Справа 11- 741/ 2006 рік                            Головуючий у 1 інстанції Зацерковний М. М.

Категорія - 187 ч. 2 КК                                                                   Доповідач Антипець В. М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26   жовтня 2006 року                         колегія суддів судової палати в кримінальних

справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Навозенко Л. С

судді - Антипець В. М. Білоброва В. Д.

з участю прокурора Надточій О. О.

адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 4 серпня 2006 року,

ВС   ТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_3, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, неодружений, раніше судимий:

1)    28. 02. 2001 року Стаханівським міським судом за ст. 140 ч. 2, 42 КК

України (1960 р.) на 2 роки позбавлення волі, з іспитовим строком, на

підставі ст. 45 КК України на 1 рік;

2)                    01. 08. 2001 року за ст. 140 ч. 2, ст. 43 КК України (1960) на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

3)                    19. 03. 2004 року за ст. 185 ч. 2, 71 КК України на 1 рік 8 місяців позбавлення волі.

Засуджений за ст. 187 ч. 2 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією Уг частини належного йому майна.

ОСОБА_4, уродженець і житель АДРЕСА_2, громадянин України, неодружений, з неповною середньою освітою, не працюючий. Раніше судимий : 09. 04. 2001 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ст. ст. 140 ч. 2, 142 ч. 2, 140 ч. З, 42 КК України 1960 року на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Засуджений за ст. 187 ч. 2 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією 1\ частини належного йому майна.

ОСОБА_5, уродженець і житель АДРЕСА_3, громадянин України, неодружений, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий.

Засуджений: за ст. 187 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією  частини належного йому майна; за ст. 309 ч. 1 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1\2 частини належного йому майна.

ОСОБА_6, уродженець м. Дніпропетровськ, громадянин України, з початковою освітою, неодружений, непрацюючий, житель АДРЕСА_5, раніше не судимий.

Засуджений за ст. 187 ч. 2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі без конфіскації майна.

Питання речових доказів вирішене у відповідності до ст. 81 КПК України.

Як встановив суд, 2 листопада 2005 року, близько 22 години, в місті Бахмач Чернігівської області, на вул. ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, напали на неповнолітню   потерпілу   ОСОБА_8.   Застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, яке виразилось в нанесенні їй удару кулаком в обличчя та спричиненні легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, та з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілої, яке виразилось в притулюванні до спини телефонної картки під виглядом ножа та погроз зарізати, які потерпіла ОСОБА_8 сприйняла як реальні і не чинила опору, заволоділи речами потерпілої : мобільним телефоном „Самсунг X 480", вартістю 800 гривень, сім-картою Ді -Джус, вартістю 50 гр., на рахунку якої була 1 гривна 50 коп., каблучкою із жовтого металу, вартістю 130 гривень, ланцюжком із жовтого металу вартістю 400 гривень, всього на суму 1 381 гр. 59 коп.

Крім того, ОСОБА_5 визнаний винним в тому, що 2 листопада 2005 року, близько 16 години, на одній з вулиць в м. Конотоп Сумської області незаконно придбав без мети збуту наркотичний засіб маріхуану, висушену ,вагою 5,6 грами, яку зберігав при собі в футлярі від фотоплівки та перевозив і був затриманий працівниками міліції в м. Бахмач Чернігівської області.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить пом'якшити йому покарання, вказуючи, що він приймав участь в пограбуванні потерпілої, а суд його безпідставно засудив за розбійний напад на потерпілу, якого він не вчиняв. При затриманні працівники міліції не роз'яснили йому прав і обов'язків, при вилученні його особистих речей не склали протокол. Сама потерпіла не давала пояснень, що під час нападу на неї застосовувавсь ніж, в своїх поясненнях вона вказувала про гострий предмет. У нього особисто ніяких предметів не було і він їх до потерпілої не застосовував. Куртка потерпілої не була предметом експертного дослідження в підтвердження слів потерпілої, що їй в до спини підставляли гострий предмет. Понятий ОСОБА_9, будучи допитаний в якості свідка, змінив свої покази і не підтвердив даних, які підписав на досудовому слідстві. Вважає, що він винен в пограбуванні потерпілої і просить перекваліфікувати його дії на ст. 186 ч. 2 КК України, та з урахуванням каяття та стану здоров'я, пом'якшити покарання.

Засуджений ОСОБА_4 в своїй апеляції також просить перекваліфікувати його дії на ст. 186 КК України та пом'якшити покарання, обґрунтовуючи доводи тими самими аргументами, що й засуджений ОСОБА_3. Крім того, ОСОБА_4 звертає увагу, на свій хворобливий стан -емоційно - нестійкий розлад особистості, що в нього залишилась мати, яка потребує його допомоги, до вчинення злочину він мав позитивні характеристики.

