Справа № 1-714/12
В И Р О К
іменем України
22.11.2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської областів складі:
головуючого Хрипун С. В.,
при секретарі Бесчастній В.В.
за участю прокурора Литвиненка Р.С.
потерпілого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працює, раніше судимого 13.01.2005 року Лисянським районним судом Черкаської області за ч.3 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, 23.10.2008 року Лисянським районним судом Київської області за ч. З ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; 11.02.2009 року Тальнівським районним судом Черкаської області за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання даного покарання та покарання по вироку Лисянського районного суду Черкаської області від 23.10.2008 року у вигляді 1 року позбавлення волі, призначено остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі; 27.03.2012 року звільнений з Старобабановської ВК № 9 по відбуттю строку покарання, у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
10 вересня 2012 року в період часу з 06:00 до 06:30 год. ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні будинку, розташованого по АДРЕСА_2, з дозволу власника, маючи умисел на таємне викрадення грошових коштів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та будучи певним, що його ніхто не побачить, переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконно збагатитися за рахунок крадіжки чужого майна, викрав із серванту вищевказаного будинку грошові кошти в сумі 2500 грн. та 1200 доларів США, що при встановленому Національним банком України на момент вчинення злочину, складав станом на 10.09.12 за 1 долар США 7,993, складає 9591грн. 60 коп.
Після вчиненого з місця скоєння злочину зник, заподіявши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 12091 грн. 60 коп.
Допитаний у судовому засіданні підсудний свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, суду пояснив, що в березні 2012 року звільнився з місць позбавлення волі і в червні 2012 року приїхав до с. Віта Поштова Києво-Святошинського району Київської області з метою влаштуватися на роботу, оскільки в с. Віта-Поштова проживає його однокласник ОСОБА_3 який йому допоміг влаштуватися на роботу по виконанню ремонтних робіт в офісному приміщенні в м. Києві. Разом з ним також працював потерпілий. Спочатку він ночував на об'єкті, де вони проводили ремонтні роботи, але через декілька днів потерпілий запропонував йому пожити деякий час у нього вдома в с. Віта-Почтова. Він погодився. На початку вересня 2012 року, точної дати не пам'ятає, він зайшов до будинку потерпілого, заглянув до серванту, де знайшов пачку з грошовими купюрами по двісті гривень, долари США купюрами по 100 доларів США. Дані гроші він також поклав до себе в кишеню. Після чого зібрав свої речі та поїхав на автовокзал в м. Київ для того щоб поїхати до себе додому, за своїм місцем проживання. Викрадені гроші витратив на власні потреби. Через деякий час на його мобільний телефон зателефонував потерпілий і вони домовилися про зустріч. Згодом вони зустрілись, поїхали до Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, де він зізнався у крадіжці грошових коштів потерпілого.
У вчиненому щиро розкаюється, жалкує про вчинене, готовий нести покарання за скоєний злочин.
Крім повного визнання підсудним своєї вини, його винність у вчиненні крадіжки також підтверджується іншими доказами, дослідженими в процесі судового слідства.
Так, потерпілий ОСОБА_1 пояснив суду, що він проживає разом з родиною по АДРЕСА_2, зареєстрований як приватний підприємець, займається ремонтом будинків. Для виконання будівельних робіт він залучив підсудного. Ремонтні роботи вони виконували в м. Києві. Під час ремонту підсудний проживав на об'єкті, де виконували ремонтні роботи. Після закінчення ремонту на об'єкті в м. Києві, підсудний попросився до нього в будинок, щоб деякий час пожити. Він погодився, надав йому кімнату для проживання на другому поверсі літньої кухні. Кожного дня підсудний заходив з приміщення літньої кухні до будинку для того, щоб поїсти та подивитися телевізор, тобто мав вільний доступ до будь-яких кімнат в будинку.
10.09.2012 року приблизно о 12:00 год. до нього прийшов його батько ОСОБА_4 та запитав у нього, чи він не брав грошові кошти в розмірі 2500 гривень, які лежали в спальній кімнаті батька, а саме в серванті. На що ОСОБА_1 повідомив батькові, що грошей він не брав. Потім вони з батьком вирішили перевірити, ще одне місце, де зберігали грошові кошти в розмірі 1200 доларів США, але даних грошей, які також знаходились в спальній кімнаті мого батька, вони не знайшли.
Потім батько згадав, як рано вранці цього ж дня, приблизно о 06:30 год. він бачив як підсудний швидко вибіг з подвір'я, взявши при цьому свої речі, але батько не придав цьому ніякого значення, оскільки ОСОБА_2 напередодні влаштувався на роботу, то батько думав, що він збирається на роботу. Після цього вони з батьком вирішили зателефонувати до підсудного та запитати де поділися гроші, але його телефон був відключений. Потім з'ясувалося, що ОСОБА_2 не вийшов на роботу. Через деякий час він поїхав до місця проживання ОСОБА_2 до с. Мар'янівка Лисянського району Черкаської області. Зателефонувавши ОСОБА_2, вони з ним зустрілись та поспілкувались. ОСОБА_2 зізнався, що це він взяв гроші і витратив їх на власні потреби. Після цього, він, ОСОБА_1, звернувся до міліції із заявою про крадіжку.
Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що підсудний його однокласник. На початку літа йому зателефонував ОСОБА_2 і запитав чи не має для нього роботи в м. Києві, там де він працює. ОСОБА_3 повідомив, що є і підсудний приїхав. Перший час ОСОБА_2 проживав у м. Києві на об'єкті, на якому вони працювали. Згодом він познайомив підсудного з ОСОБА_1 і вони почали разом працювати. ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 пожити у нього, на що останній погодився. 10.09.2012 року йому на мобільний телефон зателефонував батько потерпілого і повідомив, що ОСОБА_2 пішов з їх дому, нічого не пояснивши і нікому нічого не сказавши, а в будинку пропали грошові кошти в якій сумі не сказав. Він одразу почав телефонувати ОСОБА_2, але в нього був вимкнений телефон. В подальшому він бачив підсудного 17.09.2012 року по вул. Шкільна,12 в с. Мар'янівка Лисянського району Черкаської області, де ОСОБА_2 розповів, що він вкрав у потерпілого грошові кошти у сумі 2000 гривень та 1200 доларів США, гроші він витратив на власні потреби та одяг.
Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що потерпілий його син, вони проживають по АДРЕСА_2 Київської області. Син зареєстрований приватним підприємцем, займається ремонтом будинків. Для проведення будівельних робіт син взяв собі на допомогу підсудного. Під час проведення ремонту ОСОБА_2 проживав на об'єкті, де виконували ремонтні роботи. Після закінчення ремонтих робіт на об'єкті в м. Києві, гр. ОСОБА_2 попросився у сина пожити в нашому будинку. Вони надали йому кімнату для проживання на другому поверсі літньої кухні. Кожного дня ОСОБА_2 заходив з приміщення літньої кухні та до їх будинку для того, щоб поїсти та подивитися телевізор.
Рано вранці 10.09.2012 року приблизно о 06:30 год. ОСОБА_4 бачив, як підсудний швидко вибіг з їх подвір'я зі своїми речами, але він не придав цьому ніякого значення, оскільки що ОСОБА_2 поспішав на роботу.
Приблизно о 12:00 год. цього ж дня ОСОБА_4 виявив, що з кімнати будинку в якому він проживає разом з родиною, а саме з серванту, зникли грошові кошти в сумі 2500 гривень та 1200 доларів США. Про те що зникли гроші він відразу повідомив своєму сину ОСОБА_1 і вони запідозрили у крадіжці ОСОБА_2, оскільки він був малознайомою для них людиною.
Після чого він з сином ОСОБА_1 вирішили зателефонувати ОСОБА_2 та запитати де поділися гроші. Під час неодноразових спроб зателефонувати підсудному на мобільний телефон, але телефон був постійно вимкнений. Після цього зателефонували на роботу, де працював підсудний, але їм повідомили, що він не вийшов на роботу. Потім вирішили почекати, можливо ОСОБА_2 прийде до них додому, але на протязі декількох днів він так і не прийшов. В подальшому син звернувся із заявою про крадіжку до міліції.
Крім показань підсудного, потерпілого, свідків, винність підсудного у вчиненні злочинів також підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- заявою потерпілого ОСОБА_1 від 18.09.2012 року про вчинення крадіжки грошових коштів в розмірі 2500 грн. та 1200 доларів США ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_2 в ніч на 10.09.2012 року (а.с.5);
- протоколом огляду місця події від 18.09.2012 року приміщення будинку АДРЕСА_2, з якому була вчинена крадіжка грошових коштів (а.с. 6-7);
- явкою з повинною ОСОБА_2 від 18.09.2012 року в якій останній зізнався про викрадення ним грошових коштів потерпілого 10.09.2012 року з будинку АДРЕСА_2 (а.с.12);
- витягом про те, що станом на 10.09.2012 року офіційний курс гривні до долара США становив 799.3 (а.с.17-18).
Суд визнає, що підсудний, потерпілий, свідки дали суду правдиві показання, які відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються з іншими доказами по справі.
Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази зібрані та досліджені по справі, суд визнає, що вина підсудного у вчиненні злочину доказана повністю, його дії судом кваліфікуються за ч. 2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу підсудного.
Призначаючи покарання підсудному, суд бере до уваги, що вчинений ним злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості, ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується негативно, не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий за корисливі мотиви, обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриття злочину, з'явлення із зізнанням, обставин, що обтяжують покарання, не встановлено, та призначає покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст. 185 ч. 2 КК України.
Суд вважає за необхідне відповідно до ст. 28 КПК України задовольнити заявлений потерпілим цивільний позов про відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 12091 грн. 60 коп., зважаючи на спричинення матеріальної шкоди потерпілому у зазначеній сумі внаслідок неправомірних дій підсудного.
Судові витрати по справі відсутні
Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 18 вересня 2012 року, тобто з моменту його затримання.
Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт та ідентифікаційний номер відсутні) на користь потерпілого ОСОБА_1 12091 грн. 60 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.
Речові докази по справі: оригінал квитанції № 049, білет на автобус Умань-Тальне № 375516, які містяться в матеріалах справи, залишити при матеріалах кримінальної справи (а.с.28,29)
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти діб з часу його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання ним копії вироку.
Суддя :