АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-а-1881-Ф/06

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції               Притуленко О.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2006 року колегія суддів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого - судді              Притуленко О.В.

суддів:                                     Іщенка В. І.,

Мудрової В. В.,

при секретарі                         Апостолові О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до військової частини А 0156 про проведення перерахунку розміру надбавки за безперервну військову службу та стягнення заборгованості по виплаті грошового забезпечення, за апеляційною скаргою військової частини А 0156 на постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 16 березня 2006 року ,-

ВСТАНОВИЛА :

У грудні 2005 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до військової частини А 0156 про проведення перерахунку розміру надбавки за безперервну військову службу та стягнення заборгованості по виплаті грошового забезпечення.

Вимоги мотивовані тим, що до 09.04.2005 року позивач проходив військову службу на посаді старшого офіцера організаційно-планового відділу Управління (забезпечення навчань військ) військової частини А 0156. Наказом Міністра Оборони України від 09.03.2005 року звільнений з військової служби в запас за станом здоров'я. З 09.04.2005 року наказом командира військової частини А 0156 НОМЕР_1 виключений зі списків військової частини А 0156.

Незважаючи на внесення в чинне законодавство України змін щодо грошового забезпечення військовослужбовців, підчас проходження військової служби, починаючи з червня 2003 року позивачу не в повному обсязі виплачувалось грошове забезпечення: надбавка за безперервну військову службу у розмірі 90%, на отримання якої він мав право передбачена Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу". Тому вважає, що грошове забезпечення позивача підлягає перерахунку. Просив зобов'язати командира військової частини провести перерахунок розміру грошового забезпечення за червень-листопад 2003 року та з лютого 2004 до березня 2005 року, з урахуванням належних додаткових видів грошового забезпечення , в тому числі і гошової надбавки 90%. Також просив стягнути на користь позивача заборгованість по виплаті грошового забезпечення в розмірі 16628,31 грн.

Постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 16 березня 2006 року позовні вимоги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволені. Суд зобов'язав відповідача провести перерахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з червня по листопад 2003 року та з лютого 2004 року по березень 2005 року з урахуванням надбавки в розмірі 90%, передбаченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року. А також стягнув з відповідача на користь позивача 16628,31 грн.

В апеляційній скарзі командир військової частини А 0156 ставить питання про скасування постанови, посилаючись на те, що судом були неправильно встановлені обставини справи. Апелянт зазначає, що надбавка за безперервну військову службу сплачувалась позивачу відповідно до розпоряджень Міністра Оборони України.

Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п.З і 4 ст.202 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Із матеріалів справи слідує, що позивач проходив військову службу на посаді старшого офіцера організаційно-планового відділу Управління забезпечення навчань військ, військова частина А 0156. Наказом головнокомандувача - повітряних сил Збройних Сил України НОМЕР_2 звільнений з військової служби за станом здоров'я. З 09 квітня 2005 року виключений зі списків військової частини А 0156.

Стаж безперервної служби позивача як військовослужбовця станом на час звільнення складав повні 28 років.

Надбавка за безперервну військову службу в Збройних Силах України позивачу сплачувалась: з червня по листопад 2003 року та з лютого по вересень 2004 року розмірі 20%, з жовтня 2004 року по січень 2005 року - у розмірі 70%, за лютий-березень 2005 року - 20 %.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, суд виходив з того, що при стажі безперервної служби понад 25 років, відповідно до Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» позивач мав право на отримання надбавки за безперервну службу в розмірі 90%. Оскільки ст.ст.2, 9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей, передбачено, що ніхто не має права обмежувати військовослужбовців у правах та свободах, визначених законодавством України, і держава гарантує матеріальне та інше забезпечення військовослужбовців у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі, виплата позивачу надбавки за безперервну службу в меншому розмірі, ніж вказано в Указі, порушує його права.

Такі висновки суду не узгоджуються з матеріалами справи, їх зроблено з порушенням норм матеріального права.

Так, зі змісту Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 року, із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України № 1227/2003 від 29.10.2003 р. «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» слідує, що Міністрові оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років - до 10; понад 10 років - до 30; понад 15 років - до 50; понад 20 років - до 70; понад 25 років - до 90 відсотків.

Указ обмежує лише верхній граничний розмір надбавки, не фіксуючи початкового її розміру, та передбачає, що порядок і умови виплати зазначеної надбавки визначаються Міністром оборони України, Міністров ВСУ, Головою Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Начальником Управління державної охорони України. Виплата надбавок здійснюється за рахунок коштів, передбачених на утримання Збройних Сил України та відповідних міністерств і комітетів.

На виконання цього Указу Міністром оборони України наказом №149 від від 26.05.2003 року затверджено Інструкцію.

Відповідно до п.2 наказу Міністра оборони України від 26 травня 2003 року №149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 травня 2003 року за №411/7732 «Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України», розміри щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України щорічно встановлюються, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України.

При цьому згідно з пунктом 2.4 зазначеної Інструкції, виплата надбавки здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин.

На виконання Указу Президента України, щодо виплати вказаної надбавки, розпорядженнями Міністра оборони України від 26.05.2003 р. № 146/2095, від 13.11.2003 р. № 146/1/11/463, від 08.10.2004 №220/2098, від 16.01.2004 р. № 146/1/11/26 виплата щомісячної надбавки за безперервну військову службу особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), а також особам рядового, сержантського (старшинського) складу, які проходять службу за контрактом і мають високі результати у службовій діяльності, встановлена у відсотках до грошового забезпечення при стажу служби понад 25 років відповідно: на період з червня по листопад 2003 року, з лютого по вересень 2004 року у розмірі 20%, за лютий-березень 2005 року - 20 %, з жовтня 2004 року по січень 2005 року - у розмірі 70 %.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі наказів начальника відповідача згідно з вищевказаними розпорядженнями, позивачу виплачувалась щомісячна надбавка виходячи із вказаних розмірів.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про порушення прав позивача.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу військової частини А 0156 задовольнити.

Постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 16 березня 2006 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини А 0156 про проведення перерахунку розміру надбавки за безперервну військову службу та стягнення заборгованості по виплаті грошового забезпечення відмовити..

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, однак протягом одного місяця може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.