УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2012 р. Справа № 148485/11
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Затолочного В.С.,
суддів - Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області на постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 07 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області про нарахування соціальної державної допомоги як дитині війни, -
ВСТАНОВИВ :
21.10.2011 року ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну соціальну допомогу за період з 18 січня 2011 року по 18 червня 2011 року, зазначивши, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, яке відповідач не виплачує із нарахуванням на отримані суми 20% підвищення за проживання в гірському населеному пункті.
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області про нарахування соціальної державної допомоги як дитині війни за період з 18 січня 2011 року по 20 квітня 2011 року залишено без розгляду.
Постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 07 листопада 2011 року позов задоволено. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області - неправомірними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області здійснювати перерахунок та виплату недоплаченого підвищення до пенсії на користь ОСОБА_1 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 21 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року із нарахуванням на отримані суми 20% підвищення за проживання в гірському населеному пункті з урахуванням ст..28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із нарахуванням на отримані суми 20% підвищення за проживання в гірському населеному пункті.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін з наступних підстав.
Колегія суддів вважає підставними заявлені вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 21 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року, оскільки дія норм ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2010 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність заявлених позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії за період з 21 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року включно, у відповідності до заявлених вимог.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі, обов'язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 195, ст. 196, ч.1 ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 07 листопада 2011 року по адміністративній справі № 2а-2596/11 - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.С. Затолочний
Судді: В.Я. Качмар
В.В. Ніколін
- Номер: А/875/10316/15
- Опис: про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 2а-2596/11
- Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Затолочний В.С.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.05.2015
- Дата етапу: 02.06.2015