Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/7991/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16:15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Троянова О.В.

при секретарі Максімчук М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-2» (м. Горлівка)

до

Центрально-міського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції (м. Горлівка)

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору з боку відповідача

Приватне акціонерне товариство «ОТП Банк» (м. Донецьк)

про

скасування акту опису й арешту майна, скасування постанови та зобовязання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

від позивача: Бояринцев О.О. за дов. №28 від 04.07.2012 року,

від відповідача: Атаманенко Ю.О. за дов. №8587/0537 від 19.06.2012 року

від третьої особи: не з'явився,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-2» звернулось до суду з позовною заявою до Центрально-міського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору з боку відповідача Приватне акціонерне товариство «ОТП Банк» про скасування акту опису й арешту майна, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у повному обсязі.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду була повідомлена належним чином

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши представників сторін суд -

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-2» звернулось до суду з позовною заявою до Центрально-міського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про:

- скасування акту опису й арешту майна від 07.09.2010 року серії АА №701440, складений державним виконавцем Центрально-Міського відділу ДВС Горлівського МУЮ щодо опису й арешту нежитлового будинку літ. «Ж-ІІ» загальною площею 337,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Комсомольська, 53/14 та належить на праві власності ТОВ «Глобус-2»;

- скасування постанови «Про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні» від 14.09.2010 року, винесену державним виконавцем Центрально-міського відділу ДВС Горлівського МУЮ;

- зобов'язання Центрально-Міський відділ ДВС Горлівського МУЮ надати додатковий добровільний строк для виконання виконавчого напису серії ВММ №724304 виданого 28.01.2010 року про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «Глобус-2», яке є майновим поручителем ТОВ «Юміком» за його кредитними зобов'язаннями.

Свої вимоги мотивує тим, що на виконанні у відповідача знаходиться виконавче провадження №19170322 про звернення стягнення на нерухоме майно - нежитловий будинок літ. «Ж-ІІ» загальною площею 337,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул.. Комсомольська, 53/14, який належить на праві власності ТОВ «Глобус-2» - майнового поручителя ТОВ «Юміком» за його кредитними зобов'язаннями, що було відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса №ВММ 724304, виданого 28.01.2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4

19 квітня 2012 року позивач дізнався про те, що 07.09.2010 року Центрально-міським відділом Державної виконавчої служби Горлівського міського управління був складений акт опису й арешту майна ТОВ «Глобус-2», а також повідомлено позивача, що була проведена оцінка майна.

Мотивував свої вимоги тим, що він не отримував Постанову про відкриття виконавчого провадження, що є грубим порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», також зазначив, що державний виконавець до здійснення заходів примусового стягнення заборгованості повинен був пересвідчитись, що боржником була отримана постанова про відкриття виконавчого провадження та не були здійснені будь-які заходи добровільного виконання постанови.

Звертав увагу на те, що акт опису та арешту майна був складений без присутності представників позивача, що також є грубим порушенням чинного законодавства, а факт того, що зазначення в акті, що бухгалтер ОСОБА_5 від підпису відмовилась не відповідає дійсності.

Крім того зазначав, що він ніяк не повідомлявся про призначення експерта, а тому не мав змоги оскаржити цю постанову.

05.07.2012 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду було задоволено клопотання позивача про забезпечення позову, в якій було зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису серії ВММ №724304 виданого 28.01.2010 року про звернення стягнення на нерухоме майно та заборонено відповідача здійснювати будь-які дії щодо передачі на реалізацію майна, до винесення відповідного рішення.

17.07.2012 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду було залучено третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк».

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову, у наданих суду запереченнях зазначив, що позивачем був пропущений строк для подачі позовної заяви до суду та зазначив, що діяв відповідно до встановлених на той момент норм Закону України «Про державну виконавчу службу».

Представник третьої особи, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-2» зареєстровано у якості юридичної особи 25.02.04р. Виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області та включене до ЄДРПОУ за кодом 32467325.

Між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобус-2», що є майновим поручителем за Товариство з обмеженою відповідальністю «Юміком» був укладений Договір Іпотеки №РМ-SME 100/116/2007, відповідно до якого предметом іпотеки є нежитловий будинок літ. «Ж-ІІ» загальною площею 337,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул.. Комсомольська, 53/14, та належить на праві власності ТОВ «Глобус-2».

28.01.2010 року Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 видав Публічному акціонерному товариству «ОТП Банк» виконавчий напис серії ВММ №724304, відповідно до якого останній пропонував звернути стягнення на нерухоме майно - нежитловий будинок літ. «Ж-ІІ» загальною площею 337,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Комсомольська, 53/14, та належить на праві власності ТОВ «Глобус-2» - майнового поручителя ТОВ «Юміком» за його кредитними зобов'язаннями.

07.05.2010 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулось із відповідною заявою до Центрально-міського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження та примусове стягнення суми боргу за рахунок примусової реалізації нерухомого майна.

12.05.2010 року постановою про відкриття виконавчого провадження було відкрито виконавче провадження за виконавчим написом № ВММ 724304 виданого 28.01.2010 року про звернення стягнення на нерухоме майно - нежитловий будинок літ. «Ж-ІІ» загальною площею 337,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул.. Комсомольська, 53/14, який належить на праві власності ТОВ «Глобус-2» - майнового поручителя ТОВ «Юміком» за його кредитними зобов'язаннями, яка була надіслана зокрема на адресу ТОВ «Глобус-2» за адресою: 84600, м. Горлівка, вул. Комсомольська, 53, що підтверджується книгою вихідної кореспонденції, яка є в матеріалах справи

Відповідно до актів державного виконавця від 15.07.2010 року, від 16.07.2010 року, від 19.07.2010 року та від 07.09.2010 року був зафіксований факт того, що позивач добровільно не з'являвся до державного виконавця за його викликами, а при виході на адресу боржника охоронець повідомляв, що керівництва не має на місці.

07.09.2010 року державним виконавцем Центрально-міського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції був складений Акт опису й арешту майна серії АА №701440 від 07.09.2010 року за участю Дегтярьова Е.В. - представника ПАТ «ОТП Банк», Шматков З.А. - бухгалтера ТОВ «Глобус-2», яка від підпису акту відмовилась. Акт підписали державний виконавець, Дегтярьов Е.В. та двоє понятих.

13.09.2010 року відповідачем була винесена Постанова про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені, що була надіслана рекомендованим листом, про що свідчить квитанція від 13.09.2010 року №0291, наявна у матеріалах справи, а також наданий відповідачем журнал реєстрації вихідної кореспонденції.

04.04.2012 року Центрально-міський відділ Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції надіслав на адресу позивача лист у якому останнього повідомлялось про те що була проведена експертна оцінка майна, який позивач отримав 06.04.2012 року.

30.05.2012 року на адресу Заступника начальника Головного управління юстиції в Донецькій області - начальника відділу державної виконавчої служби Могильного Ю.В. від відповідача була надана заява про реалізацію арештованого майна.

Суд визнає причини пропуску строку звернення до суду поважними, оскільки тільки після отримання Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження останній дізнався про свої порушені права та мав змогу захистити свої прав шляхом оскарження зазначеної постанови, а також тому що законний, керівний ТОВ «Глобус-2» не мав змоги у встановлений строк звернутись до суду за захистом своїх прав, оскільки перебував у відрядженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Правовою основою діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.

Відповідно до абз. 1 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. №606-ХІV (в редакції 07.07.2010 року, що діяла на момент винесення оскаржуваної постанови та акту) Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Абзацем 8 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. №606-ХІV (в редакції 07.07.2010 року, що діяла на момент винесення оскаржуваної постанови та акту) стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно абз. 2 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. №606-ХІV (в редакції 07.07.2010 року, що діяла на момент винесення оскаржуваної постанови та акту) Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

У відповідності до ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. №606-ХІV (в редакції 07.07.2010 року, що діяла на момент винесення оскаржуваної постанови та акту), у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

На зазначене майно накладається арешт, і воно реалізується в такій черговості:

1) у першу чергу - майно, яке безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, кошти на депозитних та інших рахунках боржника, валютні цінності, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари);

2) у другу чергу - інші матеріальні цінності, які безпосередньо не використовуються у виробництві;

3) у третю чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для здійснення виробництва.

У разі накладення арешту на майно третьої черги, що належить боржнику - юридичній особі, державний виконавець у 3-денний строк повідомляє власника або уповноважений ним орган, до сфери управління якого належить майно, та у разі необхідності Фонд державного майна України про накладення арешту на майно боржника - юридичної особи, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача.

