ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.12р. Справа № 20/5005/9343/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Електал" м. Дніпропетровськ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства „Промтехкомп"

м. Дніпропетровськ

відповідача-2 Індустріального відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції м. Дніпропетровськ

про звернення стягнення на рухоме майно та зняття арешту з заставленого майна

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

від позивача: Шахов О.В., довіреність б/н від 01.10.2012р.

від відповідача-1 представник не з'явився.

від відповідача-2 Коробков С.М. довіреність №18 від 09.12.2011р. ( був присутнім у судовому засіданні 22.11.2012р).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить з урахуванням заяви від 10.12.2012р. вх №70647/12 :

- звернути стягнення на предмет застави на користь позивача на рухоме майно відповідно договору застави б/н від 30.08.2010р. автомобіль марки Volkswagen Touareg 2008 року випуску , реєстраційний номер AE 3773СМ, шасі (кузов) WVGZZZ7L9Z000065 , колір чорний , що належить на праві власності відповідачу-1, в рахунок погашення заборгованості відповідача-1 перед позивачем за договором поставки №11/11-09 від 11 листопада 2009р. в сумі 250000,00грн. Реалізацію майна здійснити шляхом підписання Акту прийому-передачі між сторонами за ціною , погодженою між сторонами , з наданням ТОВ „ Електал"права на зняття вказаного автомобіля в Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області за заявою ТОВ „ Електал".

- зобов'язати відповідача-2 зняти арешт з заставленого майна - автомобіль марки Volkswagen Touareg 2008 року випуску , реєстраційний номер AE 3773СМ, шасі (кузов) WVGZZZ7L9Z000065 , колір чорний ,що виступає предметом застави по договору застави б/н від 30.08.2010р. арештованого постановою Індустріального відділу Державного виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 06.06.2012р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконанню виконавчого провадження № 31424033.

Відповідач-1 ТОВ підприємство „ Промтехкомп" у відзиві вх.№ 70646/12 від 10.12.2012р. позов визнали повністю не заперечують проти реалізації майна шляхом передачі права власності на предмет застави заставодержателю , шляхом підписання Акту прийому-передачі між сторонами за ціною погодженою між сторонами.

Відповідач-2 Індустріальний відділ Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції надав відзив в якому зазначають, що до Індустріального ВДВС ДМУЮ звернулось підприємство ТОВ „ Електал" з заявою про зняття арешту з автомобілю марки Volkswagen Touareg 2008 року випуску , реєстраційний номер AE 3773СМ, шасі (кузов) WVGZZZ7L9Z000065 , колір чорний посилаючись на договір застави від 30.08.2010р. , виконавча служба відмовила з тих підстав, що не мають правових підстав для зняття арешту та запропонувала звернутися до суду.

13.12.2012р. (вх.3715559/12) позивач надав заяву (про уточнення позовних вимог) в якій змінює як підставу так і предмет позову , а саме просить :

- в рахунок погашення заборгованості ТОВ підприємства „ Промтехкомп" перед ТОВ „Електал" за договором поставки №11/11-09 від 11.11.2009р. в сумі -250000,00грн. звернути стягнення на автомобіль марки Volkswagen Touareg 2008 року випуску , реєстраційний номер AE 3773СМ, шасі (кузов) WVGZZZ7L9Z000065 , колір чорний ,шляхом визнання права власності за ТОВ „Електал" ;

- визнати право власності на автомобіль марки Volkswagen Touareg 2008 року випуску , реєстраційний номер AE 3773СМ, шасі (кузов) WVGZZZ7L9Z000065 , колір чорний за ТОВ „ Електал" з наданням права на зняття вказаного автомобіля в ДАІ;

- зобов'язати Індустріальний відділ Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції зняти арешт з автомобіля;

- зобов'язати органи ДАІ зареєструвати автомобіль за ТОВ „ Електал".

Статтею 22 Господарського процессуального Кодексу України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. тому господарський суд оцінює подану заяву як зміну предмета та підстав позову.

Відповідно до пункту з.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції »право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до

суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу . Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору.

Оскільки заява подана позивачем 13.12.2012р. (вх.3715559/12) після початку розгляду справи по суті ( розгляд справи по суті почався 22.11.2012р . протокол судового засідання стор. справи 44) суд залишає заяву без розгляду.

