УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня місяця « 24 » дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Склярова В.М.
суддів - Трофімцова А.І., Бордачова В.М.
за участю прокурора - Бьістрякової Д. С
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу по апеляціях засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 28 серпня 2006 p., яким
ОСОБА_1, уродженець м. Сімферополя, громадянин України, середньої освіти, не судимий, проживаючий АДРЕСА_1, засуджений за ч.2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі,
ОСОБА_2, уродженець м. Сімферополя, громадянин України, середньої освіти, осуджений: 11.10.1996 р. Залізничним районним судом м. Сімферополя за ч.2 ст141 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст.46-1 КК України на 2 роки, 18.06.1998 року Київським районним судом м. Сімферополя за ч.2 ст. 206, ст.43 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, 12.12.2001 року Київським районним судом м. Сімферополя за ч.2 ст.17, ч.2 ст.141 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 17.07.2004 року, 04.08.2006 року Київським районним судом м. Сімферополя за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, проживаючий АДРЕСА_2,
засуджений за ч.2 ст.186 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до
ч.4 ст.70 КК України, по сукупності злочинів, шляхом часткового складання призначеного
покарання з не відбутим покаранням за вироком Київського районного суду м.
Сімферополя від 04.04.2006 p., остаточно призначено покарання 6 років 6 місяців
позбавлення волі.
Питання про речові докази вирішено відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Цивільні позови ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишені без розгляду.
ВСТАНОВИЛА:
Як вказано у вироку суду, ОСОБА_2, раніше осуджений 12.12.2001 р. Київським районним судом м. Сімферополя за ч.2 ст. 17, ч.2 ст.141 КК України до 3 років позбавлення волі, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, знову вчинив ряд аналогічних злочинів при наступних обставинах.
справа №11-1781/06 Головуючий
Категорія ст.186 ч.2 КК України у 1 інстанції Іванов С.С.
Доповідач Трофімцов А.І.
ОСОБА_2, повторно, маючи намір на відкрите викрадання чужого майна, 11 травня 2005 року, близько 14-30 годин, за попередньою змовою із ОСОБА_1, приїхали АДРЕСА_3, побачили раніше незнайому їм ОСОБА_3, у якої на шиї знаходився золотий ланцюжок, і з корисливих мотивів, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3, і застовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, а саме ривком, викрав золотий ланцюжок, вагою 40 гр., вартістю 2500 гривень, що належав потерпілій. ОСОБА_2 йшов позаду потерпшої, спостерігаючи за навколишнім оточенням, з метою припинення можливого з її сторони опору. Привласнивши викрадене, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з місця вчинення злочину сховалися, заподіявши потерпшої ОСОБА_3 шкоду на суму 2500 гривень.
16 липня 2005 р. близько 13-45 год., повторно, ОСОБА_2 і ОСОБА_1, за попередньою змовою, приїхали АДРЕСА_4, побачили раніше незнайому їм ОСОБА_4, у якої на шиї знаходився золотий ланцюжок, і з корисливих мотивів, ОСОБА_1 обігнав ОСОБА_4 і пішов попереду неї, спостерігаючи за навколишнім оточенням і припинення можливого опору, а ОСОБА_2 підійшовши ззаду до потерпілої, застосувавши до неї фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, а саме ривком, відкрито викрав золотий ланцюжок, вагою 100 гр., що належав потерпілій, заподіявши їй матеріальну шкоду у розмірі 7500 грн.
9 серпня 2005 року близько 10-00 год., повторно, ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_1, приїхали АДРЕСА_5 побачили раніше незнайому їм ОСОБА_5, у якої на шиї знаходився золотий ланцюжок, і з корисливих мотивів, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_5 і застосувавши фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я до потерпілого, а саме ривком, відкрито викрав золотий ланцюжок, вагою 25 гр., що належав потерпілій, чим заподіяли їй матеріальну шкоду у розмірі 2700 гривень. ОСОБА_2 йшов позаду потерпілої, спостерігаючи за навколишнім оточенням з метою припинення з її сторони можливого опору.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 ставить питання про відміну вироку суду. Мотивує тим, що були допущені неповнота і неправильність досудового слідства, і на його думку у зв'язку з цим йому було відмовлено в задоволенні клопотання про виклик до суду потерпілих та свідків, судом залишена без перевірки його заява про вживання до нього недозволених методів ведення слідства, не дана належна оцінка дослідженим доказам. Вважає, що достовірних доказів його винності у вчиненні вказаних у вироку злочинів немає, в той же час посилається на неправильну кваліфікацію його злочинних дій за ч.2 та ч.З ст. 186 КК України, вважає правильною кваліфікацію за ч. 1 ст. 186 КК України.
