Справа № 22ц-1643/2006 р. Головуючий у 1-й інстанції: Харечко Л.К.
Категорія - цивільна Доповідач: Шевченко В.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року м.Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді: Євстафіїва O.K.,
суддів: Шевченка В.М., Редьки А.Г.,
при секретарі: Вареник О.М.,
з участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 вересня 2006 року, яким з ОСОБА_2 стягнуті аліменти на неповнолітнього сина у розмірі 1\2 частини всіх видів заробітку, та ухвалити по справі нове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти на сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 350 грн. з дня звернення до суду, тобто з 20.02.2006 р. Позивачка вважає, що суд не дав належної оцінки фактичним обставинам справи, а тому неправильно визначив розмір аліментів, який спроможний сплачувати відповідач. Суд не врахував матеріальне становище сторін, її інвалідність, мінливий характер заробітку відповідача, стан здоров"я дитини. Зокрема, вона є інвалідом 2 групи, працювати не може за станом здоров"я; відповідач працює водієм маршрутного таксі Чернігів - Київ, офіційно має мінімальну заробітну плату, виконує міжміські рейси та має приховані прибутки.
Оскарженим рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 вересня 2006 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1\2 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 лютого 2006 року і до досягнення дитиною повноліття. З ОСОБА_2 стягнуті судові витрати по даній справі: судовий збір в сумі 51 грн. та 7,50 грн. витрат на
\
2
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Позивачка просила стягнути з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі 360 грн. щомісячно, оскільки крім офіційної заробітної плати він має приховані доходи. Відповідач позовні вимоги визнав частково, вважає, що спроможний сплачувати аліменти в мінімальному розмірі, оскільки його середньомісячна заробітна плата складає 358 грн. Відповідач просив також врахувати, що він проживає з матір"ю, яка є інвалідом 3 групи. Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвали 17.11.2004 року; від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1. Суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 має регулярний дохід, і що він повинен виплачувати аліменти на сина в розмірі 1\2 частини всіх видів заробітку, а не в твердій сумі 360 грн. щомісячно, як просила позивачка.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що сторони є батьками сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу між сторонами проживає з позивачкою, і згідно ст.180 СК україни відповідач зобов'язаний утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до правил ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує як стан здоров"я та матеріальний стан дитини, так і матеріальний стан платника аліментів, наявність у останнього непрацездатних батьків.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_2 працює і його середньомісячний заробіток становить 358 грн., має непрацездатну матір, якій також повинен надавати допомогу. Таким чином, висновок суду про те, що з відповідача необхідно стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1А частки від його заробітку, є обгрунтованим, оскільки суд при визначенні розміру аліментів врахував усі обставини, що мають істотне значення для справи.
Доводи ОСОБА_1, що відповідач повинен сплачувати на утримання сина аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 360 грн. щомісячно у зв"язку з тим, що останній має приховані заробітки, є безпідставними, оскільки такі твердження позивачки з приводу розміру заробітку відповідача необгрунтовані у відповідності із правилами ст.58 ЦПК України і спростовуються довідкою про доходи ОСОБА_2 (а.с.31).
Виходячи з наведеного, суд правильно визначив розмір аліментів, взявши до уваги докази, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-313, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
З
ухвалив:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 вересня 2006 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7,50 грн. за наступними реквізитами: отримувач - апеляційний суд Чернігівської області, розрахунковий рахунок 35220018000353, в УДК у Чернігівській області, МФО банку 853592, код ЄДРПОУ 02894527.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.