НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0427/2017/12

Провадження № 2а/0427/3752/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2012 року о 15-00 годині Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

суддів Дубовенко І.Г.

Мельниченко С.П.

при секретареві Свиридової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Новомосковську справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Міністерства соціальної політики України, Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про визнання дій та бездіяльності протиправними і зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

28.09.2011 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду дніпропетровської області з адміністративним позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Міністерства соціальної політики України, Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України

В заяві позивач просив суд:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації і Міністерства соціальної політики України щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі, а Кабінету Міністрів України щодо незабезпечення фінансування та невнесення в Закон України «По державний бюджет України на 2011 рік» сум коштів на виплату інваліду війни ОСОБА_2 в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до дня 5 травня в 2011 році на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням рішень Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 07.07.2007 р. і № 10-рп від 22.05.2008 р. та Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року;

- зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Міністерство соціальної політики України, Кабінет Міністрів України, Державну казначейську службу України на відшкодування солідарно нанесеної Головним управлінням праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Міністерством соціальної політики України, Кабінетом Міністрів України інваліду війни третьої групи ОСОБА_2 шкоди в сумі 4838 гривень в місячний строк з моменту набрання постановою суду законної сили вчинити наступні дії:

· Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування, а Державній казначейській службі України списання коштів на виплати інваліду війни ІІІ групи ОСОБА_2 недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2011 рік в повному обсязі на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням рішень Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 р. та Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року;

· Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Міністерство соціальної політики України здійснити перерахунок та виплатити інваліду війни ІІІ групи ОСОБА_2 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2011 рік в повному обсязі на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням рішень Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 р. та Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що він є інвалідом війни ІІІ групи і на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» розмір мінімальної пенсії за віком станом на 05.05.2011 року становив 764 гривні, а отже позивач мав отримати до 5-го травня щорічну разову грошову допомогу в розмірі 5348 гривень.

Однак, Кабінетом Міністрів України не було внесено в Закон України «Про державний бюджет України на 2011 рік» сум коштів на виплату такої разової грошової допомоги, в подальшому не профінансовано її виплату та прийнято Постанову під № 341 від 04.04.2011 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», якою визначено розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня інвалідам ІІІ групи в сумі 510 гривень, а Головним управлінням праці та соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА та Мінсоцполітики України, в свою чергу, не нараховано і не виплачено позивачеві разову грошову допомогу за 2011 рік в розмірі визначеному ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що призвело до виплати лише 510 гривень.

Такі дії та бездіяльність відповідачів позивач просить визнати протиправними, так як вони суперечать вимогам ст.ст. 19, 68, 113, 116 Конституції України, ст.ст. 2, 19, 20, 21, 45 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», ч. 5 ст. 13, ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гаранті їх соціального захисту», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 07.07.2007 р. і № 10-рп від 22.05.2008 р. та Рішенню Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року.

Також позивач вважає, що вищевказаними діями та бездіяльністю йому було спричинено матеріальну шкоду в розмірі 4838 гривен - різницею між сумою, яка має бути нарахована та сумою, яка фактично виплачена. З метою відшкодування вказаної шкоди на підставі ст. ст. 174, 526, 541, 1173 ЦК України позивач просив суд зобов'язати відповідачів вчинити дії направлені на забезпечення фінансування, здійснення перерахунку та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2011 рік в розмір визначеному ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі, посилався на підстави звернення до суду, викладені в позовній заяві, пояснив, що держава, при прийнятті Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» взяла на себе обов'язок у відношенню до ветеранів війни і повинна цей обов'язок виконувати, а не ухилятись від його виконання прийняттям нових нормативно-правових актів, які не тільки суперечать Конституції України і Законам, а й погіршують становище інвалідів війни, що є недопустимим, тому, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник Кабінету Міністрів України в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилався на те, що Міністерство фінансів України складає проект Закону України Про державний бюджет України на певний рік на підставі бюджетних запитів, які подаються головними розпорядниками бюджетних коштів, а отже Кабмін не може впливати на внесення коштів до бюджету на ті чи інші видатки. Крім того, в зв'язку з тим, що визначення мінімальної пенсії за віком, дане в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується для цілей лише цього Закону, і не може бути застосовано для розрахунку щорічної грошової допомоги учасникам, інвалідам війни згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», то Кабінетом Міністрів, з метою усунення протиріч в законодавстві та з урахуванням наявних коштів на фінансування виплати щорічної грошової допомоги інвалідам війни, передбачених Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік», було прийнято Постанову під № 341 від 04.04.2011 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», якою визначено розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня інвалідам ІІІ групи в сумі 510 гривень. Таким чином, представник відповідача вважає, що позовні вимоги позивача не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Представник Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомний належним чином, про причини неявки суд до відома не поставив.

Представник Міністерства соціальної політики України в судове засідання не з'явився, надав заперечення проти позову, в якому посилався на те, що визначення мінімальної пенсії за віком, дане в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується для цілей лише цього Закону, і не може бути застосовано для розрахунку щорічної грошової допомоги інвалідам війни згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а отже Мінсоцполітики України діяло відповідно до вимог чинного законодавства України і підстав для задоволення позовних вимог позивача не має.

Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення проти позову, в яких посилався на те, що діями Державної казначейської служби України жодним чином не порушені права позивача, а тому просить в задоволенні позовних вимог до Державної казначейської служби України відмовити.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до переконання, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом війни третьої групи, що вбачається з копії посвідчення та довідки № 417 віл 29.11.2011 р., а тому підпадає під дію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Законом України від 25.12.1998 року ст.. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була доповнена ч. 5 згідно якої «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».

