Справа № 22ц- 1659/2006                                         Головуючий у першій інстанції

МАМОНОВА О.Є.

Категорія -цивільна              Доповідач - ІЮЗІГУН М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗО жовтня 2006 року                                                                                                       м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді:    ПОЗІГУНА М.І.,

суддів:                       НЕЧАСНОГО Л.А., ШЕМЕЦЬ Н.В.

при секретарі:   ГАВРИЛЕНКО Ю.В.

з участю: сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 вересня 2006 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 вересня 2006 року, яким задоволено позовні вимоги ВАТ "Облтеплокомуненерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Облтеплокомуненерго" 2790 грн. 59 коп. заборгованості за теплову енергію, 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, а всього 2820 грн. 59 коп. та 51 грн. державного мита на користь держави.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 ставить питання про скасування даного рішення суду І просить зменшити суму заборгованості в межах трирічного строку позовного давності, мотивуючи тим, що рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, а також суперечить нормам цивільного законодавства. Зокрема, апелянт вважає, що суд, не застосувавши правил позовної давності, порушив норми матеріального права. Крім того, посилається на те, що на дану квартиру на сьогоднішній день є два власники.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши апеляційні доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції, мотивуючи свій висновок про наявність підстав для задоволення позову виходив з того, що між ВАТ "Облтеплокомуненерго" та ОСОБА_1 укладено угоду НОМЕР_1 на реструктуризацію заборгованості в сумі 2141 грн. 12 коп. на 34 місяці, зобов'язання по якій відповідач виконала частково і, крім того, відповідач після укладення угоди частково сплачувала поточну оплату, і борг згідно особового рахунку, станом на 01.01.2006 року складає 2790 грн. 59 коп..

Такий висновок суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи, з яких вбачається, що 07 червня 2004 року на суму 2141 грн. 12 коп. між ВАТ "Облтеплокомуненерго" та ОСОБА_1 було укладено угоду на розстрочення боргу на 34 місяці (а.с.7), а станом на 01.01.006 року заборгованість відповідачки за теплову енергію згідно особового рахунку із врахуванням часткової оплати після укладення угоди та часткової оплати поточних платежів складає 2790 грн. 59 коп. (а.с.6).

Суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що відповідачка, укладаючи угоду НОМЕР_1 про реструктуризацію боргу визнавала борг у повному обсязі й погодилася його погасити протягом 34 місяців. Зазначена угода про реструктуризацію боргу не оскаржувалася і була чинною на момент постановления рішення судом першої інстанції.

Таким чином, в зв'язку з кладенням зазначеної угоди, у відповідачки в силу ст.ст. 4, 151 ЦК України (в редакції 1963 року) виникло зобов'язання щодо погашення боргу по оплаті наданих їй послуг з теплозабезпечення в повному обсязі, а за таких обставин, апеляційний суд не може погодитись з доводами апеляційної скарги відповідачки про стягнення з неї заборгованості по оплаті послуг із теплопостачання в межах трирічного строку позовної давності.

Зобов'язання по даній угоді відповідачкою не виконано, що суперечить положенням ст. 526 ЦК України, в силу яких зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції про стягнення заборгованості за теплову енергію з врахуванням умов угоди про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, ухвалено з дотриманням норм матеріального права, і підстави для скасування чи зміни рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 218, 307,308,313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 вересня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох