^{Апеляційний суд міста Севастополя}

Справа № 22ц-1114/200 6р.                Головуючий у першій

інстанції Балюкова К.Г.

Категорія 5                            Доповідач в апеляційній

інстанції Зотов B.C.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 жовтня 2006р. судова колегія у цивільних справах Апеляційного суду м. Севастополя в складі:

головуючого    -  Симоненко В.М.

суддів        -  Зотова B.C., Володіної Л.В.,

при секретарі  -  Матковій С.Г.,

за участю представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 09 червня 2006р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частку квартири, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2005р. ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про визнання права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1. Вимоги мотивує тим, що з 1982р. по 08.04.2003р. сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, в період шлюбу ними придбана спірна квартира та оформлена на відповідача.

Посилаючись на зазначені обставини, просить визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири в порядку розділу спільно нажитого подружнього майна.

Рішенням суду позов задоволений, за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, зменшена частка ОСОБА_3 в указаної квартири до 1/2 частки.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення, відповідач вказує, що рішення суду є незаконним, вказаним рішенням порушені його житлові права та права членів його сім'ї, вважає, що позивачкою пропущений строк позовної давності, який слід обчислювати з дня реєстрації за ним права власності на цю квартиру у 2000р.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира придбана сторонами під час шлюбу та є їх спільним подружнім майном.

З такими висновками суду погоджується судова колегія, оскільки вони зроблені з додержанням норм матеріального права.

Відповідно до ст.22 КпШС України в редакції 1969р., майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Відповідно до ст.60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Як вбачається з матеріалів справи, шлюб між сторонами зареєстрований 01.12.1982р. та розірваний 08.04.2003р. (арк. справи 4,6,58,59) .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 30.09.1999р. спірна квартира АДРЕСА_1 (арк. справи 5) та зареєстрована на ім'я відповідача(арк. справи 155).

Таким чином суд першої інстанцій правильно дійшов висновку про те, що спірна квартира придбана під час зареєстрованого шлюбу між сторонами та є їх спільною сумісною власністю.

Як роз'яснюється в п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України №16 від 12.06.1998р. „Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерела і час придбання зазначеного майна.

Даних про те, що відповідач зробив вкладення у придбання спільної квартири за рахунок іншого майна, яке належало йому до одруження або було одержано ним під час шлюбу в дар, у порядку спадкування, або надбане за кошти, що належали йому до шлюбу, або іншого роздільного майна, ОСОБА_3 суду не надав, в матеріалах справи такі докази відсутні. Також немає доказів про те, що під час покупки спірної квартири ведення спільного господарства сторонами припинено.

Також судова колегія погоджується висновком суду про те, що позивачкою не пропущений строк позовної давності, оскільки шлюб між сторонами припинився 08.04.2003р., та з цього часу у неї виникло право на пред'явлення позову.

Доводи апеляційної скарги про порушення прав інших користувачів спірною квартирою, судова колегія не може прийняти до уваги, оскільки вони суперечать нормам матеріального права.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що оскаржуване рішення скасуванню чи зміні не підлягає, а апеляційна скарга відповідно до ст.308 ЦПК України підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 09 червня 2006р. залишити без зміни.

Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.

Головуючий:                       /підпис/       В.М.Симоненко

Судді:                                  /підпис/       В.С.Зотов

/підпис/       Л.В.Володіна З оригіналом згідно:

суддя апеляційного                              

суду м. Севастополя        В. С.Зотов