СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
27 серпня 2008 року | Справа № 2-16/185-2008А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Антонової І.В.,
Заплава Л.М.,
секретар судового засідання Діомідова О.І.
за участю представників сторін:
позивача: Саликіна Я.С., дов. б\н від 03.07.2008 р.
відповідача: Тагільцева А.В., дов. №13-14/5516 від 14.08.2008 р.
розглянувши апеляційну скаргу Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 28.05.2008 р. по справі № 2-16/185-2008А
за позовом Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (Масандрівський парк, 40,Ялта,98600)
до Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим (бул. Леніна, 5/7,Сімферополь,95000)
про скасування вимоги від 27.11.2006 року № 24-14/940
ВСТАНОВИВ:
Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про скасування обов’язкових вимог по усуненню порушень за актом ревізії №24-21/87 від 18.10.2006 року за вих. № 24-14/940 від 27.11.2006 року.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.05.2008 (суддя Омельченко В.А.) у справі №2-16/185-2008А у позові відмовлено. Господарський суд першої інстанції під час вирішення спору дійшов висновку про те, що порушення, встановлені актом ревізії, підтверджуються матеріалами справи, а обов’язкові вимоги відповідають нормам законодавства.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що виплата премій та надбавок заступнику директора Самусь Є.Н обґрунтована на наказах вищестоящої організації та дозволу не потребує, а дозвіл на преміювання директора отримано з запізненням, оскільки в Міністерстві охорони навколишнього середовища України проходила зміна керівників. Що стосується оплати послуг автотранспорту в святкові дні, то позивач зазначає, що робочий день керівників вважається ненормованим та окремого наказу для роботи в ці дні не потрібне.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.08.2008 р. суддів Прокопанич Г.К. та Котлярову О.Л. з поважних причин замінено на суддів Антонову І.В. та Заплаву Л.М.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Контрольно-ревізійним управлінням в Автономній Республіці Крим було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності в Державній адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення за період з 01.01.2005 року по 01.07.2006 року, за наслідками якої був складений акт від 18.10.2006 року за №24-21/87 (аркуші справи 9-46).
Ревізією були встановлені порушення вимог пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року №1298 „Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” та статі 71 Кодексу законів про працю.
На підставі акту ревізії відповідачем на адресу позивача були надіслані обов’язкові вимоги від 27.11.2006 року №24-14/940 про усунення порушень, встановлених актом ревізії від 18.10.2006 року за №24-21/87 (аркуші справи 78-79).
Вказані обставини були підставою для звернення Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення до суду з адміністративним позовом про скасування обов’язкових вимог від 27.11.2006 року №24-14/940.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Як вбачається з акту ревізії, позивачем були порушені вимоги пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року №1298 „Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери”, а саме заступнику директора адміністрації парків (позивача) Самусь Є.М. без дозволу вищестоящої організації здійснювалось нарахування та виплата премії за період з 01.01.2005 року по 01.07.2006 року у розмірі 2679,93 грн. (2005-1158,0 і півріччя 2006-1521,93 грн.). Відрахування до Державних фондів склало 970,13 грн.
Також за період з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року заступнику директора Самусь Є.Н. без дозволу вищестоящої організації проводилося нарахування та виплата надбавки за складність і напруженість роботи у розмірі 1558,68 грн. Відрахування до Державних фондів склали 564,24 грн.
Крім того, на думку відповідача, директору адміністрації парків Шевчук А.М. за період з 01.01.2006 року по 01.07.2006 року було зайве нараховані та виплачені премії у сумі 428,50 грн. Відрахування до Державних фондів склало 155,12 грн.
Позивач вважає, що виплата премій та надбавок заступнику директора Самусь Є.Н. обґрунтована на наказах вищестоящої організації та отримання дозволу не потрібно, а дозвіл на преміювання директора отримано з запізненням, оскільки в Міністерстві охорони навколишнього середовища України проходила зміна керівників.
Проте, судова колегія не може погодитись з вказаними доводами позивача у зв’язку з наступним.
Як вбачається з матеріалів справи Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення входить до сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища та утримується за рахунок бюджетних коштів..
Судовою колегією було встановлено, що при виплаті премій та надбавок заступнику директора та директору позивача був відсутній дозвіл вищестоящої організації –Міністерства охорони навколишнього природного середовища, що не заперечується позивачем.
Згідно з статтею 8 Закону України „Про оплату праці” (№108/95-ВР від 24.03.1995р.) умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадку, передбаченого частиною першою статті 10 цього Закону.
Відповідно до статті 13 вказаного Закону оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів в межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів.
А частиною 2 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України (№10298 від 30.08.2002р.) „Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” встановлено, що преміювання керівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, їх заступників, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.
Таким чином, преміювання встановлених надбавок та доплат директору та заступнику директора позивача може бути при наявності рішення органу вищестоящого рівня, тобто Міністерства охорони навколишнього природного середовища.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення вказаного Міністерства про преміювання директора було отримано не до виплати премії, а після її здійснення. При цьому рішення Міністерства від 10.08.2006 року за №6847/24/2-8 стосувалося висновків роботи в I та II кварталах 2006 року, в той час як директору Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Шевчуку А.М. фактично премія нарахована та виплачена за період 01.01.2006 року по 01.07.2006 року.
Таким чином, відповідно до цього рішення преміювання директора дозволялося після підведення підсумків роботи в I та II кварталі в розмірі 100% від посадового окладу протягом І півріччя.
Що стосується наказів Міністерства, на які посилається позивач, то судова колегія не приймає їх до уваги, оскільки вони прийняті у виконання вимог пункту 4 Постанови „Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери”, нормами якого передбачено проведення нарахування та виплати премії і надбавок заступникам керівників лише за рішенням органу вищестоящого рівня.
Також, на думку відповідача, позивачем необґрунтовано сплачено грошові кошти суб’єкту підприємницької діяльності Коваленко І.М. за транспортні послуги в святкові дні (28.06.2005 року та 24.08.2005 року) на загальну суму 280 грн. при відсутності наказів про роботу в святкові дні та відсутності в табелях обліку робочого часу запису про роботу директора та співробітників адміністрації парків.
Позивач, заперечуючи проти висновку Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим, вказував на те, що робочий день директора та інших робітників є ненормованим.
Однак, судова колегія вважає вказаний довід позивача таким, що не ґрунтується на вимогах закону, у зв’язку з наступним.
Відповідно до вимог частини 3 статті 71 Кодексу законів про працю залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України „Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями” від 4 червня 2003 року N848 встановлено, що користування легковими автомобілями у вихідні та святкові дні, а також відрядження на легковому автомобілі за межі області, Автономної Республіки Крим на відстань, що перевищує 200 кілометрів, здійснюються лише з дозволу керівника установи.
Таким чином, при відсутності наказів про роботу в святкові дні та відсутність в табелях обліку робочого часу запису роботи директора та інших робітників позивача оплата транспортних послуг суб’єкту підприємницької діяльності Коваленко І.М. є порушенням порядку користування легковими автомобілями у вихідні та святкові дні, оскільки неможливо встановити хто конкретно та в яких цілях витратив вказані грошові кошти.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає безпідставними позовні вимоги, у зв’язку з чим вони не підлягають задоволенню, а також не вбачається підстав для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки вона прийнята відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 195, (п.1 ч.1) 198, 200, (п.1 ч.1) 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.05.2008 у справі № 2-16/185-2008А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України у місячний термін у порядку, визначеному ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді І.В. Антонова
Л.М. Заплава