713/2214/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.11.2012 м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді Микуляк П.П.
при секретарі Бринзей Н.М.
з участю:
позивачки ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2
представник відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Хустської міської ради, Хустського державного підприємства технічної інвентаризації про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2 Хустської міської ради, Хустського державного підприємства технічної інвентаризації про визнання договору купівлі-продажу житлової квартири АДРЕСА_1 від 08.04.2005 р. недійсним.
Позов вмотивовано тим, що рішенням виконкому Хустської міської ради від 17.09.1991 р. № 281 працівниці ШЕД-862 ОСОБА_1, було надано однокімнатну квартиру по АДРЕСА_2, залишивши її в черзі на покращення житлових умов. Вважає, що у травні 1993 р. громадянка ОСОБА_4, яка проживала в будинку АДРЕСА_1 підселила ОСОБА_2, якій згодом Хустською міською радою було надано квартиру № 1 житловою площею 25,0 м2.
Громадянка ОСОБА_2 свою квартиру АДРЕСА_1, продала ОСОБА_5, що підтверджується договором купівлі-продажу № 960 від 08.04.2005 р.
Позивачка зазначила, що зверталася до Хустської міської ради про виділення їй більшої житлової площі з розрахунку на 3-х осіб, але квартира АДРЕСА_1 була надана Хустською міською радою громадянці ОСОБА_2
Просить суд визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та рішення виконкому Хустської міської ради, щодо надання квартири ОСОБА_2, недійсним.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги підтримала та просила укладений договір купівлі-продажу квартири № 960 від 08.04.2005 р. та розпорядження Хустської міської ради визнати недійсним, яким фактично було надано квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_2
Відповідачка ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечила. Пояснила суду, що була прописана(зареєстрована) з 08.02.1990 року в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.60), яку вона в 1993р. приватизувала та виготовила свідоцтво на право власності. Приватизація здійснювалася у визначеному законом порядку - чинного розпорядження № 114/189 від 05.07.1993р.(а.с.63).
Представник Хустської міської ради ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася. Подала на адресу клопотання, в якому просить позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Представник Хустського ДПТІ ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що документів які б були підставою для реєстрації права власності у ОСОБА_1 відсутні. Проти задоволення позову заперечив. Показав, що реєстрація права власності на АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ще у 1993 р., а згодом у 2005 році право власності на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу було переєстровано на ОСОБА_5, а в 2006 р. на підставі договору купівлі-продажу за ОСОБА_7 Державна реєстрація права власності квартири АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_1, не проводилась. Власника квартири АДРЕСА_1 не визначено.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що в задоволені позову слід відмовити.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 була прописана (зареєстрована) в квартирі АДРЕСА_1 з 08.02.1990 р. Розпорядженням Хустської міської ради від 05.07.1993 р. був наданий дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_1. Тобто відповідачка набула право власності в 1993 р. Вказане право власності не оскаржувалося в межах відведених для цього строків.
За договором купівлі-продажу від 18.04.2005 р. ОСОБА_2 продала ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1, який згодом продав належну вже йому квартиру АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_7 (а.с.52), що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу від 08.04.2005р. № 960 був нотаріально посвідчений і нотаріусом було встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 являється громадянка ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності № 114 від 07.07.1993 р. виданого відділом приватизації Хустської міської ради, згідно Розпорядження від 05.07.1993 р. № 114/189. Крім того, об'єкт нерухомого майна зареєстровано в Хустському державному підприємстві технічної інвентаризації за записом № 3882 в книзі 21.
Стосовно скасування розпорядження Хустської міської ради від 05.07.1993р., яким було надано дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_1 зазначити, що вказане розпорядження винесено у встановленому законом порядку ніким не оскаржувалося тривалий час - понад 20 років.
Посилання позивачки на те, що квартира АДРЕСА_1 належить їй або має їй належати не підтверджено жодним доказом.
Також судом з'ясовано, що позивачка ОСОБА_1 фактично проживає в квартирі АДРЕСА_2 з 90-х р., яка на даний момент не приватизована. Свідоцтво на право власності не виготовлялося.
Відповідно до ст.60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивачка не довела обставини, на які вона посилалася в позовній заяві.
З огляду на встановлене, суд дійшов до висновку, що в задоволення позову слід відмовити.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.10, 60, 209, 213-215, 292, 294 ЦПК України, суд -
Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Хустської міської ради, Хустського державного підприємства технічної інвентаризації про визнання договору купівлі-продажу та розпорядження виконкому Хустської міської ради № 114/189 від 05.07.1963 р. не дійсним - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області.
Суддя Хустського
районного суду: Микуляк П.П.
14.11.2012