УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
12 грудня 2012 р. справа № 2а/0270/5273/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,
за участю:
секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни,
представників позивача: Олексієнко О.І., Блажевської Т.О.,
представника відповідача: Горецького Ю.М.,
третьої особи: ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУПФ України) до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (далі - УМВС України у Вінницькій області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними та стягнення коштів
в с т а н о в и в :
15 листопада 2012 року ГУПФ України у Вінницькій області звернулось в суд з позовом до УМВС України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів.
Ухвалою судді від 15.11.2012 року провадження у справі відкрито.
В судовому засіданні, судом, з власної ініціативи, поставлено на розгляд питання щодо закриття провадження у зв'язку з неналежністю розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, що обумовлено обставинами справи викладеними в позовній заяві та наданими в судовому засіданні поясненнями сторін.
Представники позивача та відповідача в судовому засіданні щодо вирішення даного питання поклались на розсуд суду.
Суд розглянувши питання щодо закриття провадження, вислухавши думку осіб, що беруть участь у справі, дійшов висновку про наступне.
Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.3 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Предметом спору у даній справі, є визнання неправомірною відмову УМВС України у Вінницькій області щодо повернення ГУПФ України у Вінницькій області суми переплати в розмірі 97767,00 грн., яка виникла внаслідок протиправних дій останнього. Так, як вбачається з матеріалів справи, протиправність таких дій полягає у тому, що відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ГУПФ України у Вінницькій області за період з 29.11.2007 року по 30.06.2012 року виплачено ОСОБА_4 пенсію за вислугу років, як звільненому з органів УМВС згідно наказу № 128 о/с від 04.07.2012 року. Проте, згідно постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 17.02.2009 року та ухвали Вищого адміністративного суду від 20.03.2012 року наказ № 128 о/с скасовано та поновлено ОСОБА_4 на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Вінницького районного відділу УМВС. У зв'язку з чим, за наслідком такого поновлення у ГУПФ України у Вінницькій області за період з 29.11.2007 року по 30.06.2012 року виникла переплата на суму 97767,00 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в наданих під час судового засідання запереченнях, позивач керувався ст. 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та пунктом 2.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, посилаючись на які, просив стягнути з УМВС України шкоду, завдану винесеним незаконним рішенням.
Відповідно до статті 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" особи, винні в порушенні законодавства про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, зазначених у цьому Законі, а також несвоєчасному оформленні або поданні документів для призначення пенсії, у видачі для оформлення пенсій недостовірних даних і документів, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Пунктом 2.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, визначені права Управління пенсійного фонду при здійснені своїх повноважень. Проте, вказаним Положенням не передбачено права звернення ГУПФ України із адміністративним позовом про стягнення переплати - шкоди, завданої незаконним рішенням.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі, особою яка її завдала.
Частинами 2, 3 статті 8 Господарського кодексу України визначено, що рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування з фінансових питань, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, а також з адміністративних та інших відносин управління, крім організаційно-господарських, в яких орган державної влади або орган місцевого самоврядування є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, приймаються від імені цього органу і в межах його владних повноважень.
Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією.
З огляду на приписи частини другої статті 1 та статті 12 ГПК господарським судам підвідомчі, зокрема, справи з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію статті 1 ГПК.
Визначаючись щодо підсудності даного спору, суд виходить з наступного.
Суму, яка позивач просить стягнути з відповідача заявник визначає, як шкода. Разом з тим, обставин які б свідчили, що дана шкода завдана внаслідок здійснення УМВС України у Вінницькій області управлінських функцій не наведено.
Таким чином, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить висновку про необхідність застосування принципу підвідомчості спору.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
У такій ситуації, згідно із вимогами частини другої статті 157 КАС України, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
За правилами, визначеними пунктом першим частини першої статті 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 157, 165, 186, 254 КАС України, суд -
у х в а л и в :
Провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів - закрити.
Роз'яснити, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Повторне звернення з тією самою позовною заявою в адміністративному судочинстві не допускається.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович