Справа № 1703/1567/2012
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.11.2012
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Пацка Д.В.
при секретарі Гупалюку В.В.
за участю прокурора Безпалова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Гоща кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сопачів Володимирецького району Рівненської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В :
19 липня 2012 року, близько 23 години, ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у с. Красносілля Гощанського району, діючи таємно, шляхом вільного доступу, пройшов на територію ТОВ «Гоща-Мілк», що розташоване по вул. Шевченка, 2 Ж, звідки намагався таємно викрасти 48 метрів поліетиленової плівки вартістю 838 гривень 48 копійок, проте з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий працівниками охорони ТОВ «Гоща-Мілк».
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину визнав повністю, в скоєному розкаявся і пояснив, що 19 липня 2012 року, у вечірній час, після вжитого спиртного він пішов додому. У напрямку, де знаходиться його будинок, розташована ферма, яка належить підприємству «Гоща-мілк». Він не пам'ятає, чому минув поворот до свого будинку і пішов до ферми. Знаходячись біля ферми, він пройшов через ворота, які були відчинені на територію ферми. Прямо від входу знаходиться силосна яма. Біля силосної ями він побачив поліетиленовий рулон, який використовується для накриття, в даному випадку силосної ями. Не знає, чому вирішив викрасти плівку, мабуть через те, що був п'яним, тверезим цього не зробив би. Знає, що плівка може використовуватися у різних цілях по господарству. Точно не пригадує, із землі він підняв уламок скла, якого пізніше кудись викинув, та ним відрізав частину плівки, яку змотав у рулон та положив у рядно, яке мав при собі. Рядно з плівкою він поклав собі на плечі і пішов від ями. Пройшов від силосної ями приблизно 5 метрів, почув, що до нього хтось звертається. Він побачив поряд себе двох охоронників та почав втікати з викраденим рулоном плівки, але вони його наздогнали та забрали рулон з плівкою, рядно залишивши йому. Він у свою чергу пішов додому та ліг спати. Того дня він був одягнений у камуфляжну спецформу. Наступного дня, зранку, до нього на роботу приїхав охоронник підприємства, та запропонував йому проїхати з ним до ферми. Він погодився і поїхав з ним, там вже були працівники міліції. В приміщенні кімнати охорони він побачив рулон з поліетиленовою плівкою, і впізнав, що це був саме той рулон, якого він намагався викрасти. На дворі, при ньому поміряли довжину поліетиленової плівки, що була у рулоні, довжина її була біля 50 метрів.
Враховуючи, що вина в скоєнні злочину підсудним визнана повністю та думку прокурора, суд вважає недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи та розміру матеріальної шкоди, які ніким не оспорюються, відповідно до положень ч.3 ст.299 КПК України.
При цьому судом з'ясовано правильне розуміння підсудним змісту цих обставин за відсутністю сумнівів у добровільності та істинності його позицій. Одночасно судом роз'яснено учасникам судового розгляду справи, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Показання підсудного ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи, ніким не оспорюються, тому інші докази судом не досліджувалися на підставі ст. 299 КПК України.
Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, в їх сукупності, суд, давши аналіз доказам по справі, вважає їх допустимими, достатніми та достовірними, такими, що узгоджуються між собою, в зв'язку з чим суд вважає доведеною винність підсудного в скоєнні злочину.
Дії підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України як замах на крадіжку (таємне викрадення чужого майна).
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підсудний ОСОБА_1 злочин скоїв вперше, в скоєному щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину.
Вказані обставини суд визнає такими, що пом'якшують покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання, є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно характеристики Красносільської сільської ради від 20.07.2012 року, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.42), на «Д»обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с.45), раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с.46).
Суд, приймаючи до уваги тяжкість скоєного злочину, який є злочином невеликої тяжкості, обставини справи, матеріали, які характеризують підсудного, особу підсудного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вину в скоєнні злочину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, активно сприяв встановленню істини по справі, прийшов до висновку про те, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, і вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ст. 185 ч.1 КК України у вигляді громадських робіт.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст. 81 КПК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 140 (сто сорок) годин.
До вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 міру запобіжного заходу залишити -підписку про невиїзд.
Речові докази по справі: рулон плівки, переданий на зберігання ОСОБА_2 -залишити у розпорядженні ТзОВ «Гоща-Мілк».
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя Д. В. Пацко