Засуджений ОСОБА_5 в своїй апеляції також не погоджується з юридичною оцінкою його дій. Вважає себе винним в пограбуванні потерпілої. Стверджує, що ніж під час нападу на потерпілу вони не застосовували. Сама потерпіла не вказувала, що до спини їй підставляли ніж, пояснювала лише про гострий предмет. Свідок ОСОБА_9, який був присутнім під час вилучення телефонної картки, суду пояснював, що телефонну картку потерпілій підставляли до горла, що не відповідає дійсності. Вважає, що висновки суду про вчинення ним разом з іншими засудженими розбійного нападу на потерпілого не відповідають фактичним обставинам справи. Між ним та іншими засудженими очні ставки не проводились, суперечності в їх показаннях не спростовані. Він в своїх поясненнях не зазначав, що ОСОБА_3 вживав спиртні напої, а суд у вироку зазначив, що злочин ними, вчинений в стані алкогольного сп'яніння.

Засуджений ОСОБА_6 в своїй апеляції вказує, що він також не винний в розбійному нападі, він малограмотний, допитувався без адвоката, а тому підписав протокол про визнання вини в розбійному нападі. Стверджує, що ніж під час пограбування потерпілої не застосовували. Телефонної картки також не було, що не врахував суд, постановляючи вирок.

Заслухавши доповідача, засуджених та їх захисників, які підтримали апеляції, прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає апеляції засуджених залишити без задоволення.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, засудженні заздалегідь домовились про вчинення нападів на перехожих в місті Бахмач Чернігівської області з метою заволодіння мобільними телефонами та іншими цінними речами. З цією метою, близько 22 години 2 листопада 2005 року, вони приїхали на таксі з міста Конотопа Сумської області в м. Бахмач, де всі спочатку випили горілки в бару „ІНФОРМАЦІЯ_2", потім вийшли на вулицю. Увагу засуджених привернула неповнолітня ОСОБА_8, яка йшла сама по дорозі в напрямку залізничного переїзду. Засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішли попереду і обігнали дівчину, засуджені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишились позаду.

Коли потерпіла наблизилась до ОСОБА_3 і ОСОБА_4, останній наніс їй удар кулаком в обличчя, розбив носа, заподіявши їй тілесне ушкодження у вигляді післятравматичної церебрастенії, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Після цього, ОСОБА_3, обхопивши потерпілу ззаду, відвів її до узбіччя дороги та змусив її сісти. Дівчину обступили всі четверо, після чого ОСОБА_3 зняв з шиї потерпілої мобільний телефон „Самсунг X 480". В цей час дорогою стала проїжджати машина і ОСОБА_4, погрожуючи насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, приставив телефонну картку до спини потерпілої, видаючи її за ніж, попередив потерпілу у разі намагання попросити про допомогу, прирізати її.

Продовжуючи злочинні дії, по відкритому заволодінню майном потерпілої, ОСОБА_6 зірвав з шиї потерпілої золотий ланцюжок, перевірили вміст кишень потерпілої та змусили її зняти з руки та віддати ним золоте кільце.

З об'єктивної сторони розбій є нападом з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою спричинення такого насильства. Напад може бути таємним чи відкритим, але обов'язково повинен виявлятись у психічному або фізичному насильстві, яке має реальний характер і здатне подавити волю потерпілого і примусити його передати майно винному.

В даному випадку, засуджені вчотирьох, у вечірній час, в безлюдному місці оточили дівчину, відразу розбили їй носа, виказували погрози вбивством, які потерпіла сприймала такими, що будуть реалізовані, адже разом із словесними погрозами їй до спини був підставлений гострий предмет, після чого відкрито викрали у потерпілої мобільний телефон, золотий ланцюжок та кільце.

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_8 як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні стверджувала, що напад на неї був неочікуваним. Один із хлопців кулаком ударив їй в область носа та губ, від удару у неї з носа пішла кров. Другий руками тримав її ззаду, затуляючи рукою рота, щоб вона не кричала. Ще двоє хлопців знаходились позаду неї. її відвели до узбіччя дороги, наказали сісти. Всі четверо обступили її, зняли з шиї мобільний телефон, наказали зняти золоте кільце з руки. Золотий ланцюжок в неї зірвали з шиї, обшукали кишені. Коли, дорогою проїжджав автомобіль, хтось із хлопців притулив їй до спини гострий предмет, з погрозою зарізати, якщо не мовчатиме. Вона погрозу сприйняла як реальну, боялась за своє життя і після того як нападники пішли в напрямку центру міста, пішла додому та розповіла батькам про вчинений на неї напад.

Посилання засуджених про відсутність у них змови на вчинення розбійного нападу, не заслуговують на увагу.

Під час досудового слідства усі засуджені не заперечували, що єдиною метою їх приїзду з міста Конотопа в місто Бахмач, було вчинення нападів з метою заволодіння мобільними телефонами та іншими речами. Перед вчиненням злочину, усі четверо вживали спиртні напої.

