КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" грудня 2012 р. Справа№ 04/14-18-01/1838
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Шипка В.В.
за участю представників (згідно з протоколом судового засідання від 17.12.2012 по даній справі):
ліквідатор : Білик О.А. паспорт серія НС № 970399 вид. 27.04.2001 року Соснівським РОУМВД України в Черкаській обл..
від ініціюючого кредитора: Арбузов О.О. (дов. № 042.07/159 від 14.12.12)
від ТОВ «АгроНіка»: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
У березні 2006 Українська аграрна біржа звернулася до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Виробничого сільськогосподарського кооперативу ім. Шевченка, вказуючи на його неспроможність виконати наказ господарського суду від 27.07.2004 про стягнення з боржника 777471,59 грн. заборгованості.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 31.03.2006 заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Кривошея О.І.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.11.2006 визнано вимоги конкурсних кредиторів у справі про банкрутство Виробничого сільськогосподарського кооперативу ім. Шевченка.
Постановою господарського суду Черкаської області від 01.12.2006 Виробничий сільськогосподарський кооператив ім. Шевченка визнаний банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кривошея О.І.
Ліквідатор Кривошея О.І. звернувся до суду із заявою про визнання недійсним договору оренди майна від 01.12.2006 № 1/2006, укладеного між ТОВ "АгроНіка" та спілкою власників майна реорганізованого КСП ім. Шевченка.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.02.2007 (суддя Чевгуз О.В.) договір оренди майна від 01.12.2006 № 01/2006, укладений між ТОВ "АгроНіка" та спілкою співвласників реорганізованого КСП ім. Шевченка визнано недійсним.
Постановлено вилучити у ТОВ "АгроНіка" і передати Виробничому сільськогосподарському кооперативу ім. Шевченка отримані за недійсним договором оренди майна 35 об'єктів нерухомості загальною вартістю 33570 грн., 36 одиниць автомобільної, офісної та медичної техніки загальною вартістю 93507 грн., 257 найменувань сільськогосподарської техніки, знарядь та обладнання загальною вартістю 284416 грн., незавершене будівництво, пасіку, посівний ячмінь, незавершене виробництво по рослинництву та 10 голів великої рогатої худоби загальною вартістю 434899 грн., а всього на загальну суму 1148525 грн., відповідно до додатку № 1 до недійсного договору.
Накладено арешт на все майно ВСК ім. Шевченка, яке передане у оренду ТОВ "АгроНіка".
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.04.2007 р. (колегія суддів у складі: Рудченко С.Г. -головуючий, Міщенко П.К., Разіна Т.І.), яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2007, ухвала господарського суду Черкаської області від 26.02.2007 у даній справі залишена без змін.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.11.2012 у справі № 04/14-18-01/1838 заяву ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Білика О.А. про відновлення строку пред'явлення наказу (ухвали) до виконання задоволено частково, відновлено строк пред'явлення до виконання ухвали господарського суду Черкаської області від 26.02.2007 року, встановлено строк пред'явлення ухвали від 26.02.2007 року до виконання по 13.11.2013 року, встановлено, що ухвала господарського Черкаської області від 26.02.2007 року підлягає виконанню лише в частині наступного майна: посівний ячмінь на суму 17000,00 грн., незавершене виробництво по рослинництву - 3443389, 00 грн., 10 голів великої рогатої худоби - 30965,00 грн., відмовлено у видачі наказу на виконання ухвали господарського суду Черкаської області від 26.02.2007 року, задоволено заяву Української аграрної біржі, виправлено описку, допущену в ухвалі суду від 26.02.2007 року, резолютивну частину цієї ухвали доповнено словами: «Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття. Строк пред»явлення ухвали до виконання по 26.02.2010 року».
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроНіка» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 16.11.2012, в якій просить суд ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.11.2012 по справі № 04/14-18-01/1838 скасувати, відмовити в задоволенні заяви Виробничого сільськогосподарського кооператива «Ім. Шевченка» про відновлення строку для пред'явлення ухвали для виконання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 дану апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроНіка» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 04/14-18-01/1838.
У відзивах на апеляційну скаргу ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Білик О.А. та ініціюючий кредитор - Українська аграрна біржа проти апеляційної скарги заперечують, апеляційну скаргу просять залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу -залишити без змін
У судове засідання апеляційної інстанції 17.12.2012 представники від апелянта не з'явилися. Про день розгляду справи вказані особи повідомлені належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення отримане 07.12.2012, що підтверджується матеріалами справи), причини неявки суду не повідомили.
Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності цих представників, за наявними у справі матеріалами.
Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги (апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом 15 днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження відповідно до ст.102 Господарського процесуального кодексу України), а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами.
Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі за текстом - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.02.2007 визнано недійсним договір оренди майна від 01.06.2006 №1/2006, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АгроНіка" і спілкою співвласників КСП ім. Шевченка, вилучено у Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроНіка" і передано боржнику майно на загальну суму 1148525 грн. (в тому числі: посівний ячмінь на суму 17000,00 грн., незавершене виробництво по рослинництву - 3443389, 00 грн., 10 голів великої рогатої худоби - 30965,00 грн. -майно, в частині якого судом першої інстанції відновлено строк пред'явлення до виконання даної ухвали господарського суду Черкаської області від 26.02.2007).
На виконання зазначеної ухвали від 26.02.2007 ТОВ "АгроНіка" та попередній ліквідатор боржника- Кривошея О.І. підписали відповідний акт від 31.07.2007, за яким ліквідатор Кривошея О.І. прийняв від Товариства майно згідно переліку на загальну суму 757171,00 грн.. Як зазначається ліквідатором Кривошея О.І. у його звітах, які містяться в матеріалах справи, даний акт від 31.07.2007 підписаний та майно прийнято із залученням органів Державної виконавчої служби. Крім того, арбітражний керуючий Кривошея О.І. у своїх звітах відзначив, що різниця між тим, що отримано ТОВ "АгроНіка" за недійсним договором оренди майна від 01.06.2006 №1/2006 від спілки співвласників та тим, що повернуто по вказаній ухвалі від 26.02.2007 становить 391354,00 грн. в залишковій балансовій вартості.
20.12.2011 ліквідатор боржника -арбітражний керуючий Білик О.А. звернувся до суду першої інстанції із заявою про видачу наказу на примусове виконання судового рішення -ухвали Господарського суду Черкаської області від 26.02.2007 у даній справі. Задовольняючи заяву ліквідатора, суд першої інстанції послався на те, що ухвала від 26.02.2007 виконана Товариством частково, а строк протягом якого видається наказ на примусове виконання судового рішення після набрання останнім законної сили не обумовлений чинним законодавством. Також суд першої інстанції вказав про відсутність підстав для подання ліквідатором заяви про відновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання, оскільки такий виконавчий документ не видавався та, відповідно, відлік строку, протягом якого можливе пред'явлення його до виконання не розпочався.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.01.2012 (в редакції ухвали про виправлення описки від 31.01.2012) у справі № 14-18-01/1838 видано наказ на виконання ухвали суду від 26.02.2007 (абзаци третій і четвертий резолютивної частини) у цій справі. Встановлено, що виданий наказ підлягає виконанню лише в частині наступного майна: посівний ячмінь, незавершене будівництво по рослинництву та 10 голів великої рогатої худоби -всього майна на суму 391354 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.03.2012 у справі № 14-18-01/1838 клопотання боржника-банкрута у особі його ліквідатора, арбітражного керуючого Білика О.А., від 17.02.2012 задоволено повністю. Змінено спосіб виконання ухвал господарського суду Черкаської області від 26.02.2007 та від 26.01.2012 (з виправленою ухвалою суду від 31.01.2012 опискою) у справі №14-18-01/1838 із повернення майна (зокрема, посівного ячменю на суму 17000,00 грн., незавершеного виробництва по рослинництву на суму 343389,00 грн., десяти голів великої рогатої худоби на суму 30965,00 грн.) на стягнення його вартості грошима та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроНіка" на користь Виробничого сільськогосподарського кооперативу ім.Шевченка суму 391354,00 грн. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроНіка" від 16.02.2012 відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2012, ухвали господарського суду Черкаської області від 26.01.2012 та від 15.03.2012 у даній справі скасовані; визнано наказ господарського суду Черкаської області від 30.01.2012 таким, що не підлягає виконанню.
У вказаній постанові від 12.06.2012 Вищий господарський суд України зазначив, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Єдиною підставою для відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом строк, для пред'явлення якого пропущено, є судове рішення про задоволення заяви про відновлення пропущеного строку для пред'явлення ухвали до виконання.