У доповненні до апеляції вказує, що явки з повинною написані ним під психологічним тиском працівників міліції, і його затримання в період з 03.02. 2006 р. по 08.02.2006 р. є незаконним, і вважає протокол його впізнання потерпілою ОСОБА_4 сфальсифікованим.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 ставить питання про відміну вироку суду. Мотивує тим, що судове слідство проведено односторонньо і неповно, оскільки судом, по епізоду з потерпілою ОСОБА_4, були перекручені його свідчення, які він давав в судовому засіданні, і не допитані потерпілі та свідки.
Заслухавши доповідача, прокурора, якій вважає за необхідне залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи, доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляції задоволенню, а вирок відміні не підлягають з наступних підстав.
Винність засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні ними злочинів, за які вони засуджені, за обставин викладених у вироку, підтверджена сукупністю належно досліджених і правильно оцінених судом доказів.
Окрім зізнавальних свідчень у судовому засіданні ОСОБА_1 по епізоду відносно потерпілої ОСОБА_3, який пояснив, що у вказаний час і вказаному місці зірвав ланцюжок з ОСОБА_3, а потім продав його на ринку, пояснивши при цьому, що вчинив злочин самостійно, і ОСОБА_2 він просив просто допомогти йому продати ланцюжок.
Зізнавальними свідченнями у судовому засіданні ОСОБА_2 по епізоду відносно ОСОБА_4, який пояснив, що у вказаний час і місці із ОСОБА_1 домовилися про зустріч на ринку з метою заволодіння чужим майном, зірвав з шиї ОСОБА_4 ланцюжок, потім продав його і частину грошей віддав ОСОБА_1, пояснив при цьому, що не згоден з вартістю ланцюжка.
По епізоду відносно ОСОБА_3 у судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що зустрічався із ОСОБА_1 у вказаний час на ринку по вул.Залесской в м. Сімферополі, відходив до бару, після чого із ОСОБА_1 зустрівся вже на іншому ринку, про вчинений злочин йому нічого не відоме.
Свідченнями потерпшої ОСОБА_3, дослідженими судом у порядку ст.306 КПК України, згідно яких у вказаний час вона з дочкою та знайомою ОСОБА_6 йшли АДРЕСА_1, відчула, що ззаду на неї хтось встрибнув і став душити, і тягнути її за ланцюжок. Зірвавши ланцюжок, невідома їй людина стала тікати, а пізніше з кущів вийшов інший хлопець і теж став тікати за викрадачем, вартість ланцюжка 2500 гривень (л.д.10).
Свідченнями потерпілої ОСОБА_5, дослідженими у суді у порядку ст.306 КПК України, згідно яких у вказаний час, вона знаходилася біля під'їзду будинку АДРЕСА_5, до неї ззаду підбіг невідомий хлопець і зірвав з шиї золотий ланцюжок та втік (л.д. 125-126).
Свідченнями потерпілої ОСОБА_4, дослідженими судом у порядку ст.306 КПК України, згідно яких у вказаний час вона проходила через «Ульяновській ринок» по вул.Дм.Ульянова у м. Сімферополі, де зустріла сусідку ОСОБА_7, проходячи з нею біля будинку АДРЕСА_4, відчула як з неї зірвали золотий ланцюжок, від ривка втратила рівновагу і впала, побачила молодого хлопця, що тікає у двір будинку АДРЕСА_4 (л.д.77-78).
Свідченнями свідка ОСОБА_7, яка у судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_4 зустрілася на вул.Дм.Ульянова у м. Сімферополі, біля будинків ІНФОРМАЦІЯ_1, невідомий хлопець зірвав з ОСОБА_4 золотий ланцюжок, від чого та впала і стала кричати, свідок також бачила тікаючого невідомого їм хлопця, а по другу сторону вулиці побачила іншого хлопця, що тікає вслід за першим.
