18 грудня 2012 року 2/0538/3131/2012
Рішення
Іменем України
18.12.2012 місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді -Козлов Д.О.,
при секретарі - Корольовій Н. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду із позовом до Маріупольської міської ради про визнання права власності на нежиле приміщення. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 18 листопада 2003 року їй належить торгівельний павільйон по АДРЕСА_1. Вказаний павільйон розташований на земельній ділянці площею 0,005329 га. З цільовим призначенням роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, яка була надана у оренду ОСОБА_2, в якого нею було придбано вказане нерухоме майно. Натомість у 2004 році вона перебудувала вказаний павільйон для покращення умов експлуатації приміщення, внаслідок чого було побудовано нежилі приміщення 1, 2 загальною площею 37,7 кв. м. з основної будівлі літ. Д-1. У 2005 році позивачкою було підготовлено документацію у КП «Державному розрахунковому земельно-кадастровому центрі» із землеустрою на земельну ділянку, на якій розміщено належне позивачці нежитлове приміщення по АДРЕСА_1. Однак оскільки позивачем нежитлове приміщення було переобладнано без дозволу компетентних органів, тому вона змушена звернутись до суду для визнання за нею права власності на торгівельний павільйон. Вказані переобладнання позивач провела з дотриманням будівельно-технічних правил та норм, порушень прав інших осіб не було допущено. На цій підставі просить суд визнати за нею право власності на нежитлові приміщення 1, 2 загальною площею 37,7 кв. м., з основної будівлі літ. Д-1, розташовані по АДРЕСА_1 в м. Маріуполі.
Позивач у судовому засіданні не з'явилась, надавши суду заяву з проханням вирішити справу у її відсутність, прохаючи при цьому суд задовольнити її позовні вимоги повністю.
Представник відповідача, Маріупольської міської ради, у судове засідання не з'явився, надавши суду заяву з проханням вирішити справу за його відсутності, при цьому не заперечуючи проти задоволення позовних вимог.
Відповідач, ОСОБА_2, у судове засідання не з'явився, надавши суду заяву з проханням вирішити справу за його відсутності, при цьому позовні вимоги ОСОБА_1 визнає.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтями 316 та 319 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за соєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Відповідно ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.
Згідно ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво.
Згідно технічного паспорту БТІ міста Маріуполя, виготовленого ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 було встановлено факт самовільної побудови з основної будівлі літ. Д-1 нежитлові приміщення 1 та 2 загальною площею 37,7 кв. м.
Згідно до договору купівлі-продажу від 18 листопада 2003 року, посвідченого державним нотаріусом Одерій Г. В., реєстр 1-2528, ОСОБА_1 придбала у власність у ОСОБА_2 торговий павільйон, розташований по АДРЕСА_1 в м. Маріуполі.
Земельна ділянка під вказане нежитлове приміщення, розташоване по АДРЕСА_1, була виділена на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради від 18 грудня 2002 року площею 0,005329 га, яка була передана у користування згідно із договором оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року ОСОБА_2 для роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (експлуатація та обслуговування торгового павільйону) на термін до 15 травня 2005 року, що було посвідчено приватним нотаріусом, ОСОБА_5, реєстр № 1242.
За висновком будівельно-технічної експертизи від 31 жовтня 2012 року № 305 конструкції нежитлових приміщень 1 та 2 в основній будівлі літ. Д-1, розташованих по АДРЕСА_1, площею 37,7 кв. м., не суперечать державним будівельним та архітектурно-планувальним нормам України та можуть використовуватись у подальшому.
З урахуванням наведеного суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом визнання за нею права власності на нежитлові приміщення 1 та 2 загальною площею 37,7 кв. м., розташовані у основній будівлі літ. Д-1 по АДРЕСА_1.
На підставі ст. ст. 316, 319, 376 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 174, 212, 213-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на нежитлові приміщення № 1 та № 2 загальною площею 37,7 кв. м., розташовані у основній будівлі літ. Д-1 по АДРЕСА_1.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення до Апеляційного суду Донецької області у м. Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя.
Суддя