Справа № 22ас/3944 Головуючий у 1 інстанції: Ольшевська Н.В.
Категорія - 31 Доповідач: Павицька Т.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Павицької Т.М. суддів Невмержицької Т.І., Худякова A.M. прии секретарі Калинець Т.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації про стягнення коштів за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації про стягнення коштів на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 серпня 2006 року, -
встановив:
В січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації про зобов'язання відповідача провести йому нарахування індексації за будинок в АДРЕСА_1 та стягнення 60099,29 грошової компенсації. Позивач зазначав, що його батько ОСОБА_2. в зв'язку з переселенням здав будинок в АДРЕСА_1 та отримав 31.03. 1994 року грошову компенсацію в сумі 5590000 крб. У зв'язку з введенням в дію грошової одиниці у вересні 1996 року було проведено перерахунок вказаної компенсації і донараховано грошові кошти в сумі 10265,00 грн. Право на отримання вказаних коштів він отримав, як спадкоємець батька. Оскільки ні батько, ні він не отримали повністю компенсацію, то просив зобов'язати відповідача провести донарахування індексації в сумі 49834,28 грн. та стягнути з відповідача 10265,00 грн. грошової компенсації та 49834,28 грн. нарахованої індексації. Постановою Коростенського міськрайонного суду від 16 серпня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 10 265 грн. донарахованої компенсації за будинок та 49834,28 грн. індексації.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову про виплату ОСОБА_1 10265,00 грн. згідно черги. Посилається на те, що постанова постановлена з порушенням норм матеріального права. Зокрема вказую, що грошова компенсацію, яка нарахована ОСОБА_1 в сумі 10265.00 грн. не є заборгованістю і відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №755 від 15.07.1997 року « Про затвердження Положення про прядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій» /далі постанова/ і не підлягає індексації.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав грошову компенсацію 31.03.1994 року за зданий будинок в АДРЕСА_1 Житомирської області в зв'язку з переселенням в сумі 5590000 крб. З введенням в дію нової грошової одиниці у вересні місяці 1996 року було проведено ОСОБА_2 перерахунок вказаної компенсації і донараховано грошові кошти в сумі 10265,00 грн., право на отримання якої в порядку спадкування перейшло до позивача.
Відповідно до ч.4 п.8 Постанови Кабінету Міністрів України №755 від 15 липня 1997 року «Про затвердження Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій» / далі постанова/ з послідуючими змінами компенсація, виплачена у період 1992-1996 років, підлягає перерахунку за зверненням переселенців /спадкоємців/ та обчислюється у розмірі вартості, що склалася на період введення національної грошової одиниці /вересень 1996 p./, з урахуванням виплаченої компенсації.
На виконання даної постанови Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи видало наказ № 6 від 02.01.2003 року «Про затвердження Методики визначення розміру перерахунку грошової компенсації за втрачене майно на радіоактивно забруднених територіях у період 1992-1996 років».
Обрахована за такою методикою компенсація ОСОБА_1 проведена 30 листопада 2005 року і становить 10265,00 грн. З цього часу він поставлений на чергу для отримання грошової компенсації. Даною методикою не передбачено застосування індексації для перерахунку громадянам / спадкоємцям/ грошової компенсації за втрачене нерухоме майно на радіоактивно забруднених територіях у період 1992-1996років.
Тому суд першої інстанції помилково застосував до даних правовідносин ч.1 п.8 постанови і безпідставно стягнув з відповідача на користь ОСОБА_1 49 834,28 грн. індексації.
Грошова компенсація згідно п.7 постанови перераховується на особистий рахунок переселенця / спадкоємця/ у порядку черги, встановленої місцевими органами виконавчої влади.
Оскільки позивач для отримання грошової компенсації перебуває в черзі за НОМЕР_1, то йому може бути виплачена така компенсація відповідачем лише при надходженні його черги.
За таких обставин у суду першої інстанції не було правових підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 10265,00 грн. поза чергою та допущення постанови до негайного виконання .
Враховуючи викладене, підстав для задоволення позову не було. На підставі наведеного, коли судом першої інстанції неправильно застосовано матеріальний закон, рішення підлягає скасуванню, по справі можливо ухвалити нову постанову про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 160,195,196,198,202,205,207 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації задовольнити.
Постанову Коростенського міськрайонного суду від 16 серпня 2006 року скасувати, ухваливши нову постанову.
Відмовити в позові ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації про стягнення коштів за безпідставністю.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця набрання законної сили.