Що стосується позовних вимог позивача про визнання протиправними дій та бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо незабезпечення фінансування та невнесення в Закон України «По державний бюджет України на 2011 рік» сум коштів на виплату позивачеві в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до дня 5 травня в 2011 році на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» то суд вважає, що вони є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік», в Додатку № 3 віднесено до видатків Мінсоцполітики України видатки на щорічну разову грошову допомогу ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань в розмірі 550003,9 тисяч гривень.

Відповідно до ст. 32, 37 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України. Міністерство фінансів України подає Кабінету Міністрів України для розгляду проект закону про Державний бюджет України та вносить пропозиції щодо термінів і порядку розгляду цього проекту в Кабінеті Міністрів України. Кабінет Міністрів України приймає постанову про схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його разом з відповідними матеріалами Верховній Раді України та Президенту України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому.

Відповідно до ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якої згідно ст. 85 Конституції України належить прийняття законів, а статтею 39 Бюджетного кодексу України передбачено, що розгляд та затвердження Державного бюджету України відбувається у Верховній Раді України.

Таким чином, прийняття Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» є виключною компетенцією Верховної Ради України. Схваленням проекту закону, який фактично не створює будь-яких прав чи обов'язків, Кабінет Міністрів України не міг порушити права позивача. Оскільки статтею 2 КАС України передбачено, що захисту підлягають лише порушені права, то позовні вимоги про визнання протиправними дій та бездіяльності Кабінету Міністрів України, що виразились у невнесенні в Закон України «По державний бюджет України на 2011 рік» сум коштів на виплату позивачеві в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до дня 5 травня в 2011 році не можуть бути задоволені.

Статтею 42 Бюджетного кодексу України передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Державного бюджету України, а статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки Закон України «Про державний бюджет України на 2011 рік» було прийнято Верховною Радою України, то Кабінет Міністрів України був зобов'язаний його виконувати у тому вигляді в якому його прийнято, а отже дії відповідача щодо «незабезпечення фінансування» в розмірі визначеному ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не можуть бути визнані протиправними.

Що стосується позовних вимог позивача про визнання протиправними дій та бездіяльності Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації і Міністерства соціальної політики України щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі інваліду війни ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до дня 5 травня в 2011 році на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням рішень Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 07.07.2007 р. і № 10-рп від 22.05.2008 р. та Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року, то суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Тобто на Міністерство соціальної політики України законами України не покладений обов'язок здійснювати нарахування та виплату учасникам, інвалідам війни щорічної разової грошової допомоги до дня 5 травня, в зв'язку з чим, в задоволенні позовних вимог до Мінсоцполітики України належить відмовити.

З аналогічних підстав належить відмовити і в задоволенні вимог позивача до Мінсоцполітики України про визнання протиправною бездіяльності.

В той же час дії Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА, що виразились у нарахуванні та виплаті позивачеві щорічної разової грошової допомоги до дня 5 травня в 2011 році у розмірі меншому, ніж це передбачено ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» підлягають визнанню протиправними з огляду на наступне.

Як вже зазначалось вище, відповідно до ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп, щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».

Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» станом на 5 травня 2011 року мінімальний розмір пенсії за віком склав 764 гривні, а отже відповідач мав виплатити щорічну разовому грошову допомогу позивачеві в розмірі 5348 гривень, а фактично виплатив 510 гривень, що не заперечувалось позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оскільки Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА при нарахуванні та виплаті позивачеві щорічної разової грошової допомоги діяло не у спосіб, що передбачено законами України, то його дії підлягають визнанню протиправними.

Що стосується позовних вимог позивача про зобов'язання Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Міністерства соціальної політики України, Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України на відшкодування солідарно нанесеної позивачеві шкоди вчинити певні дії, то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Оскільки відповідачі у справі являється державними органами і органами державної влади та не є державою, яка зобов'язана відшкодовувати шкоду, то суд вважає, що позовні вимоги позивача направлені до неналежних відповідачів у справі, а отже не підлягають задоволенню.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд вважає, що оскільки в судовому засіданні встановлено факт порушення прав позивача на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня в розмірі визначеному ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», встановлено особу, діями якої, порушено право позивача, то це право підлягає захисту у спосіб встановлений законодавством України, а саме шляхом зобов'язання Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити позивачеві щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп та урахуванням фактично виплаченої суми.

Посилання відповідача на те, що розмір мінімальної пенсії за віком, який має застосовуватись для цілей передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не визначений законодавством, суд вважає необґрунтованими, так як положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті 28, мінімального розміру пенсії за віком.

Послання відповідача на те, що виплата здійснена правомірно - на підставі Постанови КМУ № 341 від 04.04.2011 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», суд не приймає до уваги, оскільки положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мають вищу юридичну силу, ніж норми, викладені в постанові КМУ.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст.ст. 2, 11, 69, 71, 94, 99, 100, 104, 158-159, 162-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Міністерства соціальної політики України, Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про визнання дій та бездіяльності протиправними і зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2011 рік не у відповідності до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп та з урахуванням фактично виплаченої суми.

В іншій частині позовних вимог позивача відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області з одночасним направлення копії апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області.

Встановити Головному управлінню праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації місячний строк для подання до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області звіту про виконання постанови.

Перебіг місячного строку починається з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Д.І. Городецький

Суддя І.Г. Дубовенко

Суддя С.П. Мельниченко