ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 р. Справа № 61370/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - судді: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.

за участі секретаря судових засідань: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Бориславського міського центру зайнятості та управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області на постанову Бориславського міського суду Львівської області від 07 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Бориславського міського центру зайнятості та управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

14 жовтня 2011 року позивач - ОСОБА_3 звернувся в Бориславський міський суд із адміністративним позовом до відповідачів - Бориславського МЦЗ (відповідач - 1) та УПФУ в м. Бориславі (відповідач - 2) в якому просив: 1) визнати протиправною відмову відповідача - 1 у видачі позивачу клопотання до відповідача - 2 про призначення дострокової пенсії; 2) зобов'язати відповідача - 1 видати позивачу клопотання до відповідача - 2 про призначення дострокової пенсії; 3) зобов'язати відповідача - 2 призначити позивачу дострокову пенсію за віком з 01.06.2011 року та виплатити заборгованість, що виникне у зв'язку з призначенням пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з 09.06.1986 року по 23.05.2011 року вона працювала головним бухгалтером ВАТ «Бориславреммонтаж» та звільнена з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства. В семиденний строк з моменту звільнення, позивача зареєстровано в Бориславському МЦЗ як особу, яка шукає роботу, а з 24.06.2011 року призначено виплату допомоги по безробіттю. Позивач посилаючись на положення пп. «г» п. 1 ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення» звертався до відповідача - 1 про видачу клопотання про призначення дострокової пенсії, однак таке клопотання не видано, а у наданих відповідях було тільки роз'яснено законодавство без обґрунтування відмови у видачі такого клопотання.

Постановою Бориславського міського суду від 07.11.2011 року позов задоволено: визнано протиправною відмову Бориславського МЦЗ у видачі ОСОБА_3 клопотання до УПФУ в м. Бориславі про призначення дострокової пенсії; зобов'язано Бориславський МЦЗ видати ОСОБА_3 клопотання до УПФУ в м. Бориславі про призначення дострокової пенсії; зобов'язано УПФУ в м. Бориславі призначити ОСОБА_3 дострокову пенсію за віком з 01.06.2011 року та виплатити заборгованість, що виникне у зв'язку з призначенням.

Не погодившись із даною постановою суду першої інстанції, Бориславський МЦЗ (апелянт - 1) та УПФУ в м. Бориславі (апелянт - 2) оскаржили її в апеляційному порядку. Вважають, що оскаржена постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просять:

апелянт - 1 - скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити;

апелянт - 2 - скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача до відповідача - 2 та ухвалити в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні цієї позовної вимоги.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт - 1 посилається на те, що судом першої інстанції під час вирішення даної справи не враховано, що право на отримання клопотання про призначення дострокової пенсії має виключно особа, яка шукає роботу, до моменту надання їй статусу безробітної та призначення допомоги по безробіттю. 25.05.2011 року ОСОБА_3 зареєстрована в Бориславському МЦЗ, як особа яка шукає роботу, а з 01.06.2011 року на підставі особисто поданої нею заяви, їй надано статус безробітної з призначенням допомоги по безробіттю. Оскільки із заявою на отримання клопотання про призначення дострокової пенсії позивач звернулася тільки 29.07.2011 року, тобто після надання їй статусу безробітної, підстав для видачі цього клопотання у відповідача - 1 не було.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт - 2 посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно зобов'язав УПФУ в м. Бориславі призначити позивачу пенсію та виплатити заборгованість з 01.06.2011 року, оскільки така пенсія призначається на підставі заяви особи, яка звертається за призначенням пенсії, до якої додається клопотання про достроковий вихід на пенсію, з якими позивач до відповідача - 2 не зверталася.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційні скарги належить задовольнити.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 з 09.06.1986 року працювала у ВАТ «Бориславреммонтаж», а з 23.05.2011 року звільнена з посади головного бухгалтера за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з ліквідацією підприємства (а.с. 4-5).

25.05.2011 року на підставі особисто заповненої картки особи, що звернулася до центру зайнятості, позивача зареєстровано у Бориславському міському центрі зайнятості, як особу яка шукає роботу (а.с. 41).

01.06.2011 року ОСОБА_3 подала заяву до Бориславського міського центру зайнятості про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с. 40).

24.06.2011 року позивачу розпочато виплату допомоги по безробіттю, про що зроблено відповідний запис у трудовій книжці (а.с. 5).

