Справа        №        22ц-                                          Головуючий у першій інстанції БІЛИЙ В.М.

1502/2006                                           

Категорія - цивільна                                                                            Доповідач - СТРАШНИЙ М.М.

_УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня   2006 року                                                                                                          місто Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді:          ШЕМЕЦЬ Н.В.

суддів:      СТРАШНОГО М.М.,ГУБАР B.C.

при секретарі:         РАЧОВІЙ І.І.

за участю:       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Менського районного суду від 03 серпня 2006 року по справі за позовом прокурора Менського району, державного управління екології та природних ресурсів в Чернігівській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином,-

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Менського районного суду , яким позов прокурора та державного управління екології та природних ресурсів задоволено і стягнуто з відповідача на користь державного управління екології 2000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Доводи ОСОБА_1 зводяться до того, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права . Суд не досліджував обставин справи, а керувався матеріалами кримінальної справи. Прокурором позов був поданий вже після того, як він відбув покарання і за період відбування покарання він більше не вчиняв будь-яких злочинів але ця обставина залишилась судом поза увагою.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 був визнанний винним в скоєні злочину, передбаченого ч.І ст. 365 та ч.І ст. 240 КК України і завдана ним матеріальна шкода в добровільному порядку не відшкодована.

Апеляційний суд приходить до висновку, що суд вірно встановив всі фактичні обставини по справі та дійшов до обгрунтованого висновку, що відповідач був визнанний винним в скоєні злочину передбаченого ч.1ст.365 та ч.І ст. 240 КК України . В результаті його злочинних дій, державі була заподіяна матеріальна шкода, яка ОСОБА_1 в добровільному порядку не відшкодована, а тому з урахуванням його матеріального стану та на підставі ст. 1166 ЦК України на користь позивача стягнуто 2000 грн.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не містять підстав для висновку про неправильне застосування судом матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Таким чином апеляційний суд оцініючи зібрані по справі докази приходить до висновку, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 303,307,308,313,315,317,319 ЦГЖ України, апеляційний

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Менського районного суду від 03 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.