Справа № 22ц-1665/2006 Головуючий у першій інстанції - Косач LA.
Категорія - цивільна Доповідач - Бойко О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2006 року Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Бойко О.В.
суддів - Горобець Т.В., Школьного В.В.
при секретарі - Івановій Н.Б.
за участі представників позивачки: ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача виконавчої дирекції Фонду Нужняк І.С.,пред ставника відповідача ЗАТ „ШБУ-14" ФісунаМ.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Чернігові Чернігівської області та ОСОБА_3 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ЗАТ „Шляхо-будівельне управління № 14", відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_3 звернулась з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної їй через втрату чоловіка, який загинув в результаті нещасного випадку на виробництві 29.05.2005 року. Після уточнення своїх вимог просила стягнути з ЗАТ „ШБУ-14" на її користь 652 грн. 39 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, яка пов"язана з похованням, переоформленням документів та витратами при розгляді кримінальної справи у суді, та 30000 грн. у відшкодування моральної
1
шкоди, яка полягає у душевних стражданнях в результаті втрати близької людини.
Судом в якості співвідповідача до участі в справі було залучено відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 вересня 2006 року позов задоволено частково: стягнуто з ЗАТ „ШБУ № 14" на користь ОСОБА_3 7 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та з відділення виконавчої дирекції Фонду 3 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, в решті позовних вимог відмовлено.
Суд 1 інстанції прийшов до висновку, що моральна шкода, яка заподіяна позивачці як дружині загиблого чоловіка, який працював ІНФОРМАЦІЯ_1, повинна бути відшкодована відділенням виконавчої дирекції Фонду на підставі ст. ст. 1167, 1168 ЦК України та ст. 1, 21 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Що стосується відшкодування матеріальної шкоди, то суд вважає, що відшкодуванню підлягають тільки 7 грн. 00 коп. на отримання ритуальних послуг та атрибутів на підставі ст. 1187 ЦК України за рахунок ЗАТ „ШБУ № 14", яке визнало вимоги в цій частині; вимоги в частині стягнення витрат на бензин в зв"язку з поїздкою в суд не підлягають задоволенню відповідно до ст. 85 ЦПК України, оскільки ці витрати покладаються на сторони, а витрати по переоформленню документів на спадщину відшкодовані не можуть бути, оскільки законодавством не передбачено відшкодування таких витрат.
Не погодившись з рішенням суду, відділення виконавчої дирекції Фонду та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги.
Відділення Фонду просить рішення суду скасувати в частині стягнення з нього 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині. Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду в частині стягнення моральної шкоди суперечить фактичним обставинам справи і чинному законодавству, а саме: що Фонд відповідно до ст.ст. 21, 43 Закону „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" здійснює всі необхідні виплати членам сім"ї загиблого, де не передбачено виплати Фондом моральної шкоди, яка їм заподіяна; що грошова сума за моральну шкоду може бути відшкодована тільки за наявності факту заподіяння цієї шкоди самому потерпілому на виробництві; що норми ст. ст. 1167, 1168 ЦК України, на які посилається суд, вказують на відповідальність особи, неправомірними діями, якої було заподіяно моральну шкоду, а в силу ст. 1172 ЦК України ЗАТ „ШБУ №14" повинно відповідати за шкоду, завдану їх працівником ОСОБА_4 під час виконання ним службових обов"язків. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що п.27 ст. 77 Закону
2
України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено дію норм вищезгаданого Закону, які передбачають виплати моральної шкоди.
ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить рішення суду змінити в частині відшкодування моральної шкоди або ухвалити нове рішення по суті позовних вимог і стягнути на її користь з винного відповідача 30 000 грн як компенсацію за заподіяну моральну шкоду. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд необгрунтовано стягнув на її користь тільки 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди, оскільки горе, яке їй завдано загибеллю чоловіка, не можна оцінити, оскільки вона втратила чоловіка, батька дітей, кормильця сім"ї; що суд неправильно визначив особу, з якої необхідно стягнути моральну шкоду, оскільки відповідачем у даному випадку є володілець джерела підвищеної небезпеки, і крім того дія ст. 21 п.п.е) Закону „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві..." зупинена на 2006 рік в частині відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні представник відповідача виконавчої дирекції Фонду апеляційну скаргу Фонду підтримала, просила її задовольнити.
Представники позивачки апеляційну скаргу позивачки підтримали, просили її задовольнити.
Представник відповідача ЗАТ „ШБУ № 14" апеляційні скарги не визнав, просив їх відхилити, залишити в силі рішення суду 1 інстанції, яке на його думку постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про скасування рішення суду 1 інстанції з направленням справи на новий розгляд.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 працював в ЗАТ „ШБУ № 14" ІНФОРМАЦІЯ_1. 29.09.2005 року під час виконання трудових обов'язків отримав тілесні пошкодження, від яких помер.
Причинами нещасного випадку на виробництві було порушення вимог безпеки під час експлуатації машин та механізмів, порушення вимог інструкції з охорони праці та недостатній контроль з боку посадових осіб за дотримання працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами та механізмами під час виконання робіт відповідно до вимог охорони праці.
Вироком Талалаєвського районного суду Чернігівської області від 23.01.2006 року працівник ЗАТ „ШБУ № 14" ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, що спричнило загибель людини.
Позивач ставить питання про стягнення моральної шкоди з юридичної особи.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винною особи.
У даному випадку винною особою визнаний ОСОБА_4, який не був залучений до участі в справі, хоча відповідно до вимог ст. 35 ЦПК України
З
підставою для участі у справі третьої особи без самостійних вимог є зацікавленість у справі, яка полягає в тому, що рішення суду впливає на її права та обов"язки.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов"язковою підставою для скасування рішення, а згідно п.4 ч.І ст. 311 ЦПК України безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд є вирішення питання про права та обов"язки осіб, які не брали участь у справі.
За таких обставин рішення суду не можна вважати законним та обгрунтованим, на підставі п.4 ч.І ст. 311 ЦПК України воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді суду 1 інстанції відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України слід вирішити питання про залучення до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_4. Також, суду необхідно визначитись хто в даному випадку відповідно до вимог ЦК України та виходячи з норм Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" повинен відшкодовувати моральну шкоду. При визначенні розміру шкоди слід виходити з обсягу заподіяної моральної шкоди та ступеню вини самого загиблого.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.І ст. 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
Ухвалив:
Апеляційні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 вересня 2006 року - скасувати, справу направити на новий розгляд до суду 1 інстанції в іншому складі.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, вона може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.