Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 2-675/11

Провадження № 2/1616/32/2012

У Х В А Л А

27.11.2012м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Вишар М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - приватний нотаріус ОСОБА_3, приватний нотаріус ОСОБА_4, Приватне підприємство "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", про визнання недійсним договору дарування та заповіту, визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2011 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування та заповіту, визнання права власності на спадкове майно, в якій позивач вказує на те, що є спадкоємцем діда ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та мав у власності квартиру АДРЕСА_1. Оскільки за життя дід страждав на психічне захворювання, в 2009 році він звертався до суду з заявою про визнання ОСОБА_5 недієздатним та в ході розгляду даної справи, яка була згодом закрита у зв'язку зі смертю останнього, дізнався про те, що ОСОБА_5 подарував квартиру гр-ну ОСОБА_2 згідно нотаріально посвідченого договору від 14.07.2004 року, крім того, ОСОБА_5 в цей же день був оформлений заповіт на ім'я ОСОБА_2

Оскільки вважає, що на момент укладення обох правочинів ОСОБА_5 знаходився у стані, коли не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними внаслідок хронічного психічного розладу, просить визнати недійсними договір дарування від 14.07.2004 року та повернути сторони в первісне становище, визнати недійсним заповіт від 14.07.2004 року (який фактично посвідчений 04.06.2004 року), визнати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5

За клопотанням позивача ОСОБА_1 ухвалою суду від 09.06.2011 року по справі призначена посмертна судова психолого-психіатрична експертиза для з'ясування чи страждав ОСОБА_5 будь-яким душевним захворюванням на момент укладення договору дарування 14.07.2004 року та складання заповіту 04.06.2004 року та чи не позбавляло це його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, чи не знаходився ОСОБА_5 на час вчинення юридично значимих дій в такому емоційному стані, який міг суттєво вплинути на його свідомість та дії, чи був збіг певних життєвих обставин тяжким для його особистості та чи міг він вільно та усвідомлено приймати рішення.

Справа була направлена для проведення судової експертизи до Науково-дослідного інституту судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров'я України, а 27.10.2011 року повернута до суду без виконання ухвали від 09.06.2011 року з посиланням на не проведення оплати за попереднє вивчення матеріалів.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_6 повторно заявили клопотання про призначення по справі посмертної судової психолого-психіатричної експертизи, посилаючись на те, що вирішення питань, поставлених перед експертами в ухвалі суду від 09.06.2011 року, має важливе значення для встановлення обставин справи й доведення переконливості позовних вимог; зауважили, що позивач не отримував жодного повідомлення про необхідність проведення оплати за експертизу, фактично вона не виконана без поважних причин, просили проведення експертизи доручити експертам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи.

Ухвалою суду від 10.11.2011 року по справі призначено посмертну судову психолого-психіатричну експертизу, виконання якої доручено експертам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи.

06.03.2012 року справу повернуто до суду без експертного висновку для виконання клопотання судового експерту Київського міського центру судово-психіатричної експертизи про надання додаткових матеріалів, а саме: допит свідків про поведінку, особливості контакту з ОСОБА_5 станом на липень 2004 року.

З вищевказаних питань судом допитані учасники процесу позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2, а також за клопотанням сторін свідки -сусіди ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Після цього справа направлена до Київського міського центру судово-психіатричної експертизи для проведення судової психолого-психіатричної експертизи згідно з ухвалою суду від 07.06.2012 року.

У вересні 2012 року справу повторно повернуто до суду для виконання іншого клопотання судового експерта про надання додаткових вихідних даних, на виконання якого судом отримано копію особової справи хворого ОСОБА_5 з Полтавської обласної МСЕК № 2, встановлено та допитано в якості свідків лікарів, які спостерігали хворого ОСОБА_5 в період з 2002 по 2009 роки, - ОСОБА_10, ОСОБА_11 З пояснень лікаря-невропатолога встановлено, що виправлений запис, датований 19.08.2002 року ймовірніше за все виконаний у 2009 році і може бути датований 19.03.2009 року, з урахуванням даних щодо розвитку хвороби, які містяться у виконаних нею інших записах, наявних в амбулаторній кварті хворого ОСОБА_5, запис такого змісту в 2002 році виконаний бути не міг.

Заслухавши думку позивача та його представника, які наполягали на направленні справи до Київського міського центру судово-психіатричної експертизи для проведення судової психолого-психіатричної експертизи, оскільки справа поверталась до суду виключено для виконання клопотання судового експерта вказаного експертного закладу про надання додаткових даних, керуючись ст. ст. 143, 144, 149 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Направити справу для проведення посмертної судової психолого-психіатричної експертизи, призначеної ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 10.11.2011 року, на вирішення якої поставити питання, а саме:

1. Чи страждав ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яким-небудь душевним захворюванням на момент укладення договору дарування та складання заповіту станом на червень-липень 2004 року, якщо так, яким саме, та чи не позбавляло це душевне захворювання можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент вчинення юридично значимої дії - укладення договору дарування та складання заповіту?

2. Чи перебував ОСОБА_5 в час вчинення юридично значимої дії - укладення договору дарування, а також складання заповіту в емоційному стані, який міг суттєво вплинути на його свідомість та дії (з урахуванням віку, стану здоров'я, втрати дружини тощо)?

3. Чи міг бути тяжким для особистості ОСОБА_5 в період складання заповіту 04.06.2004 року, а також укладення договору дарування 14.07.2004 року збіг життєвих обставин з урахуванням літнього віку, негативного стану здоров'я тощо?

4. Чи міг ОСОБА_5 в час вчинення юридично значимої дії - укладення договору дарування та складання заповіту - 14.07.2004 року та 04.06.2004 року з урахуванням обставин справи, свого психологічного та фізичного стану повною мірою вільно та усвідомлено приймати рішення та реалізовувати їх своїми діями?

Проведення експертизи доручити експертам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи (04655, м. Київ, вул. Фрунзе, 103-а), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

Надати для проведення експертизи матеріали цивільної справи № 2-675/11, матеріали цивільної справи № 2-57/11, а також 2 особистих медичних картки амбулаторного хворого, 3 медичні картки стаціонарного хворого ОСОБА_5.

Витрати за проведення судової експертизи покласти на позивача ОСОБА_1.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи

Ухвалу може бути оскаржено в частині зупинення провадження по справі в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Є. В. Парахіна