Справа 11 - 776/ 2006 рік                               Головуючий у 1 інстанції Киреєв О. В.

Категорія - ст. 122 ч.І КК                                                       Доповідач Антипець В. М.

УХВАЛА І ME НЕМ       УКРАЇНИ

26 жовтня 2006 рік     колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :

головуючого - судді Навозенко Л. С суддів    - Антипець В. М. Білоброва В. Д. з участю прокурора Надточій О. О. адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засудженого ОСОБА_3 законного представника ОСОБА_4 потерпілого ОСОБА_5 представника потерпілого ОСОБА_6

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Носівського районного суду Чернігівської області від 8 серпня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_3, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, неодружений, з повною середньою освітою, раніше не судимий.

Засуджений за ст. 122 ч. 1 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75. 104 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком на два роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язаний повідомляти органи кримінально -виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди 884, 25 гр. та 18 000 гр. на відшкодування моральної шкоди.

Як встановив суд, 14 лютого 2006 року, близько 16 години, в місті Носівка , Чернігівської області , в комп'ютерному клубі „ІНФОРМАЦІЯ_1", під час конфлікту, ОСОБА_3 навмисно ударив кулаком в обличчя потерпілого ОСОБА_5 , заподіявши йому середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.

В апеляції, захисник засудженого, адвокат ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_3 на ст. 128 КК України, не позбавляти його волі та зменшити розмір відшкодування моральної шкоди. Свої доводи адвокат обґрунтовує тим, що сам потерпілий ініціював конфлікт із засудженим, якого ударив плакатом, згорнутим у трубку. Свідки ОСОБА_7, а також ОСОБА_8 очевидці події, в суді підтвердили, що потерпілий одержав удар від ОСОБА_3 в нижню щелепу, від чого впав на стіл та розбив носа, що на думку адвоката свідчить про необережний характер спричинення потерпілому середнього ступеня тілесних ушкоджень. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд вказав, що потерпілий не зазнав істотних змін у своєму житті, продовжує активний спосіб життя, проте розмір шкоди стягнув 18 тисяч гривень, пославшись на майбутні страждання потерпілого, що не відповідає принципам розумності і справедливості.

В запереченнях на апеляцію законний представник потерпілого ОСОБА_6 просив вирок суду залишити без змін, вказуючи на відсутність розкаяння засудженого, виказування ним погроз на адресу його сина, за непослідовність та неправдивість свідчень про обставини побиття його сина. Його син переніс операцію в інституті, що коштувало їм значних матеріальних затрат, сина скривдили фізично і морально, а також заподіяли моральної шкоди батькам, а тому, стягнута судом сума моральної шкоди, фактично не відповідає завданим стражданням.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, засудженого та його законного представника, які просили задовольнити апеляцію адвоката, потерпілого, його законного представника та адвоката ОСОБА_2, які заперечували проти апеляції та вказували на наявність у них додаткових матеріальних затрат на лікування на суму 13 тисяч гривень, дослідивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає апеляцію захисника засудженого задовольнити, частково.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, 14 лютого 2006 року, в м. Носівка, Чернігівської області, в приміщенні комп'ютерного клубу „ ІНФОРМАЦІЯ_1", потерпілий ОСОБА_5, плакатом, згорнутим у трубку, наносив удари, спочатку ОСОБА_9, потім ударив ОСОБА_3, що останнього обурило і він вирвав плакат з рук та порвав його. Після цього потерпілий ОСОБА_5 підняв шматки плакату та кинув у ОСОБА_3, за що одержав від останнього удар кулаком в обличчя.

Згідно з висновком судово - медичної експертизи від 24. 03. 2006 року № 183, у потерпілого ОСОБА_5 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа, з деформацією зовнішнього носа, підвивихом та викривленням носової переділки з порушенням носового дихання, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили розлад здоров'я на строк більше 21 дня, могли бути заподіяні 14. 02. 2006 року від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею і могло виникнути від удару кулаком.

Доводи захисту про те, що ОСОБА_3 ударив потерпілого в щелепу і той від удару упав на стіл та одержав перелом кісток носа, не заслуговують на увагу.

Для того, щоб потерпілий від удару в щелепу втратив рівновагу, удар повинен був нанесений з прикладенням значної сили. Судово - медичні данні свідчать про відсутність у потерпілого тілесних ушкоджень в області щелепи. Жоден із свідків, які були присутніми в клубі, не пояснював про наявність крові на столі, об який, за версією засудженого, ударився потерпілий та розбив носа.

Усі заперечення засудженого проти звинувачення детально розглянуті судом першої інстанції і спростовані наведеними у вироку доказами.

Отже, висновки суду про винність ОСОБА_3 в навмисному заподіянні середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на сукупності зібраних і перевірених у судовому засіданні доказах і є правильними.

Разом з тим, суд першої інстанції, визначаючи розмір моральної шкоди, залишив поза увагою, що немайнова ( моральна ) шкода визначається в межах заявлених позовних вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному   конкретному   випадку      ступеню   вини   відповідача   та   інших обставин.

Обстановка, за якої неповнолітньому потерпілому заподіяно тілесне ушкодження неповнолітнім засудженим, коли сам потерпілий спровокував своє побиття, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, їх характер, вказують на те, що сума в 8 000 гривень моральної шкоди відповідатиме принципам розумності та справедливості.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника засудженого, адвоката ОСОБА_1 задовольнити, частково.

Вирок Носівського районного суду Чернігівської області від 8 серпня 2006 року щодо ОСОБА_3 в частині вирішення позову про відшкодування моральної шкоди змінити.

Зменшити суму моральної шкоди, стягненої із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 до восьми тисяч гривень.

В решті цей же вирок залишити без змін.