Також, зазначено, що 16.09.2011 ухвала від 26.02.2007 у даній справі була подана ліквідатором до відділу державної виконавчої служби Кам'янського районного управління юстиції Черкаської області на примусове виконання та постановою державного виконавця від 19.09.2011 відмовлено в прийнятті до провадження у зв'язку з пропуском строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Вищий господарський суд України звернув увагу й на те, що такі обставини, що ухвала від 26.02.2007 не містить всіх реквізитів виконавчого документу, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", можуть бути предметом окремого розгляду господарського суду та усунені шляхом прийняття додаткової ухвали відповідно до ст. 88 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, вказана ухвала від 26.02.2007, у тому числі примірник для відділу ДВС Кам'янського районного управління юстиції, отримана арбітражним керуючим Кривошея О.І. 27.02.2007, та 06.09.2007 - постановою відділу ДВС Кам'янського районного управління юстиції виконавче провадження з примусового виконання вказаної ухвали від 26.02.2007 закінчене у зв'язку з тим, що «від стягувача надійшла вимога про повернення виконавчого документа без виконання». Виконавче провадження закінчено на підставі п. 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Отже, в цей період часу ліквідатор Кривошея О.І. звернувся до державної виконавчої служби за примусовим виконанням цієї ухвали суду, однак з якихось причин відкликав цей виконавчий документ без виконання.
Саме в цей період часу на виконання зазначеної ухвали від 26.02.2007 ТОВ "АгроНіка" та попередній ліквідатор боржника- Кривошея О.І. підписали вищевказаний акт від 31.07.2007, за яким ліквідатор Кривошея О.І. прийняв від Товариства майно згідно переліку на загальну суму 757171,00 грн.. Тобто ухвала від 26.02.2007 була виконана лише частково.
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 15.12.2011 № 7958 відділ ДВС Кам'янського районного управління юстиції повідомив, що виконавче провадження № 3068643, боржником по якому є ТОВ «Агроніка», завершене в 2007 році, було знищене відповідно до акту про вилучення документів для знищення, що не підлягають зберіганню від 24.10.2011.
Відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» строки пред»явлення виконавчого документу до виконання перериваються, у тому числі пред»явленням виконавчого документу до виконання. Після переривання строку пред»явлення виконавчого документу до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.07.2011 у даній справі арбітражного керуючого Кривошею Олега Івановича було усунуто від виконання обов'язків ліквідатором банкрута . При цьому суд першої інстанції встановив наступне. За нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор зобов'язаний на вимогу суду надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури, однак арбітражний керуючий Кривошея О.І. вимоги ухвал суду не виконав, чим порушив вищеназвану норму та норми Господарського процесуального кодексу України. У справі відсутні повні дані ліквідатора банкрута про рух матеріальних цінностей, про порядок, строки і умови реалізації майна, про здійснені платежі та витрати з посиланням на укладені угоди і бухгалтерські документи. Вказані обставини суд оцінив як неналежне виконання арбітражним керуючим Кривошеєю О.І. обов'язків ліквідатора банкрута, що і стало підставою для усунення його від їх виконання обов»язків ліквідатора банкрута. Цією ж ухвалою суд першої інстанції призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Білика Олександра Анатолійовича; зобов'язав арбітражного керуючого Кривошею О.І. підготувати документи та матеріальні цінності для передачі в установленому порядку новому ліквідатору; зобов'язав арбітражного керуючого Білика О.А. отримати документи, печатки і штампи та матеріальні цінності у арбітражного керуючого Кривошеї О.І.; проаналізувати дії попереднього ліквідатора банкрута на предмет: повноти вчинених дій з розшуку і витребування документів та майна банкрута від попередніх керівників; дотримання порядку проведення інвентаризації, оцінки і реалізації майна; правильності відновлення та ведення бухгалтерського обліку; обгрунтованості розрахунків, розподілу отриманих коштів; тощо.
Матеріалами справи, підтверджується, що арбітражний керуючий Кривошея О.І. тривалий час не передавав документи новопризначеному ліквідатору, здійснював передачу документів частинами. Після 23.08.2011 арбітражний керуючий Білик О.А., ознайомившись з матеріалами даної справи , 16.09.2011 надіслав до відділу ДВС Кам'янського районного управління юстиції заяву про примусове виконання вказаної ухвали господарського суду Черкаської області від 26.02.2007. 19.09.2011 відділ ДВС Кам'янського районного управління юстиції виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з пропуском строку пред'явлення виконавчого документу до виконання. 03.11.2011 арбітражний керуючий Білик О.А. прийняв за актом приймання-передачі частину документів від арбітражного керуючого Кривошея О.І., та серед цих документів виявив вищевказану постанову державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження. На запит щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження було одержано вищевказаний лист від відділу ДВС Кам'янського районного управління юстиції від 15.12.2011 про те, що всі матеріали виконавчого провадження за 2007 рік знищені.
Після вказаного у проміжок часу до 12.06.2012 за ініціативою ліквідатора -арбітражного керуючого Білик О.А., здійснювався судовий розгляд питання щодо видачі наказу на примусове виконання ухвали господарського суду Черкаської області від 26.02.2007, про що зазначалось вище.
