ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

10.12.2012Справа №5002-32/3599-2012

За позовом Комунального підприємства Житлово - експлуатаційного об'єднання Желєзнодорожного району, м. Сімферополь

до відповідача Фізичної особи - підприємця Степанова Євгена Валерійовича, м. Сімферополь

про стягнення 14 374,50 грн. та спонукання звільнити приміщення

Суддя Гризодубова А.М.

Представники:

Від позивача - не з'явився.

Від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Комунальне підприємство Житлово - експлуатаційного об'єднання Желєзнодорожного району звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Степанова Євгена Валерійовича, в якій просить стягнути заборгованість по орендній платі в розмірі 13 615,70 грн., пеню в розмірі 731,80 грн. Крім того, просить зобов'язати відповідача звільнити займане приміщення за адресою: вул.. Київська, 84а, м. Сімферополь та передати його за актом прийому - передачі.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2012 порушено провадження у справі та розгляд справи призначений на 05.11.2012р..

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем договору оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Сімферополь, вул.. Київська, 84 а., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, що і стало приводом для звернення позивача до суду із позовом про стягнення заборгованості у примусовому порядку та спонукання до звільнення займаного приміщення.

07.12.2012 року до канцелярії господарського суду надійшла заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути 21 130, 98 грн., у тому числі 13 052, 49 грн. суми основного боргу, 1 028, 74 грн. заборгованості по експлуатаційним витратам, 853, 33 грн. пені, 6 196, 42 грн. неустойки.

В пункті 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 23.12.2011р. зазначено, що при подачі до суду заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, позивачем має бути дотримано правила, які вказані в Господарському процесуальному кодексі України. Зокрема, позивач мав надати суду докази відправлення вищевказаної заяви на адресу відповідача по справі, що додержано позивачем не було. Так вищенаведена заява не містить доказів її відправки на адресу відповідача, що тягне за собою її залишення без розгляду.

10.12.2012 року до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку із відмовою від позову.

Суд не може прийняти заяву про відмову від позову, оскільки вона мотивована оплатою відповідачем суми боргу та добровільним звільненням приміщення, отже в даному випадку бути припинене за відсутністю предмету спору, що має наслідком відповідне розподілення господарських витрат, тоді як відмова від позову тягне за собою повернення судового збору, що встановлено статтею 7 Закону України «про судовий збір», що в даному випадку грубо порушить інтереси держави.

Як вбачається з квитанції від 10.12.2012 року відповідач оплатив 16 218, 50 грн.

Крім того, 03.12.2012 року сторонами підписаний акт приймання-передачі орендованого приміщення, відповідно до якого відповідач добровільно звільнив зайняте приміщення.

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у дійсній справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Постановою Пленуму вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» визначено, що в разі необхідності, в мотивувальній частині рішення суд може зазначити про урахування ним зокрема й постанов пленуму Вищого господарського суду України.

Господарський суд, в даному випадку посилається на визначення Вищім господарським судом України у пунктом 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., позиції щодо судового збору в разі, якщо відбулося зменшення розміру позовних вимог, яке пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

З урахуванням зазначеної позиції Вищого господарського суду України, беручи до уваги, що у даному випадку, необхідність розгляду дійсного спору в господарському суді викликано порушенням відповідачем вимог діючого Законодавства на момент звернення позивача із позовом до суду, судовий збір має бути покладений на відповідача в розмірі неоплаченої його частини.

З урахуванням викладеного, керуючись пунктом 1 -1 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Степанова Євгена Валерійовича на користь Комунального підприємства Житлово - експлуатаційного об'єднання Желєзнодорожного району 811,5 грн судового збору.

3. Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М. Гризодубова