Справа № 22-а/4056 Головуючий у першій інстанції Вілоусенко І.В.
Категорія 69 Доповідач Косигіна Л.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 жовтня 2006 р. апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючої Косигіної Л.М.
суддів Жигановської О.С., Микитюк О.Ю.
при секретарі Нечипоренко І.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ПСП "Велідницьке", управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про стягнення невиплачених коштів за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації
на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 18 листопада 2005 року , -
встановив :
В жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідачів недоплачені кошти, виплата яких передбачена ст.ст. 37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", всього в сумі 27665 грн. 35 коп. В обґрунтування позову зазначила що є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії. Всупереч вимогам Закону, який пов'язує розмір цих виплат із мінімальною заробітною платою, соціальні виплати вона отримує в розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 8 36, з чим не згодна.
Рішенням Овруцького районного суду від 18 листопада 2005 року позов задоволено. Стягнуто на користь позивачки з ПСП "Велідницьке" компенсацію в зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування в сумі 12395 грн. 20 коп. та компенсацію громадянам, працюючим на території радіоактивного забруднення в сумі 15270 грн. 15 коп. Суд зобов"язав управління праці прийняти відповідні платіжні документи для перерахування грошей.
В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Розмір виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що відповідає вимогам ст.ст. 62,67 даного Закону.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції проігнорував вимоги ст. 2 Закону України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік" від 13 грудня 2001 p., згідно якої до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, Кабінет Міністрів України здійснює перегляд цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України на поточний рік. Отже, в межах існуючих фінансових можливостей держава гарантує виплату окремих видів компенсацій і допомоги, в т.ч. тих, що є предметом позову, у розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.
Оскільки судом порушені норми матеріального права і це призвело до неправильного вирішення справи, рішення належить скасувати на підставі п.4 ч. 1 ст. 202 КАС України і ухвалити постанову про відмову в позові за безпідставністю заявлених вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, апеляційний суд, -
постановив :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації задовольнити.
Скасувати рішення Овруцького районного суду від 18 листопада 2005 року і ухвалити нову постанову.
Відмовити за безпідставністю заявлених вимог в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПСП "Велідницьке", управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про стягнення невиплачених коштів.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.