Свідченнями свідка ОСОБА_3, дослідженими судом у порядку ст.306 КПК України, згідно яких вона з мамою - ОСОБА_8 і знайомою ОСОБА_6 проходили у вказаний час АДРЕСА_1 звернула увагу, що через кущі вийшов хлопець і став за ними йти, пізніше він зірвав з мами золотий ланцюжок і втік (л.д.23).
Аналогічними свідченнями свідка ОСОБА_6, дослідженими судом у порядку ст.306 КПК України, з поясненням, що бачила ще іншого хлопця тікаючого у бік першого (л.д.25).
Свідченнями свідка ОСОБА_9, дослідженими судом у порядку ст.306 КПК України, згідно яких вона у вказаний день вийшла у двір дома по місцю мешкання АДРЕСА_6, де побачила двох пробігаючих хлопців з боку вул.Дм.Ульянова у бік вул.Кр.Партизан (л.д.83).
Свідченнями свідка ОСОБА_10, дослідженими судом у порядку ст.306 КПК України, згідно яких в травні 2005 року на Центральному ринку до нього підійшов незнайомий хлопець, представився ОСОБА_1, він був з іншим хлопцем, який стояв біля нього. Свідок купив у нього золотий ланцюжок, розірваний, плетіння «Бісмарк», приблизною вагою 40 гр за 1500 гривень. У серпні 2005 року, знаходячись на Центральному ринку, до нього підійшли раніше знайомий йому хлопець по імені ОСОБА_1 із хлопцем по імені ОСОБА_2. По їх пропозиції свідок купив у них золотий ланцюжок плетіння «ялинка», зразковою вагою 25 гр за 1000 гривень, яку пізніше продав (л.д.63,168).
Заявою ОСОБА_3, про відкрите викрадання 11.05.05 р. близько 14-30 годин у
дворі будинків АДРЕСА_1 невідомим чоловіком її майна (л.д.З).
Протоколом огляду місця події від 11.05.2006 p., ділянки місцевості між
будинками АДРЕСА_1 (л.д.2). Протоколом виїмки від 25.04.2005 р. у ОСОБА_3 хрестика з металу жовтого кольору, що знаходився на викраденому ланцюжку (л.д.16). Протоколом огляду і залучення до справи речових доказів (л.д.17-18). Явкою з повинною ОСОБА_1, про відкрите викрадання у незнайомої жінки золотого ланцюжка у травні 2005 року по вул.Залесской, яку потім продав за 1500 гривень (л.д.ЗЗ).
Протоколом усної заяви ОСОБА_4, про відкрите викрадання 16.07.2005 р. у 13-45 годину АДРЕСА_7 невідомою особою у неї її золотого ланцюжка вагою близько 100 грам, 583 проби (л.д. 70). Протоколом огляду місця події від 16.07.2005 p., будинкової території між будинками АДРЕСА_4 і АДРЕСА_7 (л.д.69). Явкою з повинною ОСОБА_2 про заволодіння із ОСОБА_1 на початку липня 2005 року близько 13 годин по вул.Дм.Улянова, ривком золотого ланцюжка у незнайомої жінки (л.д.99). Явкою із повинною ОСОБА_1 про здійснення із ОСОБА_2 у вказанний час біля перукарні по вул.Дм.Ульянова, золотого ланцюжка у незнайомої жінки (л.д.102). Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання ОСОБА_4 від 5.04.2006 p., де вона впізнала ОСОБА_2 як особу яка викрала у неї золотий ланцюжок (л.д. 115). Протоколом пред'явлення фотознімків для пізнання ОСОБА_4 від 5.04.2006 p., де вона впізнала ОСОБА_1, як особа яка викрала у неї золотий ланцюжок (л.д.116). Протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, де вони заперечують причетність до здійснення злочину відносно ОСОБА_4 (л.д. 118-119).
Заявою ОСОБА_5 про відкрите заволодіння 9.08.2005 р. близько 10 годин, біля будинку АДРЕСА_5 невідомим її золотого ланцюжка, вартістю 2500 грн. (л.д. 121). Явкою з повинною ОСОБА_1 про те, що на початку серпня 2005 року близько 10 годин між будинками біля школи по вул.Аральской у м. Сімферополі зірвав золотий ланцюжок у незнайомої жінки, якої потім продав на ЦКР чоловіку по імені ОСОБА_10 за 1000 гривень (л.д. 156). Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання ОСОБА_10 від 17.04.2006 p., де він впізнав ОСОБА_1, як особу яка пропонувала придбати у нього золотий ланцюжок вагою 25-30 грн. (л.д.177). Протоколом очної ставки між ОСОБА_1 і ОСОБА_10, де останній підтвердив раніше дані свідчення про придбання у ОСОБА_1 золотих виробів (л.д.178). Протоколом пред'явлення особи для впізнання, у ході якого ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_2, як особу, у якої купував золоті ланцюжки (л.д. 184). Протоколом очної ставки між ОСОБА_10 і ОСОБА_2, де ОСОБА_2 не заперечував факт збуту ОСОБА_10 золотих виробів (л.д. 184).
Аналіз приведених доказів у їх сукупності дозволив суду 1 інстанції зробити правильний висновок про винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм злочинів і дати вірну кваліфікацію їх злочинним діям за ч.2 ст. 186 КК України, у зв'язку з чим апеляційні доводи ОСОБА_1 в частині кваліфікації його злочинних дій колегія суддів визнає неспроможними.
Доводи апеляції ОСОБА_1 про невинність його у вчиненні злочинів відносно потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_4, колегія суддів перевірила і визнає їх необгрунтованими, оскільки суд першої інстанції, правильно мотивував свої висновки про доведеність його винності, послався на його свідчення на стадії досудового слідства, де він давав детальні пояснення про обставини вчинення вказаних злочинів, детально розказувавслідчим органам раніше невідомі обставини про те, як висліджували жінок, про спосіб заволодіння ланцюжками, яких плетінь були вироби, про їх вагу, кому збували ланцюжки і за яких обставин. При цьому посилався на деталі, які могли бути відомі тільки особі, причетній до злочинів.
Апеляційні доводи ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції не були допитані потерпілі та свідки у судовому засіданні, і про перекручення свідчень ОСОБА_2, даних ним у суді, колегія суддів визнає несумісними, оскільки свідчення належно викликаних в суд потерпілих та свідків, що не з'явилися, обгрунтовано досліджені у порядку ст.306 КПК України, порушень кримінально-процесуального закону колегією суддів не встановлено. Свідчення ОСОБА_2, дані ним у судовому засіданні, повністю відповідають свідченням, вказаним у вироку суду, зауважень на протокол судового засідання засудженим ОСОБА_2 не представлено.
Ствердження у апеляції ОСОБА_1 про вживання до нього недозволених методів ведіння слідства, колегія суддів визнає необгрунтованими, оскільки судом першої інстанції ретельно досліджені його заяви, зокрема про незаконне його затримання у Київському РВВС м. Сімферополя, та суд обгрунтованно дійшов висновку про те, що заяви підсудних про вживання до них неправомірних методів ведення досудового слідства працівниками міліції, зроблені з метою уникнути покарання за вчиненні злочини, що також підтверджується матеріалами проведеної перевірки за вказаними заявами, свідченнями свідка ОСОБА_12, який працює ІНФОРМАЦІЯ_2, і який приймав від ОСОБА_1 і ОСОБА_2 явки з повинною, пояснивши, що вони писали їх добровільно без примушення (л.д.174), а також протоколом очної ставки між ОСОБА_1 і вказаним свідком, де останній також заперечував факт вживання до підсудного недозволених методів ведення слідства (л.д.179-180).
З урахуванням вказаних обставин суд, з'ясував причини зміни підсудними свідчень у судовому засіданні, і дав у вироку їм відповідну оцінку, вірно обгрунтував свої висновки їх свідченнями, даними ними на стадії досудового слідства, які повністю узгоджуються з іншими здобутими судом доказами в їх сукупності.
Порушень кримінально-процесуального закону при розслідуванні кримінальної справи на досудовому слідстві і в суді колегія суддів не знаходить, зокрема при пред'явленні потерпілої ОСОБА_4 фотознімків для впізнання (л.д.115, 116), про що ставилося питання у апеляції ОСОБА_1.
Призначаючи покарання засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд згідно зі ст. 65 КК України, врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ними злочинів, особи засуджених, ОСОБА_1, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, ОСОБА_2, який був неодноразово осуджений, і правильно призначив покарання в межах санкції статті кримінального закону. Підстав для відміни вироку не має.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 28 серпня 2006 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_2 лишити без зміни.