На пропозицію відповідного органу управління чи Фонду державного майна України державний виконавець за рахунок коштів на фінансування Державної виконавчої служби публікує у пресі повідомлення про звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи.

Згідно з п. 5.1.4 Інструкції, стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, потрібних для виконання за виконавчими документами, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.

Відповідно до частини четвертої статті 150 Конституції України передбачено, що з питань, передбачених цією статтею, зокрема офіційне тлумачення Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України.

У рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09 лютого 1999 року зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Зважаючи на встановлені обставини у справі, виходячи із вказаних норм Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження» та загальновизнаних принципів права, суд дійшов висновку про те що, застосуванню підлягає саме редакція від 07.07.2010 року Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. №606-ХІV.

Як вбачається з вищевикладеного винесений Акт опису й арешту майна серії АА №701440 від 07.09.2010 року був винесений з дотриманням чинного законодавства у присутності представника позивача та у присутності понятих, що не викликає у суду сумнівів щодо того факту, що позивач був обізнаний про складений акт. Суд не приймає посилання позивача на те, що відповідачем не були вжиті заходи, щодо забезпечення присутності представника позивача при складені Акту опису й арешту майна, оскільки останній неодноразово викликався до Центрально-міського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції. З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про відмову у задоволені адміністративного позову в частині скасування акту опису й арешту майна від 07.09.2010 року серії АА №701440, складений державним виконавцем Центрально-Міського відділу ДВС Горлівського МУЮ щодо опису й арешту нежитлового будинку літ. «Ж-ІІ» загальною площею 337,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Комсомольська, 53/14 та належить на праві власності ТОВ «Глобус-2».

Щодо позивних вимог в частині скасування постанови «Про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні» від 14.09.2010 року, винесену державним виконавцем Центрально-міського відділу ДВС Горлівського МУЮ - суд зазначає наступне.

Згідно ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. №606-ХІV (в редакції 07.07.2010 року, що діяла на момент винесення оскаржуваної постанови та акту) оцінка майна боржника провадиться державним виконавцем, якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка провадиться за регульованими цінами, а також у разі оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника на реалізацію за оцінкою, проведеною державним виконавцем, останній запрошує суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення вартості майна. Витрати на призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання несе сторона, яка оспорює оцінку майна, проведену державним виконавцем. Для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.

Як вбачається з наведених норм, залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання є невід'ємним правом відповідача, проте якщо позивач не був згоден з оцінкою майна, він повинен був оскаржити її протягом 10 днів з дня отримання повідомлення, але позивач не надав суду жодного доказу у підтвердження оскарження зазначеної оцінки про яку він дізнався 06.04.2012 року.

Крім того, суд зазначає, що посилання позивача на той факт, що вказана постанова не була надіслана сторонам не знайшли підтвердження у судовому засіданні, та оскільки позивач цю частину позовних вимог більш ніяк не обґрунтовував, то суд дійшов висновку про відмову у задоволені адміністративного позову в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Центрально-Міський відділ ДВС Горлівського МУЮ надати додатковий добровільний строк для виконання виконавчого напису серії ВММ №724304 виданого 28.01.2010 року про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «Глобус-2», яке є майновим поручителем ТОВ «Юміком» за його кредитними зобов'язаннями - суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. №606-ХІV Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк. Суд зазначає, що строк на добровільне виконання рішення є остаточним та продовженню не підлягає.

Оскільки позивач був обізнаний про складений Акт опису й арешту майна серії АА №701440 від 07.09.2010 року, а також оскільки позивач був обізнаний про всі подробиці виконавчого провадження з 19.04.2012 року, він мав достатньо часу для добровільного виконання виконавчого напису серії ВММ №724304 виданого 28.01.2010 року, з огляду на вище викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволені адміністративного позову у цій частині.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню.

Враховуючи наведене та керуючись Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про державну виконавчу службу", ст. ст. 8, 9, 10, 11, 99, 100, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-2» до Центрально-міського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору з боку відповідача Приватне акціонерне товариство «ОТП Банк» про скасування акту опису й арешту майна, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 11 грудня 2012 року.

Повний текст постанови складений 17 грудня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.