03. 11. 2005 року була проведена очна ставка між підозрюваними ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які підтвердили, що перед нападом на потерпілу ОСОБА_8, в м. Бахмачі, всі четверо вживали горілку, після чого вийшли на вулицю і помітивши самотню дівчину, оточили її. Удар в обличчя потерпілій заподіяв ОСОБА_4 він же погрожував їй, що заріже, якщо кричатиме та приставляв телефонну картку до спини ( протокол очної ставки на а. с. 83). ОСОБА_3 знімав з дівчини телефон, ОСОБА_6 зняв золотий ланцюжок, ОСОБА_5 допомагав відвести дівчину на узбіччя.

Отже, усі четверо засуджених по відношенню до потерпілої діяли узгоджено, за попередньою домовленістю, кожний виконував відведену йому роль в нападі.

Згідно з висновком судово - медичної експертизи № 348 від 07. 11. 2005 року потерпілій ОСОБА_8, від удару кулаком в обличчя, були заподіяні тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Таке фізичне насильство відноситься до небезпечного для життя та здоров'я потерпілого.

Погроза зарізати, разом з притулюванням до спини гострого предмету, сприймалась потерпілою як така, що дійсно може бути реалізована і правильно розцінена судом як погроза застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілої.

Крім того, під час особистого обшуку у ОСОБА_4 була вилучена телефонна картка, про що був складений протокол 03. 11. 2005 року (а. с. 13)

Тому, заперечення засудженими, що ними потерпілій виказувались погрози і вони фактично не мали при собі ножа, не можуть бути прийняті до уваги.

Потерпіла, на відміну від засуджених, своїх показань не змінювала і наполягала, що погрозу зарізати їй під час нападу виказували і приставляли щось гостре до спини, вона злякалась погрози, її волю було подавлено. Якщо телефон та золотий ланцюжок в неї зірвали з шиї, то кільце вона змушена була зняти і віддати нападникам.

Надані потерпілою ОСОБА_8 документи про покупку мобільного телефону марки „Самсунг" співпадають по моделі та номеру з телефоном, вилученим у ОСОБА_5, у якого також було вилучене кільце, викрадене у потерпілої під час розбійного нападу, що підтверджується даними протоколу виявлення, вилучення і огляду предметів від 3 листопада 2005 року (а. с. 11).

У ОСОБА_6 в кишені, був виявлений золотий ланцюжок, який належав потерпілій ОСОБА_8

Отже, суд першої інстанції належно оцінив усі розглянуті докази і обґрунтовано визнав винними ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розбійному нападі на потерпілу ОСОБА_8, вчиненому за попередньою змовою, групою осіб.

Посилання усіх засуджених про порушення працівниками міліції їх прав, під час затримання не відповідають дійсності. Про затримання кожного із засуджених був складений протокол, роз'яснені їх права в якості затриманих, в тому числі і право на захист. Неповнолітньому ОСОБА_6 після затримання разом з роз'ясненням прав затриманого, відразу був викликаний адвокат Бахмацької ЮК ОСОБА_10, який захищав його інтереси.

Свідок ОСОБА_9, який відбував адміністративний арешт і був залучений в якості понятого працівниками міліції під час вилучення у ОСОБА_6 золотого ланцюжка та під час вилучення у ОСОБА_4 телефонної картки, в судовому засіданні в своїх поясненнях не спростував вини засуджених в інкримінованих їм злочинах. Навпаки, він вказував, що у ОСОБА_6, з кишені, в його присутності дістали золотий ланцюжок, а у ОСОБА_4 - вилучили телефонну картку. Слідчі дії і щодо ОСОБА_6, і щодо ОСОБА_4, проводились в один і той же день, про що є протоколи в матеріалах кримінальної справи на а. с. 12, 13.

Отже, посилання засуджених на необ'єктивне дослідження обставин події   злочину   та   умисне    формування    проти    них   доказової   бази обвинувачення безпідставні Навпаки, всі докази мають процесуальні джерела і досліджувались судом відповідно до вимог закону.

Усі заперечення проти звинувачення детально перевірені судом і спростовані наведеними у вироку доказами. В тому числі, судом перевірені твердження засуджених про застосування щодо них недозволених методів досудового слідства, про що є матеріали перевірки та постанова помічника прокурора Бахмацького району про відмову в порушення кримінальної справи за відсутністю події злочину.

Засуджений ОСОБА_5 своєї провини в незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні маріхуани, вагою 5, 6 грами, не оспорює.

При обранні покарання засудженим, суд в першої інстанції, в повній мірі врахував суспільну небезпечність вчиненого злочину, ступінь вини кожного у вчиненні злочину, обставини справи, данні, що характеризують винних, і з урахуванням усіх пом'якшуючих та обтяжуючих провину обставин обрав засудженим ОСОБА_3 і ОСОБА_4 мінімальне покарання, передбачене санкцією ст. 187 ч. 2 КК України, а при обранні покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6, застосував ст. 69 КК України, зваживши на їх перші судимості, роль у вчиненні розбійного нападу.

Підстав для пом'якшення засудженим, обраного судом покарання, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 364, 365, 379 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляції засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 4 серпня 2006 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без змін.