РІШЕННЯ ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

«17» жовтня 2006 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Зварича С.Б.

суддів - Бахметової В.Х., Парандюк Т.С.

при секретарі - Гачинській М.В.

з участю - сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ДВС Тернопільської області, Тернопільського обласного управління юстиції на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 7 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1  до ДВС Тернопільської області, Тернопільського обласного управління юстиції про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за період невикористаної щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення, премії та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2006 року позивач ОСОБА_1  звернувся із вказаним позовом, посилаючись на те, що з 11.03.2002 року він працював на посаді державного виконавця відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції і згідно наказу НОМЕР_1   його звільнено на підставі п.З ст.36 КзпП України - в зв»язку з призовом на строкову військову службу, яку він проходив по 13.04.2005 рік. Після звільнення в запас він 31.05.2005 року подав заяву про прийняття його на роботу на посаду, яку займав до призову, однак відповідачі безпідставно йому відмовили.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 7.06.2006 року позов задоволено частково.

Зобов»язано Тернопільське обласне управління юстиції, ДВС Тернопільської    області    працевлаштувати    ОСОБА_1    на    посаді

Справа №22а-934                                                                      Головуючий у 1 інстанції - Костів О.З.

Категорія трудова                                                                                           Доповідач- ЗваричС.Б.

державного виконавця ДВС у М.Тернополі або на іншій, не нижчій за неї посаді.

В решті позовних вимог - відмовлено.

В апеляційних скаргах Тернопільське обласне управління юстиції, ДВС Тернопільської області просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу Тернопільського обласного управління юстиції відхилити, а ДВС Тернопільської області - задоволити. ,

Суд 1-ї інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов»язання відповідачів працевлаштування на посаді державного виконавця ДВС у М.Тернополі або на іншій, не нижчій за неї посаді, виходив з того, що останніми порушено ст.119 ч.П КзпП України, ст.21 п.2 Закону України «Про загальний військовий обов»язок і військову службу» від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ із наступними змінами та доповненнями щодо гарантій та пільги, в т.ч. збереження за особами, які призвані на дійсну військову службу, місце роботи на час служби.

Колегія суддів вважає, що з даним висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Разом з тим, новостворений орган державної виконавчої служби Тернопільської області є юридичної особою і не підпорядкований Тернопільському обласному управлінню юстиції.

Оскільки позивач до звільнення з Тернопільського обласного управління юстиції в зв»язку з проходженням служби в лавах Української армії не перебував в трудових відносинах з Державної виконавчою службою Тернопільської області, а тому до відповідача не можуть бути застосовані вимоги ст.ст.42; 119; 235 КзпП України, в зв»язку з чим рішення в частині зобов»язання ДВС у Тернопільській області працевлаштувати ОСОБА_1 скасувати і в цій частині позову відмовити.

В решті рішення суду слід визнати законним та обґрунтованим, вимоги матеріального та процесуального права при розгляді справи дотримано, а доводи апеляційної скарги не є істотними.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314, ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Тернопільського обласного управління юстиції - відхилити.

Апеляційну скаргу ДВС у Тернопільській області задоволити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 7.06.2006 року в частині зобов»язання ДВС у Тернопільській області працевлаштувати ОСОБА_1 скасувати і в цій частині позову відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

 Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом 2-х місяців.