У судовому засіданні 17.12.2012р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи , вислухавши представника позивача, виконавчої служби, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

30 серпня 2010року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю „Електал" (заставодержатель) та відповідачем-1 1 Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством „Промтехкомп" (заставодавець) був укладений договір застави рухомого майна .

Відповідно до предмету договору застави підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство „Промтехкомп" (заставодавець) з метою забезпечення виконання власних грошових зобов'язань, що випливають з Договору поставки №11/11 від 11.11.2009р. та додаткових угод до договору:№1 від 11.12.2009р. ; №2 від 15.07.2010р., №3 від 27.08.2010р. укладених між заставодержателем та заставодавцем , за умовами якого заставодавець зобов'язаний сплатити заставодержателю в термін до 15.12.2010р. кошти в сум і 838652,05грн. (пункт 1.1 договору).

Предметом застави за цим договором є рухоме майно заставодавця автомобіль марки Volkswagen Touareg 2008 року випуску , реєстраційний номер AE 3773СМ, шасі (кузов) WVGZZZ7L9Z000065 , колір чорний ( пункт 1.2. договору).

Відповідно до пункту 1.4. договору предмет застави оцінений сторонами в сумі- 900000,00грн., оцінка предмета застави здійснена сторонами за взаємною згодою без залучення експертів.

Сторони пунктом 4.1 договору визначили , що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави при настанні хоча б однієї обставини з наступних :

- невиконання заставодавцем умов договору поставки ;

- в разі порушення вимог, передбачених п. 2.1. цього Договору.

Згідно пункту 4.2. звернення стягнення на предмет застави та реалізація предмету застави, на який буде звернене стягнення , здійснюється , наступним чином:

- шляхом реалізації предмету застави за ринковою вартістю від імені заставодержателя третім особам, за ціною погодженою між сторонами, або шляхом передачі права власності на предмет застави заставодержателю , шляхом підписання Акту прийому-передачі між сторонами за ціною , погодженою між сторонами.

Позивач стверджує, що відповідно до умов Договору поставки №11/11 від 11.11.2009р. та додаткових угод до договору:№1 від 11.12.2009р. ; №2 від 15.07.2010р., №3 від 27.08.2010р. повністю виконав умови договору та поставив відповідачу товар (що підтверджується копіями видаткових накладних, що знаходяться в матеріалах справи) на суму -3286216,74грн. відповідач частково оплатив товар , сальдо станом на 01.05.2012р. склало - 445653,53грн.,крім того 25.05.2011р. відповідач-1 передав, а позивач прийняв векселя на суму -195653,53грн., борг становить 250000,00грн.

Станом на 12.12.2012р. заборгованість відповідача за Договором поставки №11/11 від 11.11.2009р. склала -250000,00грн. , що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків підписаним повноважними представниками сторін та завірений печатками підприємств.

Таким чином , на день розгляду справи борг відповідача за Договором поставки №11/11 від 11.11.2009р. , який забезпечено заставою становить -250000,00грн.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена, на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструється в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна свідчить , що до реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про об'єкт обтяження автомобіль марки Volkswagen Touareg, реєстраційний номер AE 3773СМ, підстава обтяження договір застави від 13.08.2010р.

За загальним правилом ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Позивач просить звернути стягнення на предмет застави шляхом підписання Акту прийому-передачі між сторонами за ціною , погодженою між сторонами , з наданням ТОВ „ Електал"права на зняття вказаного автомобіля в Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області за заявою ТОВ „ Електал", тобто фактично передати автомобіль позивачу у власність, але ці вимоги не можуть бути задоволені оскільки відповідно договору застави, предмет застави оцінений сторонами у 900 000,00грн., а борг на який може бути звернено стягнення- 250 000,00грн., таким чином можуть бути порушені права як відповідача так і інших кредиторів на користь яких виконавча служба здійснила арешт автомобіля, крім того докази ціни на автомобіль на день розгляду справи позивач не надав, погоджена між сторонами ціна також відсутня.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що позивач не довів ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення, щодо звернення стягнення на заставне майно шляхом , яким просить позивач.

Оскільки, суд не вбачає підстав для задоволення вимог щодо звернення стягнення на заставне майно, суд вважає що відсутні підстави для зняття арешту з заставленного майна.

З огляду на викладене позовні вимоги не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, статтями 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко

Повне рішення складено

20.12.2012р.