КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2167/11 Головуючий у 1-й інстанції: Заріцький С.М.,

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"13" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 17 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року ОСОБА_2 (далі -Позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області (далі - Відповідача) у якому просила визнати дії УПФУ щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати суми пенсії, що мають бути нараховані у відповідності зі ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період, починаючи з 01 грудня 2010р.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 17 червня 2011 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції визнав дії відповідача протиправними та зобов'язав нарахувати та виплатити державну пенсію у розмірі дві мінімальні заробітні плати та не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»починаючи з 01.12.2010р. з урахуванням виплачених коштів.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справ матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст.. 183-2 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач віднесений до І категорії осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2 групи, перебуває на обліку в УПФУ та отримує пенсію згідно з ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача щодо зобов`язання УПФУ здійснити перерахунок та виплату державної пенсії у розмірі 2 мінімальні заробітні плати та не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.12.2010р., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Апеляційна інстанція не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно з ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»потерпілим 1 категорії, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю здійснюються виплати у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

За змістом ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Враховуючи вищевикладене позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії 75 % мінімальної пенсії за віком, а розмір пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Всупереч ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на те, що Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 відповідач не правомірно виплачував пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 50, 54 зазначеного Закону.

Тому, суд приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах, передбачених ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Проте, суд не може погодитися з висновком районного суду щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату коштів, відповідно до ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо незазначеної кінцевої дати виплати та нарахування сум пенсії. При цьому, апеляційна інстанція враховує ту обставину, що суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання органів державної влади виконувати будь-які зобов'язання в майбутньому, оскільки порушення яких-небудь прав, свобод та законних інтересів ще не відбулося.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік доповнено п. 4 такого змісту: «Установити, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 14, 22, 37 та ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

Із аналізу наведеної правової норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. В даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

Водночас необхідно звернути увагу, що на момент набрання чинності зазначеним Законом, Кабінетом Міністрів України не встановлено нового порядку та розміру виплат окремим категоріям громадян.

З огляду на викладене, до набрання чинності нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, прийнятого на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Оскільки ні положення Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ні постанови КМУ від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»не скасовані та не визнані неконституційними, суд приходить до висновку про необхідність встановлення кінцевої дати проведення перерахунку позивачу доплат, передбачених ст.ст. 50, 54, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме, 22.07.2011 року, так як вказана постанова Уряду набула чинності з 23.07.2011 року.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 183-2 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області -задовольнити частково.

Резолютивну частину постанови Вишгородського районного суду Київської області від 17 червня 2011 року змінити, виклавши абзац третій наступним чином: «Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області призначити, провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.12.2010р. по 22.07.2011р., з урахуванням фактично виплачених сум».

В решті постанову Вишгородського районного суду Київської області від 17 червня 2011 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.