29.07.2011 року та 23.08.2011 року позивач зверталася до Бориславського міського центру зайнятості із заявами про видачу клопотання до органів Пенсійного фонду про достроковий вихід на пенсію, згідно зі ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення» (а.с. 7, 12).

На вказані вище звернення позивача Бориславський МЦЗ надав відповіді № 1763/07 від 05.08.2011 року та № 1825/07 від 31.08.2011 року, якими відмовлено у видачі такого клопотання (а.с. 8, 10-11, 13-14).

Також, позивач 29.07.2011 року звернулася із заявою до УПФ України в м. Бориславі про надання роз'яснення щодо переліку документів необхідних для призначення дострокової пенсії в порядку ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення» (а.с. 6), на яку останній листом № 5160/03-20 від 04.08.2011 року надав такі роз'яснення (а.с. 9).

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов прийшов до висновку, що Бориславський міський центр зайнятості протиправно відмовив позивачу у видачі клопотання до Пенсійного фонду про достроковий вихід на пенсію, оскільки для реалізації права на достроковий вихід на пенсію в порядку ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення», позивачем дотримано усі передбачені законодавством умови. На підставі викладеного суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому їх задовольнив.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступних підстав.

Особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці визначені ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року N 803-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 цієї статті, працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, і військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу, гарантується: надання статусу безробітного, якщо протягом семи днів працівнику не було запропоновано підходящої роботи; право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законом строку осіб передпенсійного віку, які мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.

Згідно частин 1 та 4 ст. 2 Закону N 803-XII, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Частиною 5 цієї ж статті визначено, що порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних затверджений постановою КМ України від 14.02.2007 року № 219 (в редакції чинній на моменту виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок).

Згідно пунктів 2-3 цього Порядку, реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводяться державною службою зайнятості за місцем їх проживання за умови пред'явлення паспорта, трудової книжки, цивільно-правового договору, а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту. Іноземці та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, подають посвідку на постійне проживання. Під час проведення реєстрації кожна особа за допомогою працівника центру зайнятості заповнює із застосуванням автоматизованої системи картку особи, що звернулася до центру зайнятості.

Відповідно до п. 7 Порядку, для громадян, зареєстрованих у державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, підбирається протягом семи календарних днів з моменту реєстрації підходяща робота, критерії якої визначені статтею 7 Закону України «Про зайнятість населення».

Абзацами 2-3 пункту 11 Порядку визначено, що державна служба зайнятості здійснює підбір підходящої роботи для громадян відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про зайнятість населення». За відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.

Згідно п. 12 Порядку, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

З аналізу наведених вище правових положень можна прийти до висновку, що Закон N 803-XII та Порядок відрізняє осіб, які зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу та осіб, яким надано статус безробітних, які за своїм правовим статусом мають різні права, обов'язки та гарантії. При цьому, особа є такою, що шукає роботу з моменту її реєстрації в державній службі зайнятості до моменту надання їй статусу безробітної. Статус безробітної отримують особи, які зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, яким протягом семи днів з моменту реєстрації не запропоновано підходящу роботу, про що на восьмий день з моменту реєстрації у центрі зайнятості приймається відповідне рішення на підставі особистої заяви такої особи.

Разом з цим, частиною 1 ст. 26 Закону N 803-XII законодавцем передбачено особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та які зареєстровані в державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, що дає можливість прийти до висновку, що передбачені цією статтею гарантії не стосуються осіб, яким надано статус безробітних.

Підтвердженням того, що положення даної норми стосуються осіб, які зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, а не осіб, яким надано статус безробітних, є і наведений в цій статті перелік гарантій, зокрема право на отримання статусу безробітного, оскільки статус безробітного згідно зі ст. 2 цього Закону може бути надано тільки особі, яка зареєстрована в державній службі зайнятості як така, що шукає роботу, а не особі, яка вже набула такий статус.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 з роботи за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України звільнена 23.05.2011 року, у зв'язку з чим 25.05.2011 року звернулася до Бориславського міського центру зайнятості, де її на підставі особисто заповненої та підписаної картки особи, що звернулася до центру зайнятості, цього дня зареєстровано, як особу яка шукає роботу (а.с. 41).

У зв'язку з тим, що на протязі 7-ми днів з моменту реєстрації у центрі зайнятості, позивачу не запропоновано підходящої роботи, 01.06.2011 року вона особисто подала до Бориславського міського центру зайнятості заяву про надання їй статусу безробітної з призначенням допомоги по безробіттю на підставі якої їй такий статус було надано та з 24.06.2011 року розпочато виплату допомоги по безробіттю (а.с. 4-6, 40).