Ліквідатор банкрута у своїй заяві про відновлення пропущеного строку від 03.08.2012, в обґрунтування цієї заяви зазначає, крім іншого, що основною причиною пропуску строку пред»явлення ухвали від 26.02.2007 у даній справі до виконання є неналежне виконання арбітражним керуючим Кривошеєю О.І. своїх обов»язків ліквідатора банкрута, що ліквідатор підприємства за своїм правовим статусом є особою, яка виконує публічні функції, та не може прирівнюватися до керівника юридичної особи, що вданому випадку на підприємство банкрута та його кредиторів переносяться наслідки неналежного виконання ліквідатором своїх професійних обов»язків.
Апелянт у даній скарзі посилається на те, що положення ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції) щодо можливості повторного звернення виконавчого документа до виконання у разі його повернення стягувачу за його заявою, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки, по-перше, на момент закінчення виконавчого провадження в 2007 році цієї норми не існувало, по-друге, повторне звернення можливе лише після винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувану.
Проте, з судова колегія не може погодитись з такими доводами апелянта. Так, питання щодо відновлення строку порушується у 2012 році, і Закон України «Про виконавче провадження» в даному випадку застосовується в тій редакції, яка чинна на момент вирішення даного питання.
Статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції визначено перелік підстав для повернення виконавчого документу стягувачу, серед яких є письмова заява стягувача.Частиною 5 цієї статті передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що: виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:
1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:
1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;
2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
Судом першої інстанції в даному випадку правомірно застосовані норми Закону України «Про виконавче провадження», доводи апелянта з цього приводу відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю із врахуванням вищевикладеного.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"
Статтею 116 ГПК України встановлено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
Спеціальним законодавствам про примусове виконання судових рішень, а саме ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Частиною 2 зазначеної статті визначено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Аналогічні норми також були і у редакції Закону україни "Про виконавче провадження", чинній на день прийняття ухвали Господарського суду Черкаської області від 26.02.2007 у даній справі.
Так, відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на день прийняття ухвали Господарського суду Черкаської області від 26.02.2007) примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.
Тобто, ухвали господарського суду є самостійними виконавчими документами, які можуть бути пред'явлені до Державної виконавчої служби на примусове виконання, що в свою чергу вказує на відсутність підстав для видачі наказу господарським судом на примусове виконання такого судового рішення як ухвала господарського суду.
Судова колегія погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано відновив строк пред'явлення до виконання ухвали господарського суду Черкаської області від 26.02.2007 року у даній справі по 13.11.2013, встановивши, що ухвала господарського суду Черкаської області від 26.02.2007 року підлягає виконанню лише в частині наступного майна: посівний ячмінь на суму 17000,00 грн., незавершене виробництво по рослинництву - 343389,00 грн., 10 голів великої рогатої худоби - 30965,00 грн.
Суд першої інстанції правомірно відмовив у видачі наказу на виконання ухвали господарського суду Черкаської області від 26.02.2007 року, зазначивши, що видача наказу, як самостійного виконавчого документа з метою примусового виконання ухвали господарського суду може призвести до подвійного виконання ухваленого судового рішення, що є неприпустимим.
Крім того, суд першої інстанції правомірно задовольнив заяву ініціюючого кредитора Української аграрної біржі про виправлення помилки в ухвалі від 26.02.2007 та доповнення ухвали від 26.02.2007 відповідними реквізитами.
Згідно ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
Судом було встановлено, що у резолютивній частині ухвали суду від 26.02.2007 року, допущена описка у коді ЄДРПОУ ТОВ "Агроніка", а саме замість вірного 33663922, вказаний 336639922.
Вказана описка згідно зі ст.89 ГПК України правомірно виправлена судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.
Згідно ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету. Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно доповнив резолютивну частину оскаржуваної ухвали словами: "Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття. Строк пред'явлення ухвали до виконання по 26.02.2010 року."
Крім того, судова колегія, відзначає, що ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, отже у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання чи заяви про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
В даному випадку суд апеляційної інстанції погоджується із місцевим господарським судом, що заявником - ліквідатором банкрута у даній справі надані суду належні докази в обґрунтування поважності причин пропуску строку пред»явлення вказаної ухвали до виконання, що підтверджується вищевикладеним та матеріалами справи.
Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 13.11.2012 у справі № 04/14-18-01/1838.
За таких обставин, оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, та апеляційну скаргу ТОВ "АгроНіка"- без задоволення .
На підставі викладеного вище, та керуючись ст.ст.33, 43, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроНіка»
залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.11.2012 у справі № 04/14-18-01/1838- залишити без змін.
2. Матеріали справи № 04/14-18-01/1838 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Доманська М.Л.
Судді Пантелієнко В.О.
Шипко В.В.