аліментах зазначена позивачкою не відповідає розміру фактичної заборгованості бо не враховані усі виплати відповідача. Крім того, відповідач має на утриманні ще трьох неповнолітніх дітей, не має постійної роботи, перебуває у важкому матеріальному становищі в зв'язку з чим не підлягають задоволенню вимоги в частині стягнення пені за прострочення сплати аліментів. Просив в задоволенні позову відмовити.
Третя особа ОСОБА_4 також пояснила, що заборгованість відповідача з яким вони разом проживають та мають трьох неповнолітніх дітей виникла не з його вини, а в зв'язку з важким матеріальним становищем. Вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як вбачається з актового запису про народження №8 від 15.03.1999 року Радгоспненської сільської ради Скадовського району Херсонської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
За судовим наказом Скадовського районного суду Херсонської області від 20.10.2005 року №2-1512/05 з відповідача на користь позивачки стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 200 грн., щомісяця, до досягнення дитиною повнолітття.
З наданого ВДВС Скадовського РУЮ в Херсонській області розрахунку вих. №11261 від 29.11.2012 року вбачається що відповідач систематично та в повному обсязі не сплачував аліменти на утримання сина. Внаслідок цього в період з 07.06.2007 року по квітень 2008 року утворилася аборгованість зі сплати аліментів у розмірі 2200 грн. А з 01.04.2008 року по жовтень 2012 року утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 8600 грн.
Позивачка просила збільшити розмір стягнутих з відповідача на її користь аліментів з 200 до 600 грн. і стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання дитини у розмірі 600 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.
Суд вважає, що позовні вимоги в частині збільшення розміру алмінтів не підлягають задоволенню, оскільки як встановлено судом відповідач має на утриманні трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис виконкому Радгоспненської сільської ради Скадовського району про народження №10 від 17.05.2011 року), ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис виконкому Радгоспненської сільської ради Скадовського району про народження №12 від 04.08.2009 року) та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис виконкому Радгоспненської сільської ради Скадовського району про народження №04 від 01.07.2007 року). Крім того, з довідок Радгоспненської сільської ради Скадовського району Херсонської області №1142 та №1143 від 21.09.2012 року вбачається, що у відповідача відсутні будь-які земельні ділянки та він не працевлаштований. Таким чином у суду відсутні підстави важати, що матеріальне становище відповідача покращилося. Відомості про погіршення матеріального становища позивачки у суду також відсутні.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 184 СК України, якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивачка має право на формлення та отримання такої допомоги.
Також позивачка просила стягнути з відповідача заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.08.2011 року у розмірі 10600 грн.
Суд вважає, що вказані позовні вимоги також не можуть бути задоволені.
Відповідно до чч. 2, 9, 10 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», у разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника. Спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. За наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів.
Таким чином суд може розглядати справи про стягнення заборгованості по аліментах тільки у разі навності спору про її розмір. У даному випадку за наявності розміру заборгованості який позивачкою не оспорюється для стягнення заборгованості по аліментах вже стягнутих судовим наказом позивачці слід звертатися до державного виконавця для вжиття заходів передбачених ч. 2, 10 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», а саме звернення стягнення на майно відповідача чи притягнення його до кримінальної відповідальності.
Що стосується позовних вимог про стягнення пені за прострочення сплати аліментів то вони на думку суду підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог у цій частині посилався на скрутне матеріальне становище, відсутність у нього земельних ділянок та постійної роботи, наявність на утримані трьох неповнолітніх дітей.
Відповідо до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на скрутне матеріальне становище, відсутність постійної роботи, оскільки як встановлено в судовому засіданні відповідач на обліку у центрі зайнятості не перебуває та не перебував є працездатним тому вказані обставини не звільняють його від відповідальнсоті за несвоєчасну сплату аліментів. Наявність на його утриманні трьох неповнолітніх дітей також не є підставою для звільнення від відповідальності, оскільки як вбачається з позовної заяви пеня за прострочення сплати аліментів нарахована позивачкою не за весь період, а тільки за останній рік з липня 2011 року по 01.08.2012 року у розмірі 4732 грн. (що вбачається з розрахунку у позові і підтверджено позивачкою в судовому засіданні), а з урахуванням сплачних аліментів які не увійшли до вказаного розрахунку за липень, серпень, жовтень, грудень 2011 року складає 2362 грн. Вересень 2011 року (200 грн. сума боргу/100% х 304 дня прострочення = 608 грн.) Листопад 2011 року (200 грн. сума боргу/100% х 486 днів прострочення = 486 грн.) Січень 2012 року (200 грн. сума боргу/100% х 182 дня прострочення = 364 грн.) Лютий 2012 року (200 грн. сума боргу/100% х 151 день прострочення = 302 грн.) Березень 2012 року (200 грн. сума боргу/100% х 120 днів прострочення = 240 грн.) Квітень 2012 року (200 грн. сума боргу/100% х 91 день прострочення = 182 грн.) Травень 2012 року (200 грн. сума боргу/100% х 60 днів прострочення = 120 грн.) Червень 2012 року (200 грн. сума боргу/100% х 30 днів прострочення = 60 грн.) Всього 608+486+364+302+240+182+120+60=2362 грн.
Також при вирішенні позовних вимог в цій частині суд виходить з того, що розмір стягнутих судовим наказом аліментів не є значним і суд не може вийти за межі позовних вимог.
Суд вважає за необхідне на підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір та витрати на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 25 грн. та 46,8 грн. відповідно (виходячи з загального їх розміру у 20132 грн. та задоволеного у 2362 грн.)
На підставі викаденого, керуючись ст. 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по аліментах та пені, зміну розміру аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 2362 грн. за період з липня 2011 року по 01.08.2012 року, а також 25 грн. судового збору та 46,8 грн. витрат на правову допомогу.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області через Скадовський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.Ю. Кустов
21 грудня 2012 року