УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«25» жовтня 2006 р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Декайла П.В. суддів - Татарчука В.Г., Стадника О.Б. з участю - прокурора Парусова А. захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на вирок Козівського районного суду Тернопільської області від 30 серпня 2006 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1, українець, гр. України, з неповною середньою освітою, не одружений, не працюючий, судимий Тернопільським міськрайонним судом 5 травня 2005 року за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України до 4-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, -
засуджений: - за ч.2 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі;
- за ч.З ст.135 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточну міру покарання ОСОБА_2 призначено 7 років позбавлення волі.
Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_2 частково приєднано невідбуту частину покарання призначену за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 05.05.2005 року, яким він засуджений за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців у вигляді 6 місяців позбавлення волі і остаточну міру покарання ОСОБА_2 призначено покарання 7 років 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1, українець, гр. України, з неповною середньою освітою, не одружений, не працюючий, не судимий, -
засуджений: - за ч.2 ст.121 КК України до 7-ми років позбавлення волі;
- за ч.З ст.135 КК України до 4-х років позбавлення волі.
Справа №11-344 Головуючий у 1 інстанції - Вирста М.М.
Категорія ст.121 ч.2, ст. 135 ч.2 КК України Доповідач - Татарчук В.Г.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточну міру покарання ОСОБА_3 призначено 7 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено попередній -тримання під вартою і строк відбуття покарання обом засудженим рахується з 26 травня 2006 року.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнані винними та засуджені за те, що 21 травня 2006 року біля 24 години, за попередньою змовою на околиці с.Городище Козівського району, біля автодороги Стрий-Тернопіль, умисно наносили удари руками та ногами по тілу потерпілого ОСОБА_4, який перебував у стані тяжкого алкогольного сп»яніння, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення від яких наступила смерть потерпілого.
В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_1 ставиться питання про зміну вироку, скасувавши його в частині засудження ОСОБА_3 за ст.135 ч.З КК України та пом»як шити покарання засудженому за ст.121 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України, тобто більш м»яке покарання, ніж передбачено санкцією ч.2 ст.121 КК України. Захисник посилається на те, що суд прийшов до хибного висновку, визнавши ОСОБА_3 винним за ч.З ст.135 КК України, поскільки умисне спричинення тілесних ушкоджень, небезпечних для життя і залишення особи в небезпечному стані, внаслідок чого настала смерть потерпілого охоплюється складом злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. А щодо міри покарання ОСОБА_3, то вважає, що потерпілий спровокував засудженого до вчинення злочину конфліктом, не маючи дозволу на реалізацію пневматичної зброї, яку запропонував засудженим придбати у нього, а пізніше передумав, та що засуджений є особою молодого віку і вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляції, міркування прокурора про обґрунтованість і законність вироку й залишення його без змін, а апеляцію адвоката без задоволення, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника підлягає до часткового задоволення виходячи із слідуючих міркувань.
Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України за обставин встановлених судом відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні і детально викладеними у вироку доказами та ніким не оспорюється в цій частині.
Що стосується засудження ОСОБА_3 за ст.135 ч.З КК України, то колегія суддів вважає інкримінування цього злочину невірним як щодо ОСОБА_3 так і щодо засудженого ОСОБА_2, оскільки склад злочину залишення в небезпеці передбачає спеціальний суб»єкт. Ним можуть бути лише особи, які первісно зобов»язані були піклуватися про потерпілого і мали можливість надати йому допомогу, або особи, які самі поставили потерпілого у небезпечний для життя стан. Тобто, в даному конкретному випадку і ситуації підсудні повинні відповідати за умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст.121 КК України). Інкримінувати їм, крім того, злочин, передбачений ст.135 КК, не потрібно.
Тому, виходячи з матеріалів справи колегія суддів вважає, що вирок в частині засудження ОСОБА_3 і ОСОБА_2 за ст.135 ч.З КК України підлягає скасуванню, а справу провадження в цій частині закриттю.
Крім того, підлягають виключенню з мотивувальної частини вироку вказівки суду про те, що злочин засудженими ОСОБА_2 і ОСОБА_3 скоєно в стані алкогольного сп»яніння як обтяжуюча вину обставина, поскільки ця обставина не зазначена в формулюванні обвинувачення і визнано судом доведеним. Також підлягає виключенню обтяжуюча вину обставина, що злочин скоєно групою осіб, поскільки це є кваліфікуючою ознакою злочину.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Козівського районного суду від ЗО серпня 2006 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - змінити.
Вирок в частині засудження ОСОБА_3 і ОСОБА_2 за ч.З ст.135 КК України скасувати, а справу в цій частині закрити.
Вважати ОСОБА_3 засудженим за ст.121 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі.
ОСОБА_2 вважати засудженим за ст.121 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_2 частково приєднати невідбуту частину покарання призначену за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 05.05.2006 року, яким він засуджений за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України до 4-х років позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців у вигляді 6 місяців позбавлення волі і остаточну міру покарання ОСОБА_2 призначити 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Виключити з мотивувальної частини вироку вказівки суду про обтяжуючі обставини вчинення злочину ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в стані алкогольного сп»яніння і групою осіб.
В решті вирок залишити без змін.