При цьому, позивач перебуваючи у статусі особи, яка шукає роботу, до відповідача - 1 із заявою про видачу клопотання про достроковий вихід на пенсію не звертався. Із такою заявою до Бориславського МЦЗ вона звернулася тільки 29.07.2011 року та 23.08.2011 року, тобто вже після надання їй статусу безробітної особи, на яку не поширюються гарантії передбачені п. «г» ч. 1 ст. 26 Закону N 803-XII.

Оскільки позивач до відповідача - 1 із заявою про видачу клопотання (направлення) про достроковий вихід на пенсію для призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України «Про зайнятість населення», звернулася вже після надання їй статусу безробітної, а чинним законодавством не передбачено можливості видачі такого клопотання особам, яким надано статус безробітної, Бориславський міський центр зайнятості обґрунтовано та правильно відмовив позивачу у видачі цього клопотання.

При цьому, суд апеляційної звертає увагу на те, що Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних до 03.06.2011 року не передбачав процедури реалізації права осіб, які зареєстровані як такі, що шукають роботу на достроковий вихід на пенсію згідно п. «г» ч. 1 ст. 26 Закону N 803-XII.

Така процедура в цьому Порядку передбачена тільки з 03.06.2011 року, тобто вже після надання позивачу статусу безробітного, у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року N 538, якою пункт 7 доповнено новим абзацом другим, згідно якого громадянам передпенсійного віку (чоловікам після досягнення 58 років, жінкам - 53 років), яким на момент вивільнення залишилося півтора року до досягнення пенсійного віку і трудовий договір з якими розірвано відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, в тому числі військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, у разі, коли вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на такий вид пенсії, за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, протягом семи календарних днів після вивільнення, у разі відсутності підходящої роботи видається клопотання до органів Пенсійного фонду України.

Таким чином, навіть після внесення змін до вказаного пункту Положення, можливість видачі клопотання до органів Пенсійного фонду України про дострокове призначення пенсії передбачено тільки для осіб, які зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу до моменту надання їм статусу безробітного, а тому підстав для видачі такого клопотання позивачу, якому надано статус безробітного у відповідача - 1 не було.

Наведених вище норм матеріального права та обставин справи суд першої інстанції не врахував, що як наслідок призвело до неправильного вирішення даної справи за відповідними позовними вимогами.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача до Бориславського МЦЗ задоволенню не підлягають.

Також, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимоги позивача до УПФУ в м. Бориславі про зобов'язання призначити пенсію, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. N 22-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846 (далі - Порядок) передбачено, що заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

Підпунктом «д» пункту 7 цього Порядку передбачено перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії, одним із яких в даному випадку має бути клопотання (направлення) про достроковий вихід на пенсію (для призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України «Про зайнятість населення»).

З аналізу наведених вище правих положень можна прийти до висновку, що призначення пенсії здійснюється відповідним Пенсійним органом за місцем реєстрації особи, яка звертається за її призначенням, виключно на підставі заяви про призначення пенсії та доданих до неї документів. Тобто, необхідною умовою для призначення пенсії є звернення особи з відповідною заявою, до якої у розглядуваному випадку обов'язково додається клопотання (направлення) про достроковий вихід на пенсію для призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України «Про зайнятість населення».

Однак, як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_3З до УПФУ в м. Бориславі зверталася тільки із заявою від 29.07.2011 року про надання роз'яснення щодо переліку документів, які необхідні для призначення пенсії, яка в розумінні вказаного вище Порядку не є заявою про призначення пенсії (а.с. 6).

На дану заяву відповідачем - 2 була надана відповідь про роз'яснення переліку документів необхідних для призначення пенсії (а.с. 9).

Оскільки позивач до відповідача - 2 із заявою про призначення йому пенсії та клопотанням, як це передбачено Порядком не звертався, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що відповідач - 2 не допускав порушень прав позивача на пенсію, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача та зобов'язання відповідача - 2 призначити пенсію.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що дана справа судом першої інстанції вирішена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та у відповідності до ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нового рішення.

З огляду на те, що оскаржувана постанова судом першої інстанції ухвалена з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

апеляційні скарги Бориславського міського центру зайнятості та управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області - задовольнити.

Постанову Бориславського міського суду Львівської області від 07 листопада 2011 року у справі № 2а-246/11/1301 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її у повному обсязі може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: О.Б. Заверуха

В.В. Ніколін

Постанова у поновному обсязі виготовлена та підписана 30.11.2012 року.